ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

63503, м. Чугуїв Харківської області, пл. Леніна, 2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                     У К Р А І Н И

01 листопада 2010 року Справа № 2-1672/10

Чугуївський міський суд Харківської області

у складі : головуючого – судді Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чугуївського МБТІ , ОСОБА_3, третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_4  про визнання довідки-характеристики недійсною та зобов’язання держнотаріуса здійснити певні дії та стягнення збитків,

в с т а н о в и в :

31 травня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання довідки-характеристики недійсною та зобов’язання держнотаріуса здійснити певні дії та стягнення збитків.

В позовній заяві позивач вказала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька – ОСОБА_6, вона прийняла спадщину на нерухоме майно – 4/10 частини житлового будинку, розташованого на приватизованій земельній ділянці АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель, що належали померлому на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого в КП «Чугуївське МБТІ» договору дарування. 26.12.2009 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 4/10 частини вищевказаного житлового будинку, в тексті якого в порівнянні з правовстановлюючим документом спадкодавця не були вказані юридично значимі відомості: розмір жилої площі та перелік успадкованих нею приміщень і споруд, що значно обмежило її права на спадкове майно. На письмове звернення нотаріус надала роз’яснення, що площа та перелік приміщень і споруд, що були вказані в правовстановлюючому документів спадкодавця, не були включені нею до свідоцтва про право на спадщину, оскільки не були відображені у довідці-характеристиці, яку вона одержала від Реєстратора прав власності на нерухоме майно в м. Чугуєві – КП «Чугуївське МБТІ». Вважає дії нотаріуса неправомірними, оскільки окрім довідки-характеристики нею був поданий для оформлення спадщини і правовстановлюючий документ – договір дарування, в якому відображені відомості про розмір житлової площі та перелік приміщень і споруд, який нотаріус не взяла до уваги, до того ж згідно Правил ведення нотаріального діловодства типова форма Свідоцтва про право на спадщину за законом зобов’язує відображати у тексті свідоцтва не тільки розмір частки, а й перелік майна, що складає цю частку. Начальником КП «Чугуївське МБТІ» ОСОБА_5, на письмове звернення було надане підтвердження, що згідно реєстраційних матеріалів МБТІ на підставі договору дарування спадкодавець володів в будинку конкретними приміщеннями та спорудами з конкретним розміром жилої площі. Далі, у відповіді державного нотаріуса було роз’яснено, що у 2002 році посвідчення договору дарування частини будинку її батьку державним нотаріусом здійснювалося на підставі довідки-характеристики БТІ за № 1618 від 01.10.2002 року, в яку розмір жилої площі та конкретні приміщення були внесені на підставі акту фактичного користування приміщеннями, складеному техніком МБТІ, а не на підставі нотаріально посвідченого договору про порядок володіння та користування співвласниками спільним майном, як вимагає того ст. 358 ЦК України( 1963 р). Договір дарування від 2002 року вважає таким, що відповідає вимогам ст. 203 ЦК України (1963 р.), якою встановлена презумпція правомірності правочину: «правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визначений судом недійсним», до того ж договір дарування був нотаріально посвідчений нотаріусом, жодна із сторін або інша зацікавлена особа дійсність його в суді не оскаржувала. Просить суд скасувати довідку-характеристику № 1935 від 05.11.2009 року, видану КП «Чугуївське МБТІ» на ім’я ОСОБА_2 для оформлення спадщини, зобов’язати начальника КП «Чугуївське МБТІ» видати за рахунок коштів підприємства на ім’я ОСОБА_2 витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, що належало померлому ОСОБА_6 для оформлення спадщини, скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 26.12.2009 року державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_2 і зареєстроване в реєстрі за № 1-5160, зобов’язати державного нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видати за рахунок коштів обласного управління юстиції на ім’я ОСОБА_2 нове свідоцтво про право на спадщину за законом, оформлене у відповідності до чинного законодавства, зобов’язати КП «Чугуївське МБТІ» за рахунок коштів підприємства здійснити державну реєстрацію нового свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім’я ОСОБА_2, стягнути з відповідачів в рівних долях на користь позивача витрати, пов’язані з розглядом справи у сумі 500 грн., стягнути з відповідачів в рівних долях на користь позивача компенсацію моральної шкоди – кошти в сумі 2 тисячі грн.

04.10.2010 року в ході розгляду справи по суті позивачем подані додаткові роз’яснення щодо поданої позовної заяви, прохальна частина яких містить додаткову вимогу про внесення в договір дарування, посвідчений 22.10.2002 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 та внесений в реєстр під № 3174, реєстраційний номер в БТІ 2119, наступні зміни: в п. 1 абз. 1 та 3 слова «4/10 частини будинку з відповідною частиною надвірних будівель» змінити на слова «частину будинку»; в п. 3 після слів «за № 2119» добавити слова «та за письмовою згодою всіх співвласників».

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, та уточнили суму матеріальних збитків і моральної шкоди.

Відповідачі позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_7 пояснила суду, що в діях працівників Чугуївського МБТІ відсутні які-небудь порушення при оформлені довідки-характеристики.

Відповідач ОСОБА_3 пояснила суду, що одним із документів для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом є довідка характеристика.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в порядку п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Стаття 15 цього ж кодексу встановлює, що в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог.

Відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в позовних вимогах вбачається спір позивача із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень – нормативно-правих актів індивідуальної дії, на який поширюється адміністративна юрисдикція (п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 208-210 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_3  про визнання довідки-характеристики недійсною та зобов’язання держнотаріуса здійснити певні дії.

Роз’яснити ОСОБА_2 її право звернутися до суду із заявою в порядку адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 5 днів після проголошення ухвали.

Суддя –