Справа № 2 –1723 /2010
РІШЕННЯ
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
“ 05 “ жовтня 2010 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої – судді Куліченко М.В.
при секретарі Мишко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Коростень
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3, третя особа: Іршанський гірничозбагачувальний комбінат ЗАТ «Кримський титан» про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з цим позовом і зазначає,що є власником цегляного сарая (місце 7, ряд 16) в смт. Іршанськ ТОВ «Східне». 2008 року це приміщення самовільно зайняв відповідач ОСОБА_2, який допустив ОСОБА_3 користуватись цим сараєм і до цього часу вона позбавлена можливості користуватись своїм майном. Просила ухвалити рішення про усунення перешкод в користуванні цим майном з боку відповідачів,шляхом його звільнення від речей відповідачів, стягнути з відповідачів солідарно на її користь 4000 грн. моральної шкоди ,спричиненої їх неправомірними діями.
Ці вимоги в суді позивач підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти позову і пояснив, що цегляний гараж (місце 7, ряд 16) в смт. Іршанськ на території ТОВ «Східне» є його власністю, земельна ділянка виділялась Іршанським ГЗК під забудову гаража йому в 1990 році, він особисто споруджував цей гараж і ним користується до цього часу на власний розсуд, гараж вже був повністю споруджений в 1991 році. З 1990 року він сплачує всі необхідні платежі за цей гараж, а в 2009 році дозволив користуватись ним ОСОБА_3 Позивачці теж було виділено місце за № 66-В під забудову в цьому кооперативі, свою нежитлову споруду вона продала . З позивачкою він перебував в шлюбних стосунках з 1993 по 2003 рік, вони разом приходили до гаража. Після розлучення , позивачка в 2003 році ,користуючись знайомством з головою ТОВ подала заяву в ТОВ «Східне» про відключення в гаражі електропостачання і з її слів його призвіще в списках власників гаражів було викреслено, а призвіще позивачки внесено в списки власників цього ж гаража.
Відповідач ОСОБА_3 позову не визнав , просив слухання справи провести в його відсутність.(л.с. 67)
Пред-к Іршанського гірничозбагачувального комбінату ЗАТ «Кримський титан» надав суду письмові заперечення проти позову (л.с. 65)
Вислухавши сторони, вивчивши справу, суд вважає,що позов не підлягає до задоволення.
Між сторонами склались правовідносини, пов»язані з виникненням спору про право власності на нежитлову споруду, які врегульовано гл.23,24,29 ЦК України.
-Як видно з справи , господарська споруда за № 247 , розміщеного в смт. Іршанськ в районі очисних споруд, згідно списків Іршанського гірнозбагачувального комбінату ЗАТ «Кримський титан» , належить ОСОБА_2(л.с. 31)
-З листа Іршанського гірнозбагачувального комбінату ЗАТ «Кримський титан» №1140 від 24.6.2010 року, видно,що ГЗК має списки осіб ,яким в 1990-1992 роках виділялись земельні ділянки під забудову гаражів,за рахунок земель Іршанського ГЗК і ОСОБА_2 рахується цих списках за № 247 , кооперативу № 2(л.с. 80)
-З поданих Іршанським гірничозбагачувальним комбінатом ЗАТ «Кримський титан» , списків власників господарських споруд кооперативу №2 за 1996 рік видно,що ОСОБА_2 рахувався в цих списках власником споруди № 247, а ОСОБА_1 за № 66-В. (л.с. 53),
З долучених до справи виписок з журналу обліку оплати електроенергії Іршанського ГЗК, видно, що ОСОБА_2, як власник гаража № 247 в період 1991- 2006 роки оплачував кошти за користування електроенергією (л.с. 34-36) Як пояснив відповідач в суді з 2006 року ,електроосвітлення гараж не має, тому оплата ним не провадиться. В 2002 році протоколом зборів громадян, власників нежитлових споруд кооперативу № 2 було створено ТОВ «Східне» і позивачка подала заяву з проханням про прийом це ТОВ в 2002 році (л.с. 69, ) рішення про її прийняття в це ТОВ – відсутнє.
З оглянутих судом книг обліку цього ТОВ «Східне» за 2004 - 2005 роки , (документи за попередній час відсутні) видно,що ОСОБА_2 рахується в списках цього ТОВ,як власник гаража №7 ряд 16 (№247) і систематично оплачує необхідні платежі за користування електроенергією. В книзі обліку учасників ТОВ «Східне « за 2005 рік призвіще ОСОБА_2 вказано, але закреслено і замінено власника гаража №7 ряд 16 (№247) на призвіще ОСОБА_1 з невідомих причин, без будь-яких пояснень чи підстав. В книгах обліку учасників ТОВ «Східне» за період 2006-2009 роки власником гаража №7 ряд 16 (№247) вже значиться ОСОБА_1
Допитана в суді свідок ОСОБА_4 пояснила, що будучи головою ТОВ «Східне» , в 2005 році за усним зверненням ОСОБА_1 викреслила призвіще ОСОБА_2 з списків членів кооперативу і внесла в ці списки призвіще ОСОБА_1 Документальних підстав для такої дії вона не має, вважає,що така переуступка прав власності на гараж одного власника іншим можлива , в їх ТОВ взагалі завжди вносять в книги такі записи без письмових документів ,бо знають одне іншого.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_1 будувала гараж №7 в ряду 16 кооперативу, при будівництві їй допомагали родичі.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду,що позивачка придбала земельну ділянку в кооперативі № 2 ряд №16 у ОСОБА_7, придбала будматеріали і збудувала на цій ділянці сарай.
Свідок ОСОБА_8, пояснив, що в 1990 році він та ОСОБА_2., одні з перших осіб отримали від Іршанського ГЗК,якому належали тоді ці землі , земельні ділянки під забудову гаражів в кооперативі №2 і розпочали будівництво. ОСОБА_2 будував гараж в ряду № 16 місце 7, за № 247 , він мав місце піл забудову за № 241 в цьому ж ряду. ОСОБА_2 і він збудували гаражі розміром 8х3,5 м, застосовували при будівництві цеглу та цемент.
Свідок ОСОБА_9, дав суду аналогічні показ и і додав, що в нього гараж за № 2 в ряду 16 збудований в 1989 році,земля під забудову, як і решті забудовників , виділялась ГЗК і ОСОБА_2 в його гаражі зберігав будматеріали,коли будував свій гараж.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду,що допомагав ОСОБА_2 будувати гараж в 1990-1991 роках, будівництво велось з каменю і цегли , розчин для будівництва готували на місці, підлога в ньому - з деревини дуба.
Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку,що спірна господарська
будівля (гараж за №247), розміщений на території ТОВ «Східне» в смт. Іршанськ Вол-Волиського р-ну, власністю ОСОБА_2, якому Іршанським ГЗК в 1990 році була виділена земельна ділянка під забудову за № 247 і який особисто його збудував. Зазначення в книгах реєстрації власників ТОВ «Східне» за 2005-2009 роки як власника цього ж приміщення ОСОБА_1 не є законним, оскільки ці дані внесено працівниками ТОВ без достатньої правової підстави.
Посилання позивачки в обґрунтування свої позиції власника спірної споруди на квитанцію до приходного ордера 142 (л.с. ) за яким нею придбано сарай в кооперативі № 2, сплативши за це придбання споруди 10 тис. грн. та доручення (л.с. 26) за яким вона придбала в ОСОБА_7 в1989 році земельну ділянку під забудову № 247, є суперечливими і не можуть слугувати доказом права її власності на вказану будову, оскільки в списках власників господарських споруд кооперативу №2 за 1996 рік видно, що ОСОБА_2 рахувався в цих списках власником споруди № 247, ОСОБА_1 в цьому кооперативі мала таке ж місце за № 66-В., а ОСОБА_7 в цих списках не рахується взагалі. З оригіналу квит. 142\247 ( л.с. ) про цю оплату, чітко видно,що цифри «247» в ній дописані іншим кольором чорнила, а сама квитанція не має підпису головного бухгалтера, який мав посвідчити таку дію. ОСОБА_7, в якої , з слів позивачки вона придбала земельну діля нку для сарая за №247, не була власником цієї ділянки, бо її власником був ОСОБА_2, тому продавати його не могла, вданий час допитати ОСОБА_7 з цих обставин не можливо,через її смерть. Посилання позивачки на документи (л.с. 12-24), рахунки для придбання будматеріалів - не є доказом її прав власності на спірну будівлю, оскільки придбання і використання будматеріалів можливе для будь-якого будівництва. Відповідач заперечуючи ці обставини, вказує, що будматеріали за вказаними квитанціями позивачка витратила для ремонту її дачі, ці обставини позивачем не спростовані. Крім того, позивачка чітко не змогла вказати, за яку споруду вона сплачувала кошти в сумі 10 тис. грн. в кооператив № 2 ,по кв. 142\247, коли нею, з її ж слів ,придана лише земельна ділянка у ОСОБА_7, на якій вон а сама і провела будівництво сарая.
За таких обставин, коли , згідно ст. 391 ЦК України лише власник майна має право
вимагати усунення перешкод в користуванні своїм майном,суд встановив,що позивачка власником спірного майна не є , тому її вимога про усунення перешкод в користуванні своїм майном з боку ОСОБА_2 не є обґрунтованою.
Вимога позову про відшкодування моральної шкоди, пов»язаної з порушенням прав власника - є похідною від основної вимоги і тому, теж не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 213-218 ЦПК України, ст. 386-387,391 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Іршанський гірнозбагачувальний комбінат ЗАТ «Кримський титан» - про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення моральної шкоди за необґрунтованістю вимог . Сторони звільнити від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 ДКМУ «Про державне мито». Апеляційна скарга на вказане рішення може бути подана протягом 10 днів після його проголошення.
Суддя: