ПОСТАНОВА

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року                                                             м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Скляров В.М., розглянувши протест прокурора Київського району м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 11 червня 2009 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді громадських робіт строком на 40 годин,

В С Т А Н О В И В :

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 12 травня 2009 року о 20:15 на перехресті вул.Лермонтова та пр.Перемоги в м.Сімферополь керував транспортним засобом мопедом «Хонда» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від огляду за допомогою трубки  «Контроль тверезості» та від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності свідків, чим порушено вимоги п.2.5 ПДДУ.

В своєму протесті прокурор ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, а також про її скасування. Свої вимоги мотивує тим, що постанову суду винесено з порушенням законодавства, а саме: ОСОБА_1 призначено стягнення, яке йому, як інваліду 2 групи, згідно діючому законодавству, не може бути призначено.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи протесту, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження необхідно поновити, а протест  задовольнити.

            Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечуються у протесті.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при обранні  стягнення ОСОБА_1, суд першої інстанції був позбавлений відомостей про те, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, і призначив йому стягнення у виді громадських робіт. Але відповідно до вимог ст.30-1КУпАП громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи.

Між тим, відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Розглянувши всі сторони адміністративного правопорушення, дослідивши обстановку, в якій вчинене порушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, оскільки   внаслідок його вчинення не завдана велика суспільна шкідливість й не завдано значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

             А також, враховуючи щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні і те, що він є інвалідом другої групи (а.с.35 особової справи), постанова місцевого суду підлягає скасуванню, ОСОБА_1 – звільненню від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення,  обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі – закриттю.

               Керуючись ст.294 КУпАП, -

                                                       ПОСТАНОВИВ:

     Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Сімферополь від 11 червня 2009 року.

    Протест прокурора Київського району м.Сімферополя задовольнити.

    Постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 11 червня 2009 року  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП – скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрити.

             Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

            Суддя                                   В.М.Скляров