Апеляційний суд Кіровоградської області
_____________________________________________________________________________
Справа № 22 – 7241/2010року Головуючий 1інстанції Український В.В.
Категорія Доповідач Чорнобривець О.С.
Ухвала
Іменем України
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Белінської І.М.,
суддів - Гайсюка О.В.,
Чорнобривець О.С.,
при секретареві - Ткач І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 липня 2010 року і
встановила:
У лютому 2006 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Кіровоградської кредитної спілки «Шанс» про зобов’язання виконання певних дій та стягнення матеріальної шкоди. Зазначала, що вона 06.11.2001р. подарувала своїй дочці ОСОБА_5 жилий будинок з надвірними будівлям, що розташований по АДРЕСА_1, але земельна ділянка на якій розташовано будинок належить їй. 14.01.2002 року її донька уклала договір позички з відповідачем та з метою забезпечення виконання зобов’язання уклала договір застави нерухомого майна, відповідно до якого переданий у заставу відповідачу зазначений будинок. ОСОБА_5 умови договору не виконала і зазначений будинок перейшов у власність відповідача. Посилаючись на те, що відповідач має право розпоряджатись тільки будинком і надвірними будівлями, але не її земельною ділянкою, просила зобов’язати відповідача укласти з нею договір оренди земельної ділянки та з підстав ст.22 ЦК України відшкодувати матеріальну шкоду завдану їй відповідачем знищенням плодово-ягідних дерев і кущів на її земельній ділянці у розмірі 2440 грн.
Ухвалою Знамянського міськрайонного суду від 06.05.2009 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_6.
Під час розгляду справи позивачка змінила та доповнила позовні вимоги, просила зобов’язати ОСОБА_6 укласти договір оренди земельної ділянки та стягнути солідарно з відповідачів в рахунок відшкодування вартості дерев 2440 грн., вартість кущів, упущену вигоду, яка полягає в позбавленні її врожаю, на суму 3459 грн., відшкодувати моральну шкоду, завдану неправомірними діями в розмірі 3000 грн., 2000 грн. –витрат на правову допомогу.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України.
Позивачка звернулася з вимогами про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих у результаті порушення її цивільного права, з вимогами про вчинення певних дій.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності заявлених вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду.
Відповідно до ч.1ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті
порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За загальними правилами цивільно-правової відповідальності, визначеними ст.1166, 1167 ЦК України, завдана матеріальна шкода, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях /ст.ст. 10, 60 ЦПК України/.
На підтвердження позовних вимог щодо відшкодування шкоди та збитків, завданих знищенням на її земельної ділянці плодово-ягідних дерев позивачкою надано акт від 31 серпня 21005року, складений інспектором державної екологічної інспекції про розмір нанесених збитків, довідку голови квартального комітету від 4 квітня 2006року щодо кількості плодово-ягідних кущів на земельній ділянці позивачки, довідки про їх вартість та ринкову вартість ягід.
Однак, безспірних і належних доказів того, що майно було знищено відповідачами по справі не надано.
Як убачається з матеріалів справи жилий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Єсеніна, 27 у м. Знам'янка, належав на праві власності позивачці ОСОБА_3, 06.11.2001р. був подарований ОСОБА_5, в подальшому, згідно із нотаріально посвідченим свідоцтвом від 26.06.2003року, з прилюдних торгів був придбаний Кіровоградською кредитною спілкою „Шанс”, 26.04.2005року. проведена державна реєстрація права власності.
Право власності позивачки на земельну ділянку, розташовану по вул. Єсеніна, 27 у м. Знам'янка, посвідчено державним актом від 18 квітня 2002року.
Відповідно до ст. 322 ЦК України тягар утримання майна покладений на його власника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.323 ЦК України ризик випадково знищення майна або пошкодження несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідач Кіровоградська кредитна спілка «Шанс» є власником зазначеного будинку, відповідач ОСОБА_6 користується будинком, але ці обставини не доводять факт користування ними земельною ділянкою позивачки та знищення насаджень, твердження щодо цього є припущенням, тому з огляду на зазначені норми матеріального закону та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав покладення обов’язку відшкодування завданої позивачки шкоди на відповідачів.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо обов’язку укласти договір оренди на належну їй земельну ділянку з відповідачкою ОСОБА_6.
Статтею 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок /крім багатоквартирного/, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника/землекористувача/.
Отже, відповідачка, власник будинку мають право користування земельною ділянкою у відповідності до меж, встановлених законом, інших обставин у справі немає, тому вимоги позивачки щодо обов’язку укладення такого договору протиричать загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору, визначених ст.ст.3, 6,627 ЦК України.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї /ч.2ст.14 ЦК України/.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому апеляційна
скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 30З, п.1 ч.1. ст.307, ч.1 ст.308, ст..ст.313-315, 319 ЦПК
України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02
липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і
може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання
нею законної сили.
Головуючий:
Судді: