Справа № 2-2122
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області у складі:
одноособово судді Логвіної Л.С.,
при секретарі с/з Альмашової Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань суду у місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що 15 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Райфайзен Банк Аваль”, правонаступником якого на підставі п.1.3. Статуту є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/0004/82/115771, згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 якого позивач зобов’язався надати відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 36 місяців з 15 листопада 2007 року по 15 листопада 2010 року, а відповідач ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку (додаток №1 до кредитного договору), кінцевий строк погашення кредиту – 15 листопада 2010 року.
В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_4 договір поруки № 014/0004/82/115771 від 15 листопада 2007 року, згідно п.2.1 якого поручитель прийняв на себе зобов’язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.
Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 10000,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_3, які надалі на підставі заяви на видачу готівки № 1 від 15 листопада 2007 року відповідач ОСОБА_3 отримав готівкою через касу позивача.
В той же час відповідач ОСОБА_3 з 15 квітня 2009 року не виконує свої зобов’язання за кредитним договором і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку, внаслідок чого прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_3 перед позивачем станом на 16 березня 2010 року склала 4776,88 грн., де: 3339,52грн. – непогашена сума кредиту, 1437,36 грн. – несплачені проценти.
Пунктом 6.6. Кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі, зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом.
Згідно п.3.12 кредитного договору позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення.
На підставі зазначених пунктів кредитного договору позивачем відповідачу було направлено письмову вимогу вих. № 33-00/37 від 15 січня 2010 року про дострокове погашення грошових зобов’язань за кредитним договором у строк до 15 лютого 2010 року, але відповідач своїх зобов’язань не виконав і сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором на дату подачі цієї заяви до суду складає 10699,36 грн., де 6213,44 грн. – сума неповернутого кредиту, 1437,36 грн. – несплачені проценти, пеня за кредитом –2057,89 грн., пеня за відсотками – 909,67 грн.
Направлені позивачем письмові вимогу про погашення грошових зобов’язань згідно договору поруки вих. № 33-00/449 від 22 березня 2010 року поручитель залишив без задоволення.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.
У зв’язку з викладеним позивач просить суд ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як солідарних боржників на підставі договору поруки № 014/0004/82/115771 від 15 листопада 2007 року на його користь заборгованість за кредитним договором № 014/0004/82/115771 від 15 листопада 2007 року у сумі 10699 грн. 36 коп., з яких 6213,44 грн. – сума кредиту, 1437,36грн. – проценти за користування кредитом,.2057,89 – пеня за кредитом, 990,67 – пеня за відсотками. а також стягнути витрати по справі: судовий збір у сумі 106 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі – 120 грн. 00 коп.
Представник позивача – Стеценко Г.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини, вказані в позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечув проти їх задоволення, додатково пояснив, що заборгованість за кредитним договором утворилась в зв’язку з скрутним матеріальним становищем, так як у нього на утриманні двоє неповнолітніх дітей, також пояснив, що другий відповідач ОСОБА_7 знає про слухання справи, але не прийшов в судове засідання із-за поганого стану здоров’я.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився про розгляд справи належним чином повідомлений, особисто або письмово причини неявки суду не повідомив, в зв’язку з чим суд, вважає його неявку не поважною, та вважає можливим розглянути справу в його відсутність.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно положень ст.ст.3, 11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплати процента. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Судом встановлено, що 15 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Райфайзен Банк Аваль”, правонаступником якого на підставі п.1.3. Статуту є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/0004/82/115771 /а.с.10-12/ згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 36 місяців з 15 листопада 2007 року по 15 листопада 2010 року, а відповідач ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку (додаток №1 до кредитного договору а.с.13), кінцевий строк погашення кредиту – 15 листопада 2010 року.
В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_4 договір поруки № 014/0004/82/115771 від 15 листопада 2007 року /а.с.14-15/ згідно якого поручитель прийняв на себе зобов’язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.
Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 10000,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_3, які надалі на підставі заяви на видачу готівки № 1 від 15 листопада 2007 року відповідач ОСОБА_3 отримав готівкою через касу позивача /а.с.7/.
Позивачем відповідачу було направлено письмову вимогу вих. № 33-00/37 від 15 січня 2010 року про дострокове погашення грошових зобов’язань за кредитним договором у строк до 15 лютого 2010 року /а.с.19/. та письмову вимогу про погашення грошових зобов’язань згідно договору поруки вих. № 33-00/449 від 22 березня 2010 року які відповідачі залишили без задоволення /а.с.20/.
Відповідчі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не виконують свої зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим, сума заборгованості відповідачів перед позивачем за кредитним договором на дату подачі цієї заяви до суду складає 10699,36 грн., де 6213,44 грн. – сума неповернутого кредиту, 1437,36 грн. – несплачені проценти, пеня за кредитом –2057,89 грн., пеня за відсотками – 909,67 грн., що підтверджується розрахунком /а.с.32/.
У зв’язку з викладеним суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як солідарних боржників на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014/0004/82/115771 від 15 листопада 2007 року у сумі 10699 грн. 36 коп.
Також згідно зі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача сплачені судові витрати: судовий збір у сумі – 106,99 грн., та витрати на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 226,99 грн.
На підставі ст.ст. 526, 554, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Свердловськ, Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Червонопартизанськ, Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції на рахунок № 290971295 в ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, код ЄДПРПОУ 24197094, МФО 304007 заборгованість за кредитним договором № 014/0004/82/115771 від 15 листопада 2007 року у сумі 10699 грн. 36 коп. та судові витрати: судовий збір у сумі – 106,99 грн., та витрати на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього – 10926,35 (десять тисяч дев’ятсот двадцять шість) гривень 35 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Логвіна Л.С.