№ 2-7772/10
Р І Ш Е Н Н Я
І м`я м У к р а ї н и
5 серпня 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Клешньова О.І.
при секретарі Гура О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги на дітей війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просила стягнути з УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки на її користь недоплачену соціальну допомогу за 2009 рік, визнавши відмову відповідача в виплаті належних сум протиправною.
Свої вимоги обгрунтувала тим, що являється дитиною війни і у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для осіб, що втратили працездатність, але у 2009 році така допомога їй виплачувалась не в повному обсязі у зв'язку з чим вона недоотримала 1 793 гривні. Справу просила розглянути у її відсутність.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що у 2007 році вносились зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і, не зважаючи на рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 відповідач не отримував соціальну допомогу, оскільки вона була повинна виплачуватись за рахунок Державного бюджету, а бюджетом такі витрати не передбачалися. У 2008 році до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було внесено зміни, згідно з якими іншим учасникам війни пенсії підвищувались на 10%. Нова редакція означеної статті була визнана неконституційною, але законодавство України не передбачає автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який потім було визнано неконституційним. Справу просив розглянути у його відсутність.
Віднесення ОСОБА_1 до категорії осіб «діти війни» підтверджується копіями паспорту, довідки (а.с. 5-7).
Згідно з довідкою ОСОБА_1 з 1.01.2009 року отримувала доплату до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком (а.с. 8).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, паспортом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих органів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України».
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які згідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених відповідними бюджетними програмами.
Проте на виконання означеної норми КМ України не приймав окремої постанови про встановлення у 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дітей війни».
Таким чином, норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючою у редакції, набутої після Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Законом України «Про Конституційний суд України» не передбачено винесення рішень з вказівкою на відновлення попередньої норми. Саме визнання неконституційним правового акту повністю або частково означає, що недійсною є вказівка в цьому акті на припинення дії попереднього правового акту в повному обсязі або в окремій його частині.
З цього витікає, що посилання відповідача на відсутність відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який потім було визнано неконституційним є безпідставною.
Ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено у розмірі, що діяв у грудні 2008 року.
Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» означений розмір прожиткового мінімуму з 1.10 складав 498 гривень.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 6.11.2009 року з 1.11.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 573 гривні.
Таким чином за 1.01.2009 року – 31.12.2009 ОСОБА_1 мала отримати в якості підвищення до пенсії 1 837,80 гривень (498 х 30% х 10 + 573 х 30% х 2), фактично отримала 597,60 гривень. Недоплата складає 1 240,20 гривень.
Означене свідчить, що позовні вимоги в частині нарахування недоплаченої соціальної допомоги являються обгрунтованими.
ОСОБА_1 просила також визнати відмову відповідача в виплаті їй соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, але не надала жодного доказу свого звернення до УПФУ і тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають як не обгрунтовані.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. 8, 11, 109, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горловки перерахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 1 січня 2009 року - 31 грудня 2009 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів.
Суддя: