ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Скляров В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 23 серпня 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Нижньогірський, АР Крим, громадянин України, не працюючий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 2550 гривень,
В С Т А Н О В И В :
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 26.07.2010 року о 18:25 в с.Ломоносово по вул.Желябова, Нижньогірського району АР Крим, керував транспортним засобом «Карпати» без номерного знаку з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляції ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та закриття провадження в справі або призначити стягнення у виді громадських робіт. Мотивує свої вимоги тим, що не згоден зі змістом протоколу, оскільки зміст протоколу суперечить дійсним обставинам справи. По-перше, ОСОБА_1 їхав не на мопеді, а на мотоциклі «МТ», а по-друге – він не знаходився у стані алкогольного сп’яніння, разом з тим, працівники ДАІ, замість вилучення транспортного засобу запропонували ОСОБА_1 підписати чистий бланк протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 погодився, поставив свій підпис у бланку протоколу, а також написав, що протокол їм підписано і він згоден з ним, після чого працівники ДАІ поїхали. У зв’язку з цим, ОСОБА_1 не міг знати ані про час, ані про місце розгляду справи. Також ОСОБА_1 зазначає, що свідків, які нібито підтвердили його відмову під проходження огляду на стан сп’яніння, взагалі не було в селі, це могуть підтвердити пасажир мотоциклу, а також його сусіді. При визначенні стягнення, місцевий суд не врахував його особу, матеріальне становище в родині ускладнене, ОСОБА_1 не працює, не має постійного заробітку, на його утриманні знаходиться дружина з малолітньою дитиною, проживає він разом з непрацюючими батьками, батько є інвалідом, також разом з ними проживає його сестра з малолітньою дитиною.
Перевіривши матеріали справи, наведені в апеляції доводи, ОСОБА_1, який підтримав свої апеляційні вимоги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини у справі та вирішити питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та інші питання, які мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов к неправильному висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмову від проходження огляду на стан сп’яніння в медичному закладі (порушення п.2.5 ПДДУ).
Так, Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено огляд уповноваженою особою Державтоінспекції МВС водіїв транспортних засобів на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану (п.1.3, п.1.4 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп’яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено за правопорушення передбачене ч.1 ст.130, а саме: за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння в медичному закладі, відомості про огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу у протоколі відсутні, а також не зафіксовано і відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Разом з тим, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку ст.278 КУпАП судом апеляційної інстанції були встановлені суперечності по справі, а саме: згідно з постановою місцевого суду ОСОБА_1 було притягнуто на основі доказів наявних у справі до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, але в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що він їхав не на мопеді, як це зазначено в протоколі, а на мотоциклі «МТ», в стані алкогольного сп’яніння він не знаходився, працівники ДАІ, замість вилучення транспортного засобу запропонували ОСОБА_1 підписати чистий бланк протоколу про адміністративне правопорушення, з чим ОСОБА_1 погодився і поставив свій підпис у бланку протоколу, а також написав, що протокол їм підписано і він згоден з ним, після чого працівники ДАІ уїхали. У зв’язку з цим, ОСОБА_1 не міг знати про суть протоколу. Також ОСОБА_1 зазначає, що свідків, які нібито підтвердили його відмову під проходження огляду на стан сп’яніння, взагалі не було в селі.
Для усунення суперечностей по адміністративній справі, судом апеляційної інстанції справу слуханням двічі було відкладено для виклику у судове засідання інспектора ДПС, який склав протокол про адміністративне правопорушення, та свідків правопорушення, але ніхто у судове засідання не з’явився. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 підтвердив доводи, наведені в апеляції. З цього приводу у суду апеляційної інстанції не має підстав ставити під сумнів достовірність пояснень ОСОБА_1
Згідно з ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю, якщо не встановлено складу правопорушення.
З огляду на наведене постанова суду підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 23 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Скляров