Справа № 22ц-463/07                                               Головуючий у 1 інст. - Кучерін О.Ф.

Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2007 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - судді Бойко О.В.

Суддів - Шевченка В.М., Горобець Т.В.

При секретарі - Рачовій І.І.

За  участю   -  ОСОБА_1  та   його   представника,   адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства „Журавка" на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2006 року у справі за позовом Комунального підприємства „Журавка" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги,

установив:

В листопаді 2006 року КП „Журавка" звернулось до суду з вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 борг по оплаті за водопостачання та водовідведення в сумі 902, 10 грн., посилаючись на те, що згідно договору від 18 лютого 2005 року за № 590 відповідачу надавались вказані послуги, але він не сплачував за них з липня 2003 року по жовтень 2006 року.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2006 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі КП „Журавка" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: суд не врахував доводи про те, що між позивачем та відповідачем був вкладений правочин, який відповідає вимогам чинного законодавства. Суд відійшов від предмету спору, а саме факту надання послуг і на цій основі повернення боргу, і основну увагу приділив недійсності договору, укладеного між КП "Журавка" та ОСОБА_1, хоча договір відповідає вимогам глави 63 ЦК України і на момент укладення договору в ньому не було недоліків, а сторони в належній формі досягли згоди за всіма його істотними умовами.

2

Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд: якщо суд вирішив питання про вправа та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Як вбачається з наданого в засіданні апеляційного суду свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності окрім ОСОБА_1 ще й іншим членам його сім'ї, в т.ч., дочці ОСОБА_3.

В засіданні суду першої інстанції сторони пояснювали, що договір № 590 від 18 лютого 2005 року на постачання води , яким визначені права та обов'язки сторін був підписаний дочкою відповідача.

Крім того, на порушення норм ст. 213 ЦПК України рішення суду не містить правового обґрунтування, по неприйняттю судом доводів позивача про необхідність сплати ОСОБА_1 послуг з водопостачання, які фактично йому надавались, через виниклі між сторонами   зобов'язальні правовідносини.

Таким чином оскільки квартира, яка позивачем забезпечується водопостачанням належить співвласникам, а не лише ОСОБА_1, які несуть рівні обов'язки щодо утримання квартири, і чинним законодавством передбачено пред'явлення вимог по оплаті комунальних послуг не лише до одного, а до всіх повнолітніх власників квартири, а суд не залучив до розгляду справи всіх осіб, прав та обов'язків яких стосується цей спір, його рішення не може залишатись в силі і підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи, суд першої інстанції повинен врахувати мотиви скасування рішення, з'ясувати наявність ( чи відсутність) зобов'язальних правовідносин, в силу яких проживаючі в квартирі № 1 повинні сплачувати плату позивачеві за послуги відповідно до затверджених тарифів, та складову частину наданих ним послуг з водопостачання, і в залежності від встановленого, вирішити питання про суму боргу яку просить стягнути позивач.

Виходячи з наведеного що рішення суду ухвалене з порушенням грубим норм процесуального права таке підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 п.4, 313-315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу КП „Журавка" задовольнити частково, рішення Варвинського районного суду від 20 грудня 2006 року скасувати, справу направити до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.