Справа № 11-530/10 Головуючий в 1 інстанції Костюкевич О.К.
Категорія: ст.286ч.3 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Матат О.В.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 29 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Фідрі О.М.,
суддів – Пазюка О.С., Матата О.В.,
при секретарі – Лінік Т.В.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
засудженого – ОСОБА_2,
потерпілих – ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Ківерцівського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ківерцівського районного суду від 25 серпня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Зазначеним вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, інвалід ІІІ (третьої) групи, непрацюючий, раніше не судимий, - засуджений за ч.3 ст.286 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід залишено попередній – підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави витрати за проведення експертизи в сумі 600 грн. 96 коп.
ОСОБА_2 визнаний винними в тому, що він 13.01.2010 року близько 14 години, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-КПП «Дольськ», на 36 км + 900 метрів в напрямку смт. Маневичі, проявив безпечність , не врахував дорожньої обстановки, та стану проїзної частини, не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого допустивши занос автомобіля, виїхав за межі проїзної частини та допустив зіткнення з деревом.
Внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями пасажири автомобіля ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, субапоневротичного крововиливу лобної і правої скроневої ділянок голови, забій головного мозку з обширними субарахноїдальним крововиливом і крововиливом в шлуночкову систему головного мозку, від яких померла; ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, садна правої скроневої і правої половини лобної ділянок голови, злам кісток склепіння і основи черепа, забій головного мозку важкого ступеня, від яких помер; ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого відламкового перелому обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, закритий перелом сідничної кістки тазу справа, рани на ділянці правого передпліччя та променево-зап’ясного суглобу, часткова травматична ампутація нігтевої фаланги 4-го пальця правої кисті, струс головного мозку, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я.
В прямому причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і наступившими наслідками є грубе порушення водієм ОСОБА_2 наступних пунктів Правил дорожнього руху:
- п.п. 2.3(б), 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
В апеляції на вирок суду помічник прокурора Ківерцівського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, постановити свій вирок, яким обрати ОСОБА_2 за ч.3 ст.286 КК України – 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
В запереченнях на апеляцію прокурора потерпіла ОСОБА_3 просить її залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду щодо ОСОБА_2 без зміни. Вважає, що судом при призначенні покарання засудженому прийнято до уваги те, що вона, як потерпіла, до нього претензій ні матеріального ні морального характеру не має, те, що він раніше несудимий, являється інвалідом третьої групи, позитивно характеризується та інші пом’якшуючі його вину обставини.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляцій, прокурора, який апеляцію підтримав, засудженого ОСОБА_2 та потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які апеляцію заперечили, просили ворок суду залишити без зміни, перевіривши доводи апеляцій і частково провівши судове слідство, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржений вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_2 підлягає скасуванню із постановленням нового вироку.
У відповідності з ст.65 КК України, п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також з врахуванням наслідків, що настали, та ставленням винного до своїх дій.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно призначив ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України. Пом’якшуючими обставинами визнав активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, щире каяття. Так, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував те, що він раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується без посилання на будь-які його негативні риси і дії, злочин вчинив з необережності, вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України визнав повністю, являється інвалідом 3 групи, має на утриманні вагітну дружину, яка являється інвалідом другої групи і яка є потерпілою по даній справі, те, що від скоєного ним злочину постраждали син та сестра його дружини. Крім того, враховуючи те, що потерпілі просили не карати ОСОБА_2, а також те, що авто пригода сталася при складних дорожніх умовах, які важко було передбачити.
З показів потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що 13.01.2010 року вона перебувала в салоні автомобіля «ВАЗ-2106», за кермом якого був її фактичний чоловік ОСОБА_2 В салоні ще перебували її син ОСОБА_7 та подруга ОСОБА_5 В період коли повернулась назад до сина, який сидів на задньому сидінні, та повернулась в попереднє положення відбувся занос машини та зіткнення з деревом. Пам’ятає тільки сильний удар. Потім втратила свідомість та отямилася лише в лікарні. На даний час претензій до нього не має, просить не позбавляти його волі, оскільки вони на даний час одружилися з ОСОБА_2 і вона вдруге вагітна від нього. Оскільки їх спільний син ОСОБА_6 загинув.
Разом з тим, в порушення вищевказаних вимог закону, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 не оговорив питання про можливість застосування чи не застосування до останнього, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.
Судом не враховано характер допущених ним грубих порушень Правил дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2 при керуванні транспортним засобом, а також те, що його дії спричинили загибель двох людей.
При таких обставинах, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_2 покарання без позбавлення права керування транспортними засобами надто м’яким і таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
В зв’язку з цим вирок суду в частині призначеного покарання підлягає до скасування з постановленням апеляційним судом нового вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію помічника прокурора Ківерцівського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Ківерцівського районного суду від 25 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати в частині призначення йому покарання.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку протягом одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги через Апеляційний суд Волинської області.
Головуючий /підпис/ Фідря О.М.,
Судді /підписи/ Пазюк О.С., Матат О.В.,
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області О.В.Матат