Справа №2- а-17/2007г.
ПОСТАНОВЛЕНИЕ
ИМЕНЕМ УКРАИНЫ
12.03.2007г. Ленінський районний суд м.Миколаєва, у складі: головуючого судді Димитрова В.І., при секретарі - Шаверновській Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Військової частини А - 4465 про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню,
ВСТАНОВИВ
23.05.2006р.ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини А - 4465, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебуває на військовій службі в військовій частині А -4465 з серпня 2005 року .
За твердженням позивача, вона має безперервний стаж військової служби: станом на 09.04.2006р. 14 років 04 місяців але щомісячна надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України їй була сплачена не в повному обсязі, заборгованість за період з 01.05.2003р. по 01.04.2005р. склала 2003грн. 24 коп. Крім того, при нарахуванні надбавки не була врахована премія у розмірі 33,3 відсотка місячного грошового забезпечення, що за період з 01.01.2004р. по 01.01.2006р. склало 362 грн. 60 коп.
Посилаючись на викладені обставини позивачка просила суд визнати дії відповідача, щодо невиплачених сум неправомірними та стягнути з А - 4465 2918 грн. 65 коп., а також сплачений судовий збір у сумі 51 грн..
В судовому засіданні позивач позов підтримала.
Представник відповідача позов не визнав.
Заслухав пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінив зібрані по справі докази, суд приходить до висновку.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині А - 4465, станом на 09.04.2006р.. її безперервна військова служба у Збройних Силах України складає 14 років 04 місяців.
П.1 Указу Президента України від 05.05.2003р. (с наступними змінами) «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» і п.1.2. «Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України», затвердженої наказом Міноборони України від 20.01.2003р. № 149, були передбачені надбавки за безперервну військову службу та порядок їх виплати.
При цьому, повноваження щодо визначення розміру надбавки військовослужбовцям Збройний Сил України, які мають високі результати у службовій діяльності, покладені на Міністра оборони, та вищезгаданою Інструкцією зазначені граничні розміри щомісячної надбавки у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу роботи в розмірах: понад 5 років - до 10 відсотків, понад 10 років - до 30, понад 15 років - до 50, понад 20 років - до 70, понад 25 років - до 90 відсотків.
Так, згідно довідки від 16.05.2006р. №585 ОСОБА_1 була сплачена надбавка за безперервну військову службу у червні - листопаді 2003 року у розмірі 5% до грошового забезпечення , за грудень 2003 року - січень 2004 року у розмірі 30%, з лютого по вересень
2004 року у розмірі 5%, з жовтня 2004 року по січень 2005 року -30%, з лютого по грудень
2005 року - 5%, а всього 2346 грн. 25 коп..
2
Виходячи з наведеного, надбавка за безперервну військову службу нараховувалась позивачу у розмірах , встановлених рішенням Міністра Оборони у відповідності до Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх Справ України , Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" №389 від 05.05.2003р.
Тому , суд вважає доводи позивача щодо обов'язку відповідача нараховувати їй надбавки виходячи з максимальних її розмірів, встановлених Указом, безпідставними, а вимоги щодо стягнення заборгованості по вказаному платежу, тобто недоплаченої йому суми, - необгрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають .
Крім того, згідно п.1 зазначеного вище Указу Президента України - Міністру
оборони України надане право встановлювати грошову надбавку тим
військовослужбовцям , які мають високі результати у службовій діяльності., проте ОСОБА_1в супереч вимогам ст.. 11 КАС Украіни, факт наявності таких досягнень документально підтверджений не був.
Суд вважає також безпідставними вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення недовиплаченної премії у розмірі 33,3 % місячного фонду грошового забезпечення за період з 01.01.2004р. по 01.01.2006р. у розмірі 362 ,60 грн. та вимоги щодо виплати їй компенсації грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є необгрунованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.159-163 КАСУ, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А - 4465 про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАСУ.
- Номер: К/9901/7883/18
- Опис: про скасування наказу про звільнення
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2-а-17/2007
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Димитров В.И.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.01.2018
- Дата етапу: 03.08.2018