Апеляційний суд Кіровоградської області
_____________________________________________________________________________
Справа № 22 – 9382/2010року Головуючий 1інстанції Андріянов О.В.
Категорія 46 Доповідач Чорнобривець О.С.
Рішення
Іменем України
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Белінської І.М.,
суддів - Гайсюка О.В.,
Чорнобривець О.С.,
при секретареві - Ткач І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року і
встановила:
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, третя особа – Світловодський відділ державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області про поділ майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 15.12.1987 року вона з відповідачем перебуває у шлюбі, мають двох дочок. За час спільного проживання, ними придбано майно, що є їх спільною сумісною власністю, а саме: автобус ПАЗ 32051 д.н. НОМЕР_1, 2003 р.в., автобус ПАЗ 4234 д.н. НОМЕР_2, 2006 р.в., 1/3 частина будинку та земельна ділянка площею 652 кв.м., розташовані по вул. Висоцького, 17 в м. Світловодськ, інша частина якого належить їх дочкам, шафа двохдверна, телевізор, тумба під телевізор, на загальну суму 5120 грн. Посилаючись на те, що старша повнолітня донька продовжує навчання, а менша неповнолітня донька є інвалідом дитинства і проживає з нею, уточнивши позовні вимоги, просила виділити їй частку у спільному майні подружжя в натурі, передати їй у власність автобуси. Відповідачу виділити і передати у власність 1/3 частину будинку з земельною ділянкою, шафу двухдверну, телевізор, тумбу під телевізор, кухонну стінку.
У березні 2010 року прокурор Світловодської міжрайонної прокуратури на підставі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.45 ЦПК України, в інтересах ОСОБА_3, інваліда 3 групи, подав до суду позов. Зазначав, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31.01.2005 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто у відшкодування матеріальної та моральної шкоди 52 580 грн.. На підставі цього рішення відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно ОСОБА_5, оскільки боржником в добровільному порядку рішення суду виконано не було. Посилаючись на ці обставини, просив виділити частку із спільного майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в натурі - ПАЗ 32051 д.н. НОМЕР_1, ПАЗ 4234 д.н. НОМЕР_2. для звернення стягнення на це майно.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено. В задоволенні позову прокурора в інтересах ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню на таких підставах.
Ухвалюючи рішення про поділ майна подружжя, суд виходив з того, що спірне майно сторони придбали за час шлюбу, тому є їх спільною сумісною власністю та може бути поділено між ними відповідно до засади рівності часток подружжя.
Позивачем вимоги позову визнані повністю і таким чином, суд ухвалив про передачу у власність позивачки автобусів ПАЗ 32051 д.н. НОМЕР_1, 2003 р.в.; ПАЗ 4234 д.н. НОМЕР_2, 2006 р.в., у власність відповідача передано 1/3 частину житлового будинку, земельну ділянку, а також шафу двохдверну, телевізор, тумбу під телевізор, кухонну стінку.
Проте, з матеріалів справи видно, що 14 вересня 2006року державною виконавчою службою Світловодського МРУЮ на виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31.01.2005 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 52 580 грн. матеріальної та моральної шкоди, відкрито виконавче провадження, накладено арешт на майно ОСОБА_5 та заборону його відчуження /а.с.122-127/.
Як убачається з постанови про арешт майна та актів опису, предметом поділу між подружжям є майно, на яке накладено арешт та встановлено обмеження прав власника.
Про виділ цього ж майна в натурі, а саме: автобус ПАЗ 32051 д.н. НОМЕР_1, 2003 р.в., автобус ПАЗ 4234 д.н. НОМЕР_2, 2006 р.в., ОСОБА_3 в порядку ст.371 ЦК України заявлено позов.
Суд не звернув належної уваги на зазначені обставини справи і ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до порушення прав та законних інтересів третьої особи у справі ОСОБА_3, якій є учасником виконавчого провадження /стягувач/.
Отже, арешт належного ОСОБА_5 майна був проведений на підставі ст.55 Закону України „Про виконавче провадження”.
Статтею 59 цього ж Закону передбачено право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Проте позивачка, вирішуючи питання про поділ майна подружжя, не вирішила питання щодо виключення з опису належної їй частки майна у спільній сумісній власності подружжя. Тому заявлені нею позовні вимоги є передчасними і з цих підстав не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_3 також є передчасними, оскільки частка майна, що належить ОСОБА_5 у спільному майні подружжя не визначена і ці питання не можуть бути вирішені одночасно у справі про поділ майна подружжя. Рішення в цій частині має бути залишено без змін.
Таким чином, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України, що відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову про поділ майна подружжя.
Керуючись ст. ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про поділ майна відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20днів з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: