Головуючий у 1 інстанції - Принцевська Н.М.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 року справа №2а-1115/10/0532
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевича С.А., Лях О.П., при секретарі Сухоцькій Д.Ю., за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 22 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання незаконними дій та стягнення моральної шкоди, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до органу опіки та піклування Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання незаконними дій та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначав, що йому необґрунтовано було відмовлено в ознайомленні із заявою ОСОБА_5, щодо стану здоров’я їх неповнолітньої доньки, посилався на необґрунтоване направлення неповнолітньої доньки на психіатричне обстеження; на незаконну відмову комісії щодо присутності на засіданнях комісії його представника; також, посилався на незаконність дій відповідача в частині направлення комісії для фіксування зустрічі матері доньки - ОСОБА_5 з дитиною.
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 22 червня 2010 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання незаконними відмови йому та його представникові в ознайомленні з заявою ОСОБА_5 від 03.08.09 р. під час засідання комісії по захисту прав дітей 18.08.2009 р., а також за заявами від 18.09.2009р., 26.09.2009 р. та зобов'язання не чинити йому та його представникові перешкод в ознайомленні з матеріалами справи; визнання незаконним направлення малолітньої ОСОБА_6 на психіатричне обстеження та стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн.; визнання незаконною відмову у присутності представника позивача на засіданні комісії у справах дітей 18.08.2009р. та зобов'язання в подальшому не чинити перешкод в ознайомленні його та його представника з матеріалами справи та присутності представника на засіданнях комісії; визнання незаконною відмову 21.08.2009 р. в ознайомленні з документами та рішеннями комісії по захисту прав дітей, на підставі яких було складено акт обстеження побутових умов від 21.08.2009 р.; визнання незаконною направлення комісії для фіксування зустрічі дитини з матір'ю 21.08.2009 р.; визнання незаконною відмову в ознайомленні зі списком адрес, за якими проводився рейд комісії, в якому б були адреси АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1; а також відмову в ознайомленні зі складом комісії, визнанні незаконним акта обстеження побутових умов від 21.08.2009 р. за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1 та визнання незаконним протоколу засідання комісії по захисту про дітей від 11.08.2009 р. та притягнення винних осіб до відповідальності.
Позивач з даним судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу в якій ставив питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що судом було неповно досліджені обставини у справі, що призвело до неправильного вирішення справи по-суті
Позивач та його представник, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ленінської районної у м. Донецьку ради від 24.12.2008 р. за № 479 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_5, та встановлено дні побачень з батьком ОСОБА_2 (а.с.10). Однак, малолітня ОСОБА_6 мешкає разом з батьком, який оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку. На момент розгляду справи рішення по справі не прийнято.
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2009 року в комісію у справах захисту дітей звернулася ОСОБА_5 із заявою, що вона стурбована станом здоров’я своєї малолітньої доньки ОСОБА_6, 2004 року народження, та просила вжити заходи для захисту права її дитини на медичний огляд.
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем було видано форму висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, згідно додатку 4 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року, у вказаному висновку в переліку лікарів зазначений і лікар-психіатр.
Судом першої інстанції, позивачем було надано до комісії висновок медичного обстеження ОСОБА_6, в якому зазначено, що дитина здорова (а.с.11). Разом з тим, лікарем-психіатром дитина оглянута не була. І в подальшому психіатричний огляд не проходила. ОСОБА_5 погодилася з наданим позивачем медичним висновком щодо стану здоров’я доньки.
Вказане питання було предметом розгляду на засіданні комісії 18.08.2009 р., де в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було оголошено, що від останньої надійшла заява, в якій вона була стурбована станом здоров’я своєї дитини. З цього приводу надавалося слово і заявниці. Позивач у свою чергу надав висновок про те, що дитина здорова.
Враховуючи наведені обставини справи, судова колегія не приймає до уваги доводів апелянта в частині не ознайомлення його із заявою ОСОБА_5, щодо стану здоров’я їх неповнолітньої доньки.
З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2009 р. ОСОБА_5 звернулася з заявою до органу опіки та піклування Ленінської районної у м.Донецьку ради з проханням направити представника за адресою: АДРЕСА_2 - для фіксування зустрічі з донькою ОСОБА_6, яка мешкає у батька ОСОБА_2, можливо з відвідуванням адреси АДРЕСА_1 за місцем реєстрації (а.с.20).
З огляду на вказану заяву, комісія виходом на адресу реєстрації дитини по АДРЕСА_1 зафіксувала зустріч матері з донькою, про що було складено відповідний акт (а.с.31). Крім того, комісією було складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_6 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 від 21.08.2009 р. відповідно до вказано акту вбачається, що дитина фактично мешкає з батьком за адресою: м. Донецьк. АДРЕСА_2, але проводить час в квартирі за місцем реєстрації, де є необхідні речі, піаніно, вироби, зроблені руками дитини, тобто умови проживання задовільні (а.с.32)
Відповідно до п.4.10 Положення про службу у справах дітей Ленінської районної у м. Донецьку ради - служба має право проводити особистий прийом неповнолітніх, а також їх батьків, опікунів чи піклувальників, розглядати їх скарги та заяви з питань що належать до їх компетенції.
Враховуючи наведені норми Положення, колегія приходить до висновку, що дії відповідача щодо фіксування зустрічі матері з донькою за адресою її реєстрації - здійснені в межах компетенції органу та не порушують прав позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. №866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Пунктом 72 вказаного Порядку передбачено, що під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт обстеження житлово-побутових умов за формою згідно з додатком 9.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що складення акту обстеження житлово-побутових умов за місцем реєстрації ОСОБА_6 здійснено відповідачем в межах наданих йому повноважень.
Вимоги позивача щодо визнання незаконною відмову в ознайомленні зі списком адрес, за якими проводився рейд комісії, в якому були б адреси його проживання та реєстрації ОСОБА_6 колегія також вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції такий список відсутній, рішення про обстеження житлових умов доньки позивача за місцем реєстрації було прийнято усно у зв'язку з тим, що комісія фіксувала за вказаною адресою зустріч матері з дитиною та мала нагоду перевірити умови проживання ОСОБА_6
З матеріалів справи вбачається, що засідання комісії з питань захисту прав захисту дитини, на якому розглядалося питання стану здоров’я ОСОБА_6 за участю позивача та його колишньої дружини, відбулося 18.08.2009 р. (а.с.109). Наявні в матеріалах справи копії протоколів, датовані 11.08.2009 р. та 18.08.2009 р. тотожні (а.с.58-62, 109, 124).
Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що засідання комісії 11.08.2009 року не відбувалося і зазначена дати є технічною помилкою, тобто протоколу засідання комісії від 11.08.2009 року не існує.
З огляду на що, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відсутності підстав для визнання недійсним протоколу засідання комісії з питань захисту прав захисту дитини Ленінської районної в м. Донецьку ради від 11.08.2009 р.
Відповідно до п. 8 Положення про комісію з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку ради, затвердженої розпорядженням голови Ленінської районної у м. Донецьку ради від 14.11.2008 р. №143р - основною організаційною формою діяльності комісії є її засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. До участі у засіданнях можуть запрошуватися представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які беруть безпосередню участь у вирішенні долі конкретної дитини, з правом дорадчого голосу.
Таким чином, питання допуску представника позивача на засідання комісії є правом комісії, а не її обов’язком.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та не порушували будь-яких прав позивача. З огляду на що, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія;-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 22 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання незаконними дій та стягнення моральної шкоди – залишити без змін.
Ухвала прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 16.09.2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі 21.09.2010 року.
Головуючий А.А. Блохін
Судді : С.А. Малашкевич
О.П. Лях