№1-10/2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року                                                                                               м. Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у відкритому судовому засіданні в

приміщенні суду у складі:

головуючого - підполковника юстиції Антонюка О.В.,

при секретареві - Паршутич С.Л., та судовому розпоряднику Дякон Т.О.,

за участю державного обвинувача - військового прокурора Рівненського гарнізону - полковника юстиції Борискіна С.А., потерпілого ОСОБА_2 підсудного ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_4, розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А2595, рядового за контрактом, ОСОБА_1, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2006 р.н., раніше не судимого, на військовій службі за контрактом з жовтня 2005 року за призовом Радивилівського РВК, пожежника пожежного взводу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, 7 січня 2007 року, близько 23 години 20 хвилин керуючи за довіреністю автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1, на якому він разом з пасажиром ОСОБА_2 рухався по вул. О. Невського в районі АТП-15647 в м. Радивилів Рівненської області, в порушення вимог п.п. 12.2, 12.3 „Правил дорожнього руху" не вжив необхідних заходів безпеки дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних забійних ран на обличчі, синця на верхній повіці справа, струсу головного мозку та проникаючого поранення лівого ока, з значним зниженням зору, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вищезазначені дії ОСОБА_1. органами досудового слідства були кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, і, підтвердивши вищенаведене пояснив, що дійсно 7 січня 2007 року, близько 23 годин 20 хвилин, на вул. О. Невського в м. Радивилів він через особисту неуважність і розгубленість, не вжив необхідних заходів безпеки руху і допустив зіткнення з стоящим на смузі руху його автомобіля, автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир його автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. В скоєному він щиро розкаюється.

2

Потерпілий ОСОБА_2 повністю підтвердив обставини справи викладені в описовій частині постанови, пояснивши також, що під час руху в автомобілі він розмовляв з підсуднім. Автомобіль ВАЗ 2101, який стояв попереду на смузі їх руху і з яким відбулось зіткнення, він помітив приблизно за 10 метрів. Внаслідок ДТП йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних забійних ран на обличчі, синця на верхній повіці справа, струсу головного мозку та проникаючого поранення лівого ока, з значним зниженням зору. Підсудний ОСОБА_1 добровільно відшкодував йому заподіяні збитки, а тому ніяких претензій до останнього з приводу ДТП він не має.

У зв'язку з тим, що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи, які були зібрані в ході досудового слідства, і які ні ким з учасників судового розгляду не оспорювались, а також враховуючи клопотання останніх, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного, потерпілого та дослідженням документів, які характеризують особу підсудного.

До закінчення судового слідства захисник-адвокат заявив клопотання про звільнення підсудного ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 45 КК України, і закриття кримінальної справи відносно останнього на підставі п.1 ч.І ст.71 та ч.2 ст.72 КПК України, оскільки ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, в скоєному щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані потерпілому збитки.

Дане клопотання підтримав потерпілий ОСОБА_2 і підсудний ОСОБА_1, який не заперечував проти закриття кримінальної справи відносно нього з нереабілітуючих підстав.

Не заперечував проти задоволення клопотання захисника-адвоката і прокурор, пояснивши що враховуючи наявність передбачених ст. 45 КК України передумов і підстав звільнення від кримінальної відповідальності, обставини справи і особу підсудного, останнього слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу відносно нього закрити.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, в ході досудового слідства зібрано достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1. ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.І ст. 286 КК України - є злочином невеликої тяжкості.

У відповідності до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та прийнявши до уваги всі обставини справи, суд приходить до переконання, що клопотання захисника-адвоката підлягає задоволенню. Оскільки підсудний ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, в скоєному щиро покаявся , активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані потерпілому збитки, враховуючи сімейний стан підсудного, обумовлений наявністю на утриманні важко хворої малолітньої дитини і те , що він не заперечує стосовно закриття кримінальної справи з вказаних нереабілітуючих підстав, тому підсудного ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 45 КК України, і закрити кримінальну справи відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.71 та ч.2 ст.72 КПК.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7і, 72, 282 КПК України, військовий місцевий суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника-адвоката - задовольнити.

ОСОБА_1, який обвинувачується органами досудового слідства у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 45 того ж Кодексу звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу відносно останнього закрити на підставі п.1 ч.І ст.71 та ч.2 ст.7 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1- підписку про невиїзд - відмінити.

Речові докази по даній кримінальній справі, після набрання постановою законної сили:

3

- автомобілі ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 і ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_2, які знаходяться на зберіганні у Радивилівському РВ УМВС України в Рівненській області - повернути відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Апеляція на дану постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.