Справа №2-1348/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

05 квітня 2007 року Центрально-Міський районний.суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Затолочного В.С., при секретарі Морозовій Н.М., за участю:

· позивача та відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_4

· представника відповідача, позивача по зустрічному позову адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про виділення частки у спільному майні подружжя і визнання права власності на частку домоволодіння в порядку спадкування по заповіту, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про виділення частки у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виділення частки у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно -АДРЕСА_1

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та в їх обґрунтування показали суду, що: ОСОБА_1 11.05.1960 року отримав у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується договором про право забудови від 11.05.1960 року, посвідченого Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-3268. 22.02.1967 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 22.02.1967 р., актовий запис № 176. Приблизно у цей же час позивач та ОСОБА_5 розпочали будівництво будинку на відведеній позивачу для цієї цілі земельній ділянці. Будівництво було завершено у 1976 році й 03.08.1976 року цей будинок було прийнято в експлуатацію, що підтверджується відповідним записом на витязі про реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Отже, на підставі ст. 22 КпШС України та ст. 60 СК України вказаний житловий будинок належав позивачу й ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності подружжя.

22.03.2006 року померла дружина позивача - ОСОБА_5. За її життя позивач й ОСОБА_5 не скористались своїм правом на поділ майна, набутого у шлюбі, передбаченого ст. 69 СК України. Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Отже, у разі поділу вказаного домоволодіння, позивачу й ОСОБА_5 належало б по 1/2 його частині кожному. Таким чином, за життя ОСОБА_5 належало право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1

ОСОБА_5 належну їй 1/2 частку спірного домоволодіння заповідала відповідачу - ОСОБА_2, що підтверджується копією заповіту від 01.07.1995 року, посвідченого Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-3231, який на сьогоднішній день за даними цієї нотаріальної контори не змінювався та не скасовувався.

У встановлений законом строк, до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась зі смертю ОСОБА_5, ніхто не звертався. Однак, позивач - ОСОБА_1 посилається на те, що він прийняв спадщину, що відкрилась з її смертю на підставі ст. 1268 ч. 3 ЦК України, оскільки постійно проживав та був зареєстрований зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується записами у домовій книзі та штампом у паспорті позивача.

Відповідач - ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, в нотаріальну контору про свої спадкові права не заявляла, інші підстави для прийняття спадщини, передбачені ст. 1268 ЦК України, у відповідача відсутні. Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, від вважається таким, що її не прийняв.

На підставі ч. 1 ст. 1296 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути отримане лише спадкоємцем, який прийняв спадщину. Позивач також показав суду, що він неодноразово звертався до

2

відповідачки з питанням, чи претендує вона, як спадкоємець за заповітом, на спадщину, що відкрилась зі смертю ОСОБА_5, чи буде вона поновлювати у судовому порядку строк на прийняття спадщини. Однак, відповідач - ОСОБА_2, зі слів позивача, з цього питання йому нічого конкретно пояснити не може, до м. Кривого Рогу з питання оформлення своїх спадкових прав приїжджати не бажає, та посилається на те, що б позивач сам займався цими спадковими питаннями. У зв'язку з цим, 08.12.2006 року позивач, як спадкоємець за законом першої черги, що прийняв спадщину, звернувся в Першу Криворізьку державну нотаріальну контору з питання видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його дружини - ОСОБА_5. Однак, державним нотаріусом Шабліян Є.М. йому було відмовлено на тій підставі, що неможливо виділити спільну сумісну власність подружжя після померлої ОСОБА_5. На підставі цього, позивач вимушений звернутися до суду.

Отже, позивач вважає, що оскільки ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняла, а він, ОСОБА_1, як спадкоємець за законом першої черги, спадщину прийняв, то право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння повинно бути визнане за ним в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про виділення частки у спільному майні подружжя та визнання права власності на частку домоволодіння в порядку спадкування по заповіту. Як вбачається із зустрічної позовної заяви та пояснень в судовому засіданні представника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1померла ОСОБА_5 Після її смерті залишилось спадкове майно -спірне домоволодіння. 01.07.1995 року ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого на випадок її смерті 1/2 частина АДРЕСА_1 вона заповідає - ОСОБА_2 Вказаний заповіт не змінений та не скасований. ОСОБА_5 при житті не скористалась своїм правом на поділ майна набутого ш шлюбі, але відповідач не заперечує, що його дружині належить 1/2 частина спірного домоволодіння. ОСОБА_2 пропустила строк прийняття спадщини з поважної причини, оскільки вона мешкає в іншій області, дуже далеко від Кривого Рогу. Крім того, вона була травмована і знаходилась на лікарняному листі з 18.05.2006 року до 26.06.2006 року, а у серпні 2006 року вона була госпіталізована на стаціонар в гінекологічне відділення. Отже, за саном здоров'я і далекій відстані вона своєчасно не мала можливості звернутися до нотаріальної контори по місту відкриття спадщини. Представник ОСОБА_2 також пояснила суду, що відповідач має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті дружини - ОСОБА_5 відповідно до ст. 1241 ЦК України, тому частка ОСОБА_2 у домоволодінні складає 1/2 частку. У процесі судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник визнали зустрічний позов та прийшли до згоди з відповідачем щодо такого варіанту розподілу спадкового майна: 1/2 частка домоволодіння - ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом й 1/2 частка спірного домоволодіння -ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом (обов'язкова доля). Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав: У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 11.05.1960 року отримав у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується договором про право забудови від 11.05.1960 року, посвідченого Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-3268. 22.02.1967 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 22.02.1967 р., актовий запис № 176. Приблизно у цей же час позивач та ОСОБА_5 розпочали будівництво будинку на відведеній позивачу для цієї цілі земельній ділянці. Будівництво було завершено у 1976 році й 03.08.1976 року цей будинок було прийнято в експлуатацію, що підтверджується відповідним записом на витязі про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 12655692 від 27.11.2006 року.. Отже, на підставі ст. 22 КпШС України та ст. 60 СК України вказаний житловий будинок належав позивачу й ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності подружжя.

22.03.2006 року померла дружина позивача - ОСОБА_5. За її життя позивач й ОСОБА_5 не скористались своїм правом на поділ майна, набутого у шлюбі, передбаченого ст. 69 СК України. Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Отже, у разі поділу вказаного домоволодіння, позивачу й ОСОБА_5 належало б по 1/2 його частині кожному. Таким чином, за життя ОСОБА_5 належало право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1 ОСОБА_5 належну їй 1/2 частку спірного домоволодіння заповідала відповідачу - ОСОБА_2, що підтверджується заповітом від 01.07.1995 року, посвідченого Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-3231, який на сьогоднішній день за даними цієї нотаріальної контори не змінювався та не скасовувався.

3

У встановлений законом, а саме ст. 1270 ЦК України строк, до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась зі смертю ОСОБА_5, ніхто не звертався, що підтверджується відповіддю Першої Криворізької державної нотаріальної контори на судовий запит від 15.02.2007 року № 548/2-26. Однак, позивач - ОСОБА_1 прийняв спадщину, що відкрилась з її смертю на підставі ст. 1268 ч. З ЦК України, оскільки постійно проживав та був зареєстрований зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується записами у домовій книзі та штампом у паспорті позивача.

Таким чином, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 на підставі ст. 1223 ЦК України є ОСОБА_2, а спадкоємцем за законом на підставі ст. 1261 ЦК України є ОСОБА_1 -чоловік спадкодавця, який має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті дружини -ОСОБА_5 відповідно до ст. 1241 ЦК України, тому частка ОСОБА_2 у спірному домоволодінні в порядку спадкування складає 1/2 частку. Відповідно частка позивача у спірному домоволодінні в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 також складає 1/2 частку (1/2/2).

Крім того, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та у повному обсязі зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходить з того, що ОСОБА_5 визнав зустрічні позовні вимоги та згоден з ними. Тому, на думку суду, можливо визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування без продовження строку для ОСОБА_2 на прийняття спадщини, оскільки згідно ст.1272 ЦК України за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 214, 215 ЦПК України, ст. 370, 1223, 1241, 1261, 1268, 1270,1272 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1задовольнити у повному обсязі.

Виділити частки у спільній сумісній власності подружжя після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_5:

- визначити, що за життя ОСОБА_5належало право власності на 1/2 частину

АДРЕСА_1;

-   визначити, що ОСОБА_1належить  право власності на 1/2 частину

АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1право власності на 1/4 частину АДРЕСА_1в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5, померлоїІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати за ОСОБА_2право власності на 1/4 частину АДРЕСА_1в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлоїІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.