Справа № 2 –1960 /2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
“ 17 ”травня 2010 р. Коростенський міський суд
Житомирська область
в складі : головуючої-судді Куліченко М.В.
суддів _______________________________________
при секретарі Мишко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Коростень
цивільну справу за позовом Коростенського Виробничого житлового експлуатаційного підприємства №4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача боргу по оплаті за обслуговування будинку та комунальні послуги, в якому зазначив, що їх підприємство надає послуги по обслуговуванню житла відповідачу ,який проживає і є власником квартири АДРЕСА_1, і на неї відкрито рахунки та покладено обов”язок про своєчасну оплату наданих послуг. Однак, в порушення вимог Закону, відповідач не сплачує кошти за обслуговування житла та прибудинкової території і на час розгляду справи має заборгованість. Внаслідок невиконанням відповідачем цих зобовязань – ВЖРЕП-4 , завдається шкода. Представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь ВЖРЕП-4 борг в сумі 2533.11 грн., станом на 1.4.2010 року, за надання послуг по обслуговуванню житла та комунальні послуги.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, і просив задоволити з підстав, зазначених нею в позові.
Відповідач проти позову заперечила, пояснила,що не повинна сплачувати будь,які платежі позивачу, оскільки є власником цього житла, придбала його за власні кошти і обслуговує його , тому він не має підстав вимагати сплати боргу.
Вислухавши пояснення сторін, та проаналізувавши їх в сукупності з матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини , пов”язані з обслуговуванням житлового будинку і наданням комунальних послуг, які врегульовано Законом України “Про житлово- комунальні послуги . Позивач є власником АДРЕСА_1 2001 року (л.с.3,4) Договір між сторонами, про користування житлом, всупереч вимогам ст.20,21 Закону “Про житлово-комунальні послуги” – не укладено. Однак, зважаючи на те,що квартира відповідача розміщена в комплексі багатоквартирного житлового будинку, комунальні послуги окремо від будинку боржник отримувати не може, тому позивачем всі необхідні послуги по обслуговуванню квартири боржника,можуть надаватись без зазначеного договору, чого сторони не заперечили. Вимоги позивача , про оплату відповідачем боргу за обслуговування будинку , де розміщено його квартира та прибудинкової території підтверджені відповідними довідками, розрахунками про плату (л.с. 5). Тарифи на такі послуги, розраховані позивачем відповідно до вимог Постанови КМУ від 12.7.2005 року № 560 «Про формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.» (л.с. 32-37). Відповідач не сплачує кошти за ці послуги і на час розгляду справи має борг. Посилання відповідача на те, що послуги позивачем по обслуговуванню даного будинку взагалі не надавались , крім того, вона є власником даного житла і не має сплачувати взагалі будь - яких сум , суд вважає надуманими , оскільки, будь-яких доказів тому,що позивачем не надавалось послуг по обслуговуванню будинку , де розміщено квартиру – відповідач не навів, її звернення з приводу неналежного виконання позивачем свого обов”язку по обслуговуванню будинку - розглядались і були відхилені. Факт надання позивачем відповідних послуг по обслуговуванню спірної квартири, підтверджено поданими позивачем доказами в т.ч. нарядами, актами про виконані роботи,які оформлені відповідно до вимог Постанови КМУ від 12.7.2005 року № 560 (л.с. ) Посилання відповідача на те, що підписи в цих актах не відповідають дійсності, нею нічим не обґрунтовано. Що стосується заперечень відповідача про відсутність його обов”язку по оплаті послуг,надаваних позивачем, то цей обов”язок відповідача передбачений Законом “Про житлово-комунальні послуги”, дія якого розповсюджується і на відповідача, як власника квартир. Разом з тим, слід зазначити, що стягнення суми за розрахунком боргу, зробленого позивачем за період 2003-2010 роки, суд визнає необгрунтованим. За правилами ст.256 ЦК України, позовна давність, це строк, в межах якого особа може звернутись до суду , за захистом свого цивільного права. Така позовна давність, по спорах даної категорії, відповідно до ст. 257 ЦК України визначена в три роки, позивачем цей строк пропущено, клопотання про його поновлення не порушувалось. Посилання позивача на ст.264 ЦК України та те,що даний строк ним не пропущено, оскільки позовної строк переривався відповідачкою, частковою сплатою боргу,чим відповідачка фактично визнавала цей борг суд відхиляє, оскільки, відповідач заявила,що цього боргу не визнавала і не сплачувала, оплачувала вона поточні платежі. Цих обставин позивач не спростував . Тому, суд частково задовольняє вимоги позову в межах строку позовної давності.
Керуючись ст.213-218 ЦПК України, ст.382 , 264,257, 256 ЦК України, Законом України “Про житлово- комунальні послуги “ , суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов – задовольнити частково . Стягнути на користь Коростенського Виробничого житлового експлуатаційного підприємства №4 з ОСОБА_2 – 912 грн.27 коп., заборгованості по платі за обслуговування будинку і прибудинкової території та комунальних послугах , а також 30 грн. понесених судових витрат. В решті вимог позову – відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави -51 грн. судового збору, згідно ДКМУ “Про державне мито”.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів, після його оголошення, апеляційну скаргу на дане рішення може бути подано до Житомирського апеляційного суду на протязі 20 днів, з дня подачі заяви про оскарження.
Суддя: