Гагарінський районний суд міста Севастополя

                                                                                                                                                КОПІЯ                                                                                                                                                        

                                                                                                                                   І інстанція

Код суду 2702

Справа № 2-206/2010

Категорія -4

Р І Ш Е Н Н Я                                    

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого – судді Нестерук В.В.

при секретарі – Федосеевої Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на  житло та визнання право власності на Ѕ частину житла та по зустрічному позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житла,  суд ,-

ВСТАНОВИВ:

                Позивачка звернулася до суду з позовом в якому вона вказала, що вона в  2007 року розірвала шлюб з відповідачем. Позивачка прохає суд визнати частково недійсним  свідоцтво про  право власності  на АДРЕСА_1, яке видане Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 15 березня 2006 року на имя ОСОБА_2 на підставі  наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №46 від 22.02.2006 року. Крім цього вона прохає суд визнати  за нею право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1, яка складає з  жилої кімнати площею 18 кв.м., с прилеглої до неї ложею площею 4,9 кв.м., залишивши в сумісному користуванні коридор  площею 3,1 та 5,1 кв.м. шафу площею 0,4 кв.м.. кухню площею 7,5 кв.м., ванну площею 2,8 кв.м. та туалет площею 1 кв.м. Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом в якому він прохає суд  визнати право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1, яка складає з  жилої кімнати площею 18 кв.м., с прилеглої до неї ложею площею 4,9 кв.м. за ОСОБА_1, оставив в сумісному користуванні коридор  площею 3,1 та 5,1 кв.м. шафу площею 0,4 кв.м.. кухню площею 7,5 кв.м., ванну площею 2,8 кв.м. та туалет площею 1 кв.м.  Визнати за ним право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1, яка складає з  жилої кімнати площею 11,9 кв.м., с прилеглої до неї ложею площею 7,2 кв.м., залишивши в сумісному користуванні коридор,  площею 3,1 та 5,1 кв.м. шафу площею 0,4 кв.м.. кухню площею 7,5 кв.м., ванну площею 2,8 кв.м. та туалет площею 1 кв.м.

              У судовому  засіданні представник позивачці та позивачка наполягають на позові та прохають суд задовольнити його в повному обсязі. Крім того вони прохають суд задовольнити і  зустрічний позов, так як в них не має розбіжностей.

               Відповідач та його представник наполягають на зустрічному позові та прохають суд задовольнити його в повному обсязі. Крім того вони також згідні з позовом позивачці та також прохають суд задовольнити його в повному обсязі.

              Третя особа – голова ЖБК-77  в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, як позивачці так и відповідача,  був з ними  згідний та попрохав суд задовольнити обидва позову.

              Третя особа - Фонд комунального майна при Севастопольської міської Ради  надав до суду заяву в якій вин прохає суд розглянути цю справу в його відсутності та постановити по справі  рішення на розсуд суду.

             Суд, вислухавши всіх цих осіб, вивчивши матеріали справі, вважає на необхідне задовольнити позовні вимоги позивачці та зустрічний позов відповідача в повному обсягу з таких підстав:

             Суд вважає, що зустрічний позов та основний позов не суперечать один одному, а лише доповнюють один одного, відповідають чинному законодавству і тому обидва позови підлягають задоволенню в повному обсязі. Так згідно зі ст.60 СК УКРАЇНИ  майно придбане подружжям під час шлюбу належить чоловікові і дружині на праві загальної сумісної власності. Відповідно до  ст.69  СК УКРАЇНИ  дружина і чоловік  мають право на розділ  майна, що належить їм на праві загальної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Згідно ст.372 ч.3 ЦК УКРАЇНИ  у разі розділу майна між співвласниками право загальної сумісної власності на нього припиняється. Згідно чинного законодавства майно  між подружжям ділиться в рівних долях. Тому вимоги позивачці і відповідача суд знаходить законними і обґрунтованими, враховуючи те, що між сторонами вже склався певний порядок користування житлом, який описаний у рішенні Гагарінського районного суду м. Севастополя від  18.02.2005 року і яке вже набрало законну чинність. Цей порядок повністю відповідає  порядку, вказаному як в основному позові так і в зустрічному позові і не суперечить ним. Тому суд задовольняє, як основний так і зустрічний позов.

           У такому разі суд вважає на необхідне судові витрати у  справі покласти на сторони нарівно. Суд вважає необхідним стягнути з кожної із сторін на користь  держави держмито, що вони не сплатили: з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави держмито в розмірі у розмірі 1649 гривень, а з ОСОБА_2 необхідне стягнути на користь  держави 1642 гривни.

                Керуючись ст.372 ч.3 ЦК УКРАЇНИ, ст.ст. 60,69  СК УКРАЇНИ, ст.ст.61,63,64,104 ЖК УКРАЇНИ, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218   ЦПК УКРАЇНИ, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позов  ОСОБА_1 – задовольнити.

         Визнати частково недійсним  свідоцтво про  право власності  на АДРЕСА_1 яке видане Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 15 березня 2006 року на имя ОСОБА_2 на підставі  наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №46 від 22.02.2006 року.

          Визнати право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1, яка складає з  жилої кімнати площею 18 кв.м., с прилеглої до неї ложею площею 4,9 кв.м. за ОСОБА_1, залишивши в сумісному користуванні коридор  площею 3,1 та 5,1 кв.м. шафу площею 0,4 кв.м.. кухню площею 7,5 кв.м., ванну площею 2,8 кв.м. та туалет площею 1 кв.м.

          Зустрічний  позов  ОСОБА_2 також задовольнити.

          Визнати право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1 в м. Севастополі, яка складає з  жилої кімнати площею 11,9 кв.м., с прилеглої до неї ложею площею 7,2 кв.м. за ОСОБА_2, залишивши в сумісному користуванні коридор  площею 3,1 та 5,1 кв.м., шафу площею 0,4 кв.м., кухню площею 7,5 кв.м., ванну площею 2,8 кв.м. та туалет площею 1 кв.м.

           Суд вважає необхідним стягнути з кожної із сторін на користь  держави держмито, що вони не сплатили: з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави держмито у розмірі 1649 гривень, а з ОСОБА_2 необхідне стягнути на користь  держави 1642 гривни.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня ознайомлення з рішенням суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:

Суддя Гагарінського районного суду

м. Севастополя                            (підпис)                                                                 В.В.Нестерук

КОПІЯ  ВІРНА:

Суддя Гагарінського районного суду

м. Севастополя                                                                                                           В.В.Нестерук

Рішення законної чинності не набрало.