Справа № 1-530/06р.

№1-96/07 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня   2007 року                                              Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі:     головуючого - судді                               Волкової Н.Я.

при секретарі                                    Кириленко І.В.

за участю прокурора                        Чижевського А.П.

захисників                                        ОСОБА_6., ОСОБА_7.,

представників                                  ОСОБА_5., ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені

кримінальну справу по обвинуваченню

неповнолітнього                           ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця

м.Коростеня Житомирської області, українця, громадянина

України, неодруженого,                    допризовника , з середньою

освітою, непрацюючого , раніше судимого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 20.02.2006 р. за ст. ст. 186,ч.2; 104 КК України до 4 р. п/в з іспит, на 2 роки , проживаючого в ст. АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів , передбачених ст.    ст. 186,ч.2;  15,ч.2, 186,ч.2;  189,ч.2    ;

296,ч.4 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця ст. Омелянівна Коростенського району Житомирської області , українця, громадянина України, неодруженого, допризовника, з середньою освітою, студента , раніше не судимого , проживаючого в ст. АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів , передбачених ст.    ст. 186,ч.2; 15,ч.2, 186,ч.2; 189,ч.2    ;

296,ч.4 КК України,

неповнолітнього   ОСОБА_3                                                                       ,

ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, уродженця ст. Омелянівна Коростенського району Житомирської області , українця, громадянина України, неодруженого^ допризовника , з середньою освітою, студента , раніше не судимого , проживаючого в ст. АДРЕСА_3,

2

у вчиненні злочинів , передбачених ст.    ст. 186,4-2; 15,ч.2, 186,ч.2; 189,ч.2     296,ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2006 року близько 23 год. неповнолітні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження , та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, за попередньою змовою між собою , спрямованою на заволодіння мобільним телефоном потерпілого неповнолітнього ОСОБА_8, неподалік від будинку №1 по вул. Зелена ст. Омелянівка Коростенського району , застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось у нанесені ОСОБА_1удару кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_8та нанесені ОСОБА_3 удару дерев'яною палицею по нозі ОСОБА_8, чим заподіяли потерпілому фізичного болю, відкрито викрали майно ОСОБА_8, а саме гроші в сумі 4 грн. 75 коп . . Так як потерпілий заховав мобільний телефон в шкарпетку і він не був виявлений підсудними, свій намір, направлений на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_8 ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3 не довели до кінця . Тоді вони наказали ОСОБА_8йти додому та винести їм мобільний телефон, після чого по телефону на телефон потерпілого направляли короткі текстові повідомлення , в змісті яких містились погрози ОСОБА_8вбивством та вбивством його близької родички - бабусі ОСОБА_9., а також знищенням належного останній житлового будинку, що той сприймав реально, тобто вимагали передати їм належний потерпілому мобільний телефон марки «Нокіа 3230».

25 червня 2006 року близько 03 год. неповнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою , вирішили безпричинно побити мешканців с Гулянка Коростенського району ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, з якими раніше знайомі не були та в неприязних відносинах не перебували .

З метою реалізації свого наміру підсудні виламали з огорожі одного з будинків дерев'яні штахети з метою використання їх для нанесення тілесних ушкоджень, , після чого підійшли до залізничного переїзду ст. Омелянівка Коростенського району , де стали чекати на появу ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12, які їхали на велосипедах в напрямку с Гулянка Коростенського району.

Дочекавшись ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12, ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, використовуючи заздалегідь заготовлені дерев'яні штахети , зупинили їх. ОСОБА_11та ОСОБА_12, кинувши велосипеди, якими їхали , втекли.

ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3почали безпричинно , дерев'яними штахетами та руками наносити потерпілому ОСОБА_10 удари по різних частинах тіла, заподіявши при цьому останньому легкі тілесні ушкодження , що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця на обох повіках лівого ока , поверхневої рани на правій половині верхньої губи з переходом на праву щоку, поверхневої рани в центральній тім'яній ділянці , синця по всьому тилу лівої китиці , поверхневої

3

рани по передній поверхні середньої частини лівої гомілки , трьох синців по всій поверхні половини спини.

В процесі вчинення хуліганських дій підсудні виявили у потерпілого

мобільний телефон та вирішили відкрито заволодіти ним. З цією метою

ОСОБА_2та ОСОБА_1утримували ОСОБА_10за руки, а

ОСОБА_3                     заволодів мобільним телефоном марки «Сіменс-М 65»

вартістю 838 грн. , якого ОСОБА_10тримав в руці, та на велосипеді марки «Ардіс» вартістю 350 грн., який належить потерпілому ОСОБА_11, з місця події зник.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8показав, що разом з підсудними ОСОБА_2обговорювали, в кого з хлопців можна забрати мобільний телефон. Він запропонував забрати телефон у ОСОБА_8. Близько 21 години 23.06.2006 року вони знаходились в домоволодінні у ОСОБА_2, звідки зателефонували ОСОБА_8на мобільний телефон , щоб той вийшов на вулицю погуляти. Чекали його в кущах. Коли побачили потерпілого, то вибігли та почали його бити. Він обшукав кишені потерпілого, однак телефону не знайшов. З кишені забрав 2,75 грн. . Наказали ОСОБА_7, щоб йшов додому та виніс телефон. Коли той пішов, то через деякий час з телефону ОСОБА_2він відправив на телефон ОСОБА_8коротке текстове повідомлення, в якому погрожував йому розправою та знищенням будинку його бабусі, якщо він не винесе телефон.

По епізоду заволодіння майном потерпілих ОСОБА_10та ОСОБА_11та побиття потерпілого ОСОБА_10показав, що потерпілі були з сусіднього села , з мешканцями якого в них були неприязні стосунки . З цієї причини 25.06.2006 року разом з братами ОСОБА_2вирішили побити хлопців з сусіднього села. Побачивши таких, вони забігли наперед та стали чекати на них, перед цим виломивши з паркану по штахеті . Коли побачили хлопців, які їхали на велосипедах, то вибігли перед ними та зупинили. Хлопці кинули велосипеди та двоє з них втекло , а того, що залишився вони побили. Потім він з ОСОБА_2тримали його, а ОСОБА_3забрав в хлопця телефон та на одному з велосипедів поїхав. Телефон продали. Того вечора разом вжили пляшку наливки.

Підсудний ОСОБА_2показав, що покази ОСОБА_1про заволодіння майном ОСОБА_8є правильними та додав , що для того, щоб ОСОБА_8 їх не впізнав, вони збили його з ніг та почали бити. ОСОБА_3бив палицею. Він з братом держали потерпілого , а ОСОБА_1обшукував кишені. Короткі текстові повідомлення з погрозами потерпілому писав ОСОБА_1. Він знав про їх зміст. По епізоду від 25.06.2006 року показав, що був з братом ОСОБА_3вдома. До них прийшов ОСОБА_1та всі разом вони пішли на випускний вечір, перед цим випивши пляшку наливки . Коли повертались додому , то побачили хлопців з сусіднього села та вирішили їх побити . Зупинили хлопців, які їхали додому. Двоє втекли, а третього побили штахетами та руками . Потім в хлопця задзвонив телефон. Він з ОСОБА_1тримали його, а ОСОБА_3забрав телефон та поїхав на велосипеді. Телефон потім продали, а гроші поділили між собою.

Підсудний ОСОБА_3підтвердив покази ОСОБА_1та ОСОБА_2та показав, що вирішили заволодіти телефоном ОСОБА_8, якого викликали на вулицю , побили . Він бив палицею довжиною приблизно 50 см. Телефон не знайшли, тому наказали йому піти та принести його. Коли йшли додому,   то   ОСОБА_1  з      телефону   направляв   ОСОБА_8  короткі   текстові    ,

4

повідомлення з погрозами. Про подію 25.06.2006 року показав, що з братом ОСОБА_2та ОСОБА_1був у клубі. Вирішили побити хлопців з сусіднього села. За допомогою штахет зупинили хлопців, що їхали на велосипедах. Ті кинули велосипеди та двоє з них втекли, а третього вони разом побили. Він побачив у хлопця в руках мобільний телефон, який забрав та поїхав на велосипеді.

Потерпілий неповнолітній ОСОБА_8 показав, що перебував у бабусі . На телефон до нього зателефонував невідомий та запросив погуляти. Він пішов у призначене місце. З кущів вибігло троє хлопців, збили його з ніг та почали його бити. Удари наносили по голові, руках, ногах. Обшукали та запитували , де телефон. Він відповів , що вдома, хоча той був захований у шкарпетку . Тоді нападники наказали йому йти додому та принести телефон. З кишені забрали 4грн. 60-70 коп. . При цьому погрожували розправою. Коли він знаходився вдома, то на його телефон надходили короткі текстові повідомлення з погрозами розправитись з ним та його бабусею , знищити майно - будинок бабусі. До цих погроз віднісся серйозно та був наляканий. Телефон коштує 1200-1300 грн..

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_8  ОСОБА_13 показав, що коли приїхав до своєї матері в ст. Омелянівна, то побачив , що сина було сильно побито. Були синці на ногах, плечах обличчі, підозрювали перелом руки. Син розповідав , що його побили хлопці та показував короткі текстові повідомлення , в яких були погрози вбивства його та бабусі -його матері. Син був дуже наляканий. Звернулись з заявою до міліції.

Потерпілий неповнолітній ОСОБА_10 показав, що був у сусідньому селі на випускному вечері разом з ОСОБА_11та ОСОБА_12. Коли повертались додому, то по дорозі їх зупинили троє хлопців , в руках яких були штахети . ОСОБА_11та ОСОБА_12втекли, а його ті хлопці стали бити . Коли побили, то забрали мобільний телефон та велосипед. При цьому двоє його тримали, а третій забрав телефон.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_10ОСОБА_15 показала, що сина було сильно побито та викрадено телефон. Шкоду їй відшкодовано.

Потерпілий неповнолітній ОСОБА_11показав, що їхав з друзями додому. На дорогу вибігли невідомі з палками та зупинили їх . Він кинув велосипед та втік. Коли повернувся, то виявив, що його велосипед зник, а ОСОБА_10було побито.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_11ОСОБА_11показала, що шкода їй відшкодована.

Законний представник неповнолітніх ОСОБА_2ОСОБА_14показала, що сини в даний час навчаються в ліцеї , допомагають по господарству. Крім них в неї ще четверо дітей.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1ОСОБА_16 показала, що в неї десятеро дітей, з яких ОСОБА_1старший. Допомагав по господарству, намагався заробляти гроші.

Крім власних показань підсудних їх вина доводиться і письмовими матеріалами справи.

Так, 24.06.2006 р. до Коростенського МРВ надійшла заява від ОСОБА_8 про його побиття невідомими (а.с.5) . 24.06.2006 року було оглянуте місце події , де було вчинено злочин відносно ОСОБА_8( а.с.6-7) . 26.06.2006 р. до Коростенського МРВ  надійшла заява ОСОБА_10 про заволодіння  майном та

5

'спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10( а.с.14) . 26.06.2006 року було оглянуте місце вчинення злочину відносно потерпілих ОСОБА_10та ОСОБА_11( а.с. 15-16) . Відповідно до заключения експерта №182 від 17.08.2006 р. у потерпілого ОСОБА_10 були виявлені легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я ( а.с.59-60).

04.08.2006 р. у ОСОБА_3було вилучено ( а.с.78-79) та приєднано до справи в якості речового доказу велосипед „Адріс" (а.с.81) , який передано на зберігання ОСОБА_11( а.с.82).

Згідно розписки від 28.09.2006 р. ОСОБА_15заподіяна їй шкода відшкодована ОСОБА_19( а.с.37). Згідно розписки ОСОБА_11від 21.08.2006 р. вона отримала від ОСОБА_20та ОСОБА_21 велосипед замість викраденого ( а.с.42).

Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази суд дійшов висновку про доведеність вини підсудних в інкримінованих ним злочинах та кваліфікує їх дії, які виразились у відкритих викраденнях чужого майна ( грабежі ) , вчинені повторно , за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за ст. 186 ч. 2 КК України , дії, які виразились у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна ( грабіж) , вчинені повторно , за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за ст. ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України , дії , які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами (вимагання), вчинені повторно , за попередньою змовою групою осіб , з погрозою вбивства та знищення майна, за ст. 189 ч. 2 КК України, дії, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю , яка виразилась в ігноруванні елементарними правилами поведінки та добропристойності, нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень , вчинені групою осіб, із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, за ст. 296,ч.4 КК України   .

Обставинами , які б пом'якшували покарання підсудних є вчинення злочинів неповнолітніми , щире каяття , відшкодування шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудних є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння , а ОСОБА_1і рецидив злочинів , оскільки має судимість за вчинення умисного злочину .

Неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, має середню освіту, проживає та виховується в повній багатодітній малозабезпеченій сім'ї , характеризується позитивно , раніше судимий, злочин вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком суду, у вчиненому розкаявся .

Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2року народження , проживає та виховується в повній багатодітній сім'ї , навчається , раніше не судимий , по місцю проживання характеризується позитивно , у вчиненому розкаявся .

Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження , проживає та виховується в повній багатодітній сім'ї , навчається ,

6

раніше не судимий , по місцю проживання характеризується позитивно, у вчиненому розкаявся .

Враховуючи суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних ( всі вони неповнолітнього віку, виховуються в багатодітних повних благополучних сім'ях , Яхимовичі навчаються ) , обставини справи, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини , відношення до вчиненого ( свою вину визнали , давали правдиві покази, щиро розкаялись, відшкодували заподіяну шкоду) , позицію потерпілих , які на суворій мірі покарання не наполягали, претензій до підсудних не мають, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_3можливо без ізоляції від суспільства та звільняє їх від відбування покарання з іспитовим строком , відповідно до ст. 104 КК України, поклавши на підсудних обов'язки , передбачені ст. 76 КК України, що буде достатнім для попередження вчинення ними нових злочинів. Враховуючи ж те, що ОСОБА_1ОСОБА_1вчинив злочин під час під час іспитового строку, визначеного попереднім вироком суду, тобто не виконав покладені на нього обов'язки , йому , відповідно до положень ст. 78,4.3 КК України, слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі, частково приєднавши покарання визначене попереднім вироком суду. Не відбута ОСОБА_1частина покарання , призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду від 20.02.2006 року становить чотири роки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186,4.2 ; 15,ч.2, 186,ч.2; 189,ч.2 ; 296,ч.4 КК України, і призначити йому покарання за ст. 186,ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки два місяці, за ст. 15,ч.2, 186,ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки, за ст. 189,ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки, за ст. 296,4.4 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки шість місяців . За правилами ст. 70,4.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визна4ити міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на нотири роки два місяці. За правилами ст. 71 КК України шляхом 4асткового приєднання покарання , призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.02.2006 року, визначити до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 02 серпня 2006 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній -тримання під вартою .

Неповнолітнього  ОСОБА_2 визнати

винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186,4.2; 15,4.2, 186,4.2; 189,4.2; 296,4.4 КК України, і призна4ити йому покарання за ст. 186,4.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4отири роки два місяці, за ст. 15,ч.2, 186,ч.2 КК України у вигляді  позбавлення волі   строком на 40тири  роки, за ст.

7

189,ч-2   КК України у вигляді     позбавлення волі строком на три роки, за ст. 296,ч.4 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.

За правилами ст. 70,ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого

покарання   більш   суворим   визначити  до   відбуття покарання   у  вигляді

позбавлення волі строком на чотири роки два місяці.

На підставі ст. 104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк в два роки , якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки .

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або навчання ; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Неповнолітнього ОСОБА_3визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186,4.2 ; 15,ч.2, 186,ч.2; 189,ч.2 ; 296,ч.4 КК України, і призначити йому покарання за ст. 186,ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки два місяці, за ст. 15,ч.2, 186,ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки, за ст. 189,ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки, за ст. 296,ч.4 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки шість місяців . За правилами ст. 70,ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки два місяці .

На підставі ст. 104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк в два роки , якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки .

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або навчання ; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Речовий доказ - велосипед марки „Ардіс" , залишити ОСОБА_11.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коростенський міськрайонний суд, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку через Коростенський міськрайонний суд.