Справа № 2-600/07 2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2007 p. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:       головуючої - судді Корнєєвої IB.

при секретарі             Лереясловської LA.

в присутності позивача                               ОСОБА_1

представника позивача    ОСОБА_3представника відповідача Нека В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармінська цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства „ Укрвуглебуд" про стягнення  заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2007р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ „Укрвуглебуд", вказаь, що він перебував з відповідачем в трудових відносинах з 15.09.2004 р. до 23.06.2006р. Відповідач не провів з ним розрахунків при звільненні та мав перед ним заборгованість по заробітній платі у сумі 1496 грн.82 коп. Несвоєчасна виплата сум заборгованості по заробітній платі не дала можливості позивачу своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, що спричинило позивачу душевні та психічні страждання, зниження престижу та репутації перед громадянами та змусило прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 1496 грн. 82 коп., середній заробіток за затримку розрахунку у сумі 5660,60 грн., моральну шкоду у розмірі 1500 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства „Укрвуглебуд" позовні вимоги не визнала, вказавши, що заборгованість по заробітній платі позивачу сплачена 22.02.2007р., затримка виплати відбулася не з вини підприємства, просить відмовити позивачу у позові.

Заслухав пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено,що позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з 15.09.2004р. до 23.06.2006р. з відповідачем ВАТ ,,Укрвуглебуд"(а.с.9-10).

Відповідно до довідки ВАТ „Укрвуглебуд" від 07.09.2006р. у підприємства перед позивачем була заборгованість по заробітній платі за травень 2006р. у сумі 698 грн., за червень 2006р. у сумі 798,82 грн., яку відповідач зобов'язався перерахувати позивачу у строк до 30 вересня 2006 р. (а.с. 11).

Ст. 115 КЗпП України та ст.24 Закону України „Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в дні роботи в строки, передбачені колективним договором, але не менш як два рази в місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів. Згідно ст.25 Закону України „Про оплату праці" забороняється яким чином обмежувати працівника вільно розпоряджуватися своєю заробітною платою.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач відповідно до відомості зарахування заробітної плати за травень 2006р. та червень 2006р. платіжними дорученнями №№ 940, 941 від 22.02.2007р. перерахував позивачу заборгованість по заробітній платі у сумі 698 грн. та 798,82 грн. відповідно, а на загальну суму 1496,82 грн., що не заперечує у судовому засіданні позивач (а.с. 21-22).

На підставі викладеного, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення сум заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст.213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що вини відповідача у несвоєчасній виплаті заробітній платі немає у зв'язку з тяжким матеріальним становищем на підприємстві із-за аварії на шахті Стаханова у грудні 2005р.

Крім висновку експертної комісії по аварії, яка відбулася 07.12.2005р. в ОП,,Шахта Стаханова", у якому ВАТ „Укрвуглебуд" не згадується зовсім (а.с.44-47), відповідач не надав доказів скрутного фінансового становища підприємства. Крім того, фінансове становище підприємства не може бути підставою для невиплати працівнику заробітної плати за виконану роботу. Судом.не встановлено, що вини позивача у несвоєчасному отриманню сум у рахунок розрахунку при звільненні.

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем пропущено 3-х місячний строк для в звернення у суд в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку.

В судовому засіданні встановлено, що спору між позивачем та відповідачем про розмір заборгованості по заробітної плати немає, тому у відповідності до ч.І ст. 117.КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за чає затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Позивач звільнився з роботи 23.06.2006р., відповідач сплатив заборгованість по заробітній платі 22.02.2007р., в наслідок чого час затримки розрахунку за період з 23.06.2006 до 22.02.2007 р. складає 169 робочих днів.

На підставі п. 1 розділу І и п.2 розділу П Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, з послідуючими змінами та доповненнями, середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні повинен розраховуватися за два місяці до звільнення.

Заробітна  плата   позивача  за  два місяці   перед  звільненням,   з  якої   повинен

розраховуватися середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час

затримки розрахунку при звільненні, відповідно до довідки відповідача (а.с.31) складає:

квітень 2006р. -740,00 грн. -19 роб. дн.

травень 2006р.- 814,00 грн.- 20 роб. дн.

Всього:      1554,00грн.- 30 роб.дн.

У відповідності з п.5,п.9 розділу IV Порядку нарахування середньої заробітної платі, нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата вираховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двух місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.

Середньоденна заробітна плата за два місяці до звільнення позивача 23.0б.2006р. складає 1554,00 грн. : 39 роб. дн. = 39,85 грн.

За період з 24.06.2006р. до 22.02.2007 р.(момент виплати заборгованості по заробітної плати) відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 6734,65 грн. з розрахунку 39,85 грн. (середньоденний заробіток)х 169 (кількість днів затримки розрахунку) = 6 734,65 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 6734,65 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпІІ України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

Позивач був звільнений з роботи 23.06.2006р., на момент звільнення відповідач не провів з ним розрахунку, тобто з цього моменту позивач знав про порушення своїх прав, але позивач звернувся до суду 01.12.2007р. по спливу 5 місяців після звільнення.

Суд вважає, що у судовому засіданні не добуто доказів поважності пропуску строку -позивач не хворів, не перебував у відрядженні, мав змогу звернутися до суду у встановлений ст.233 КЗпП України строк з позовом. JToMy суд вважає, що позивач в частині стягнення моральної шкоди без поважних причин пропустив встановлений ст.233 КЗпП України 3-х місячний строк для звернення до суду з позовом за захистом своїх прав і та підстав для його поновлення немає.

На підставі викладеного, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 67,34 грн. та збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Керуючись ст.ст.115,116,117 КЗпТ України, ст.ст.3,4,5,6,10,14,57-64,67,72,73,208,212, 213-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укрвуглебуд" (р/р 26009188098001 в ВАТ „АКБ „Капітал" МФО 334828 ОКПО 30556313) на користь ОСОБА_1середній заробіток за затримку розрахунку у сумі 6 734 грн. 65 коп. (шість тисяч сімсот тридцять чотири грн. 65 коп.)

Стягнути Відкритого акціонерного товариства „Укрвуглебуд" (р/р 26009188098001 в ВАТ „АКБ „Капітал" МФО 334828 ОКПО 30556313) на користь держави судовий збір у розмірі 67 грн. 34 коп.(шістдесят сім грн.34 коп.) та збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. (тридцять грн.)

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти діб після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти діб з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне Оскарження.