Справа № 2-285 – 2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області в складі:
одноособово судді Логвіної Л.С., при секретарі Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду у місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого, зазначає, що з відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона ОСОБА_1, познайомилась у червні 2007 року. Однак на час їхнього знайомства відповідач був одружений, але після їх знайомства вони почали фактично проживати однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу. Під час сумісного проживання сторін, відповідач неодноразово казав позивачці, у тому числі у присутності їхніх сумісних знайомих що він обов'язково розлучиться зі своєю дружиною, зареєструє брак з позивачкою і тому він дуже хоче щоб вона народила йому доньку.
За час сумісного проживання сторін і за час вагітності позивачки, відповідач постійно надавав їй гроші, у тому числі на придбання продуктів харчування, необхідних ліків. Крім того, під час її вагітності при зустрічах з сумісними знайомими відповідач неодноразово виказував радість від того, що у нього буде донька. Але з 8 березня 2008 року відповідач по невідомій позивачці причині зупинив між ними будь які стосунки, а по телефону запропонував останній зробити аборт. Але на той час позивачка вже була на п'ятому місяці вагітності і цього зробити не могла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 від відповідача позивачка народила дочку ОСОБА_3, що підтверджує свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1. Відповідач є її батьком, однак він відмовився подати в органи РАЦСу заяву про реєстрацію батьківства у відповідності до приписів 126 СК України. Відповідно, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був проведений в порядку, передбаченому ст. 135 Сімейного кодексу України - тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Після того, як відповідач дізнався про народження у позивачки від нього дитини, він спочатку пообіцяв їй підтримувати її і дитину, виплачуючи добровільно аліменти, але з часом він від цих обіцянок відмовився і заявив, що ця дитина взагалі не від нього.
Факт батьківства відповідача ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами: показаннями свідків про то, що сторони фактично проживали як подружжя; фотознімками, які були зроблені під час їх зустрічей с друзями.
У теперішній час позивачка проживає одна з двома дітьми - дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_4, 2000 року народження.
Приймаючи до уваги, що у теперішній час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років, грошей на утримання родини їй не вистачає.
Відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання дитини, хоч може це робити - він працює ГРОЗом, ділянка №2 ВП «Шахта „Червоний партизан” ДП «Свердловантрацит».
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Власне на реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походженню дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.
З урахуванням того, що відповідач добровільно відмовився признати факт батьківства, позивачка вважає, що встановити факт батьківства відповідача вона може тільки у судовому порядку. Суть судового способу, передбаченого ч.2 ст.125 СК України, визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою полягає у зверненні одного з подружжя до суду, який в результаті розгляду цивільної справи по суті встановлює батьківство судовим рішенням, яке є обов'язковим для виконання.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Важливе значення в процесі доказування має висновок експерта. За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК) експерти можуть визначити батьківство із ймовірністю до 99,9 відсотків або дійти висновку про його виключення.
Приймаючи до уваги той факт, що позивачка не може довести прямих фактів, крім вищенаведених, того, що її донька народилася від відповідача, позивачка вважає за необхідне для встановлення факту батьківства відповідачем наполягати на проведенні медичної експертизи по аналізу ДНК, яку доручити відповідній медичній установі у місті Донецьку. Позивачка впевнена, що ця експертиза на сто відсотків підтвердить факт батьківства відповідача.
Згідно до ст.ст. 180 та 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. А згідно до статті 183 частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Приймаючи до уваги той факт, що відповідач працює і, відповідно має твердий заробіток, позивачка вважає, що аліменти з нього повинні бути стягнуті у вигляді частки його заробітку, але не менш встановленого законом мінімуму.
На підставі вищевикладеного позивачка просить суд: встановити, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює ГРОЗом, ділянка №2 ВП «Шахта „Червоний партизан” ДП «Свердловантрацит», є батьком її доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на її користь кошти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, але не нижче встановленого законом мінімуму, починаючи з дати пред'явлення позову та до досягнення нею повноліття.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги збільшила, пояснивши, що у зв’язку з небажанням відповідача визнавати позовні вимоги, по справі було призначено судово – медичну експертизу, яку було проведено за кошти позивачки та вартість якої склала 2547 грн. 03 копійки, що підтверджується відповідним рахунком та квитанцією про сплату цього рахунку. З огляду на те, що судово – медична експертиза з приводу встановлення батьківства відбувалася у місті Києві, позивачка понесла додаткові витрати на проїзд до Києву разом з дитиною, які склали: вартість проїзду від м. Луганськ до м. Київ 116 грн. 38 коп., вартість проїзду від м. Києва до м. Луганськ 116 грн. 38 коп.. Крім того під час подання до суду позову, позивачка вимушена сплатити 8 грн. 50 копійок державного мита, 2 грн. за послуги банка, 120 грн. за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та 2 грн. за послуги банка, в іншому позовні вимоги підтримала в повному обсязі, підтвердила обставини висловлені в позовній заяві, наполягала на їх задоволенні. Додатково пояснивши, що біологічним батьком дитини є відповідач. Просить заяву задовольнити, встановити, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком її доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, але не нижче встановленого законом мінімуму починаючи з дати пред'явлення позову та до досягнення нею повноліття. А також стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати, які пов’язані з розглядом справи у загальній сумі 2929 гривень 59 копійок.
В судовому засіданні відповідач спочатку позов не визнав в повному обсязі, пояснивши, що ніяких відносин з позивачкою не підтримував, грошей не надавав і з її знайомими з приводу того, що він розлучиться зі своєю дружиною і зареєструє шлюб з позивачкою, ніяких розмов не було. Після оголошення висновків експертизи, погодився з тим, що він є батьком дитини доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згоден, щоб з нього були стягнуті аліменти на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, але в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення нею повноліття. Проти стягнення з нього витрат, понесених позивачкою в зв’язку з розглядом справи у загальній сумі 2929 гривень 59 копійок заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 128 п. 2 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані згідно до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.
Згідно висновку експерта № 1 від 18 листопада 2009 року Київського міського бюро судово-медичних експертиз /а.с.36-39/ молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: віроятність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3 складає величину не менш 99,999999%., таким чином ОСОБА_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 з вірогідністю 99,999999 %. Тобто біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 практично доказано.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
На вимогу п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд враховує стан і матеріальне положення дитини, яка проживає з позивачкою, матеріальне положення відповідача, той факт, що відповідач є працездатним, приймає до уваги, що розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Як встановлено в судовому засіданні, про що згодом не заперечував і сам відповідач по справі, ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком дитини - доньки ОСОБА_3, яка народилась у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з вищевикладеним, суд вважає якщо батьківство доказано, то можливо стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини, до досягнення нею повноліття, аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не нижче встановленого законом мінімуму, починаючи з дати пред'явлення позову – 26.10.2009 року та до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В зв’язку з чим суд вважає стягнути з відповідача на користь позивачки витрати, понесені нею в зв’язку з розглядом справи, а саме витрати пов’язані з поданням позову до суду: державне мито в розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., документально підтверджені квитанціями № 55 та № 56 від 26 жовтня 2009 року /а.с.2-3/ та витрати пов’язані з проведенням судово – медичної експертизи: вартість проїзду до міста Луганськ в розмірі 17 грн. 30 копійок, документально підтверджену квитком № 233057 від 27.02.20010 року /а.с.45/, вартість проїзду від міста Луганськ до міста Київ в розмірі 116 грн. 38 коп. та від міста Київ до міста Луганськ в розмірі 116 грн. 38 коп., документально підтверджену проїзними документами – квитками № 339141 від 25.02.2010 року та № 339142 від 26.02.20010 року /а.с.46-47/, вартість судово – медичної експертизи в сумі 2547 грн. 03 коп., документально підтверджену квитанцією № 132 від 26.02.2010 року /а.с.48/ та рахунком – фактурою № 87 від 26.02.2010 року /а.с.49/, оскільки внаслідок дій відповідача позивачка була змушена звернутися до суду та нести відповідні матеріальні витрати.
Відносно оплаченої позивачкою суми у загальному розмірі 4 гривні на послуги банку при оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 2 гривні за кожний платіж, суд рахує необхідним відмовити у стягнені цієї суми з відповідача, так як дані витрати, відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України не належать до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи.
На підставі ст.ст. 128, 180, 182, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Встановити батьківство ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Каспійськ, Дагестан, громадянина України, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Внести доповнення та зміни до актового запису про народження № 104 від 14 серпня 2008 року на ім’я ОСОБА_3, в графі відомості про батька вказати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Каспійськ, Дагестан, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не нижче встановленого законом мінімуму, починаючи з 26.10.2009 року та до досягнення нею повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Каспійськ, Дагестан, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 витрати, пов’язані з розглядом справи в сумі 2925 гривень 59 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Логвіна Л.С.