Справа №2-а-325/2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М        У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року              Збаразький районний суд Тернопільської області

                          в складі:  головуючого суду               ГУДИМИ І.В.

                                           при секретарі                            ЖИЛЯК Н.Я.

з участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_2 до управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання дій автоінспектора протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВО №126854 від 07.07.2010 року,-

в с т а н о в и в :

До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до управління ДАІ УМВСУ в Тернопільській області про визнання дій автоінспектора протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВО №126854 від 07.07.2010 року,  мотивуючи свої вимоги тим, що 16.09.2010 року він у відділі ДВС Збаразького районного управління юстиції був ознайомлений із постановою серії ВО №126854 від 07.07.2010р.,  що була винесена інспектором ДПС, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у виді 425 грн. штрафу в дохід держави за те, що він  07.07.2010 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 104 км автодороги Стрий-Тернопіль, на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі для руху, коли права смуга була вільна від транспортних засобів, чим порушив п.11.5 Правил дорожнього руху України. Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню як незаконна, оскільки вказаного порушення він не вчиняв, а рухався автомобілем в крайній лівій смузі на дорозі, яка має дві смуги для руху, в зв`язку з тим, що змушений був об’їхати велику вибоїну на дорозі в правій смузі руху, а тому просить скасувати оскаржувану постанову. Оскільки про винесення постанови він взнав лише 16.09.2010 року, тому просить суд поновити йому строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

    Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

           Представник відповідача – УДАІ УМВС України в Тернопільській області в судове засідання не з’явився, хоча про день, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином. Не повідомив представник відповідача і про причини неявки в судове засідання.

      Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.      

            Так, судом встановлено, що згідно постанови інспектора ОДР ВДАІ по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №126854 від 07.07.2010 року ОСОБА_2  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпроАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови ОСОБА_2, керуючи автомобілем  марки Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 на  104 км. автодороги Стрий-Тернопіль, на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі для руху, коли права смуга була вільна (а.с. 3).

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він                       07.07.2010 року керуючи автомобілем марки Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 на 104 км. автодороги Стрий-Тернопіль, рухався  в крайній лівій смузі на дорозі, яка має дві смуги для руху, в зв`язку з тим, що змушений був об’їхати велику вибоїну (перешкоду) на дорозі в правій смузі руху, а тому він не вбачає в своїх діях складу  правопорушення, що було описано в оскаржуваній постанові. При цьому він, як того вимагають правила дорожнього руху, не створив жодної небезпеки для дорожнього руху. Дані пояснення позивача підтверджуються показами свідка ОСОБА_4.

Враховуючи те, що на вимогу суду (а.с.7) відповідачем не було представлено належним чином завірених копій документів (доказів), на підставі яких було винесено вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що дану справу слід вирішувати відповідно до ч.6 ст.71 КАС України на підставі доказів, які надані позивачем.

Згідно п. 13.3 ПДР України під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

    Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд приходить до висновку, що оскільки в матеріалах справи  відсутні докази, які б спростовували твердження позивача про те, що даного правопорушення він не вчиняв, а в діях позивача не вбачається порушення ним ПДР України, тому слід визнати протиправними дії інспектора ОДР ВДАІ УМВС України в Тернопільській області при винесенні ним постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №126854 від 07.07.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпроАП та скасувати як незаконну постанову серії ВО №126854 від 07.07.2010 року про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпроАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

        На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 14, 71, 86, 158-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 122, 247, 256, 288, 289 КУпроАП, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора ОДР ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області стосовно винесення ним постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №126854 від 07.07.2010 року про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпроАП.

Скасувати як незаконну постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №126854 від 07.07.2010  року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпроАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

  Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

                    СУДДЯ:                          ГУДИМА І.В.