Справа № 2-1948

2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2010 року Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:

головуючого – судді                                       Ільченко В.М.

при секретарі                                                   Вербі Н.О.

за участю представника позивача                 П’яткової О.С.

відповідачки                                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці цивільну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» до ОСОБА_2 про спонукання вчинити певні дії,

Встановив:

06.08.2010 року відкрито провадження в даній справі. Позивач свої вимоги мотивує тим, що на праві приватної власності ВАТ «Нафтопроммаш» належить будівля гуртожитку. Відповідач користується житловим приміщенням гуртожитку на підставі договору оренди житлового приміщення від 01.07.2009 року, який укладався з нею терміном на один рік і діяв до 01.07.2010 року. Листом № 97-ЖКП від 16.03.2010 року відповідач попереджена, що договір оренди житлового приміщення на новий термін укладатися не буде, а тому, відповідно до умов договору,  вона повинна звільнити займане приміщення в строк до 05.07.2010 року. В разі, коли наймач не звільняє займане приміщення у встановлений термін, він зобов’язаний сплатити наймодавцеві неустойку в розмірі 20 грн. за кожен день прострочення повернення приміщення. Відповідач свої зобов’язання щодо звільнення займаного приміщення не виконує, що стало підставою для звернення до суду з позовом про зобов’язання відповідача звільнити житлове приміщення кімнати № 435 гуртожитку ВАТ «Нафтопроммаш» та повернути його з орендного користування.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала і наполягає на задоволенні позову.

Відповідачка позов не визнала і суду пояснила, що вона була поселена в гуртожиток як працівник підприємства і тривалий час там проживає. Іншим житлом не забезпечена. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Спір підлягає врегулюванню нормами, що регулюють житлові правовідносини.

Судом встановлено, що позивач являється власником приміщення гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11.06.2003 року, виданим виконкомом Охтирської міської ради.

Судом встановлено, що між сторонами з 01.10.2005 року існували трудові відносини, оскільки відповідачка була працевлаштована до акціонерного товариства «Нафтопроммаш», згодом – Ват «Нафтопроммаш», де працювала до 26.10.2006 року, коли була звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку зі скороченням чисельності працівників, що підтверджується записом в її трудовій книжці та сторонами не оспорюється.

Позивачем не оспорено, що відповідачка була вселена в гуртожиток на законних підставах як особа, що працювала на заводі. Ця обставина підтверджується наявністю заяви позивачки від 07.09.2010 року та запису про її реєстрацію в гуртожитку за вказаною адресою з 17.08.2006 року.

Позивачем не оспорено, що після припинення трудових відносин відповідачка залишилася проживати в гуртожитку, питання про її виселення не ставилося та строк, протягом якого вона могла користуватися житловим приміщенням у гуртожитку, не обумовлювався. Сторони не оспорюють, що іншого житла відповідачка не має і фактично з часу поселення в гуртожитку постійно в ньому проживає.

Також встановлено, що між сторонами 01.07.2009 року укладений договір оренди житлового приміщення у гуртожитку строком на 1 рік, умовами якого передбачено, що позивач надав відповідачці в короткострокове платне користування  житлове приміщення – кімнату № 435, а відповідачка зобов’язалася звільнити приміщення після закінчення обумовленого строку користування або у випадку дострокового розірвання договору в 5-ти денний термін.

Листом від 16.03.2010 року № 97 ЖКП, який відповідачка отримала  19.03.2010 року, вона була попереджена про необхідність звільнення приміщення в строк до 05.07.2010 року в зв’язку з закінченням договору оренди.

Сторони не оспорюють, що укладання аналогічних договорів оренди фактично відбулося з усіма постійними мешканцями гуртожитку, при цьому до укладення зазначених договорів питання про виселення мешканців гуртожитку не ставилося, умови проживання не змінювалися, в зв’язку з чим суд дійшов висновку, що між сторонами склалися житлові правовідносини.

Відповідно до положень ст. 9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і в порядку, передбачених в законі.

Підстави для виселення з гуртожитків визначені ст. 132 ЖК України.

Однак, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем не ставиться вимога про виселення відповідачки з гуртожитку з передбачених законом підстав.

Тому, розглянувши позов в межах заявлених вимог та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9,  132 Житлового кодексу Української РСР, ст. ст. 10, 11, 15, 58-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні вимог Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.10.2010 року.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області                                   В.М. Ільченко

З оригіналом згідно: