УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Кірюхіної М.А.
суддів Руснак А.П.
Адаменко О.Г.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Новоселівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Новоселівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, третя особа – ОСОБА_7, про визнання права власності,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 року до суду звернувся ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_7 та Новоселівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, які остаточно звелися до визнання домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з визнанням за ним права власності на це домоволодіння як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті його дружини ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; визнання домоволодіння та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з визнанням за ним права власності на подружню частку домоволодіння і земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті дружини ОСОБА_8 залишилось домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке було придбане в 1979 році за його особисті грошові кошти до реєстрації шлюбу, але оформлено на ОСОБА_8 Крім того, позивач посилається на те, що відповідач та його брат, який відмовився від своєї частки у спадщині на користь відповідача, ухилялись від допомоги хворій матері за її життя, тому не мають права на спадщину.
У вересні 2008 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання за ним право власності на 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а також про визнання за ним права власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_2 та 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0969 га, що розташована за цією же адресою, в порядку спадкування за законом після смерті матері.
Оскаржуваним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. За ним визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та складається з літера «А» - основне, літера «а» - прибудова, літера «Б» - сарай, літера «б» - сарай, літера «б1» - сарай , літера «В» - погріб, літера «Г» - вбиральня, літера «Д» - душ, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на праві приватної власності.
Визнано право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у рівних частках (1/2 частка у кожного) на домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,0969 га, що розташована на території Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частку домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 та складається з літера «А» - основне, літера «а» - тамбур, літера «а1» - навіс, крильце, літера «Б» - літня кухня, літера «б» - навіс, літера «В» - курник, літера «Г» - курник, літера «Д» - навіс, літера «під Г, Д» - підвал, вхід у підвал, літера «Е» - сарай, літера «У» - вбиральня, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на праві власності, а також на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,0969 га, що розташована на території Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на праві власності.
В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано за ним право власності в порядку спадкування за законом на наступне майно: 2/3 частки домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та складається з літера «А» - основне, літера «а» - прибудова, літера «Б» - сарай, літера «б» - сарай, літера «б1» - сарай , літера «В» - погріб, літера «Г» - вбиральня, літера «Д» - душ, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на праві приватної власності; на 1/3 частку домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 та складається з літера «А» - основне, літера «а» - тамбур, літера «а1» - навіс, крильце, літера «Б» - літня кухня, літера «б» - навіс, літера «В» - курник, літера «Г» - курник, літера «Д» - навіс, літера «під Г, Д» - підвал, вхід у підвал, літера «Е» - сарай, літера «У» - вбиральня, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на праві власності; на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0969 га, що розташована на території Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на праві власності.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не було прийнято до уваги, що жилий будинок в АДРЕСА_1 придбаний за його особисті кошти, що може бути підтверджено поясненнями свідків. Крім того, зазначає, що судом не взято до уваги, що відповідач, не допомагав своїй матері, тому він не має права на спадщину, а іншому сину ОСОБА_7, вони з дружиною придбали за власні кошти жилий будинок, в якому він проживає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представника та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що позивач має право на 1/3 частку спадкового майна як чоловік померлої. Крім того, він має подружню частку в майні, яке придбано подружжям під час шлюбу. Відмовляючи у позові про визнання права на подружню частку у майні, яке було придбано померлою до шлюбу з позивачем, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позову у цій частині.
Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на спадкування 2/3 часток спадкового майна, яке складається з жилого будинку, придбаного його покійною матір’ю до реєстрації шлюбу з позивачем за первісним позовом та з Ѕ подружньої частки у майні, придбаному нею та позивачем за первісним позовом в період шлюбу ( жилого будинку та земельної ділянки).
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст. 22 КпШС України, який діяв на час придбання жилого будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_2, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
З юридичного аналізу змісту даної норми закону слідує, що підставою набуття подружжям права спільної сумісної власності є лише одна обставина: набуття (придбання) майна за час шлюбу, крім випадків, встановлених законом або договором. Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов’язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі. Відповідно до ст. 22 КпШС України воно вважається таким, що належить подружжю.
Статтею 24 КпШС України майно, що належало кожному з подружжя до шлюбу є власністю кожного з них.
Відповідно до ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Позивач ОСОБА_5 знаходився у шлюбі з ОСОБА_8 з - 13 квітня 1980 року, що підтверджується копіями свідоцтв про укладення шлюбу. Відповідач ОСОБА_7 та третя особа ОСОБА_7 є синами померлої ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвами про їх народження.
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді жилого будинку в с.Новоселівка, вул. Виноградна, 59, яка належала померлій на праві власності на підставі договору купівлі - продажу, укладеного 23 липня 1979 року. Крім того, в силу ст. 22, 28 КшБС України померлій належало Ѕ частки жилого будинку в АДРЕСА_2 та Ѕ частки земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, розташованої за тією ж адресою. Спадщину після її смерті прийняли чоловік ОСОБА_5 та син ОСОБА_7 Син померлої ОСОБА_7 відмовився від спадщини на користь брата ОСОБА_6.
Зважаючи на вищенаведене, виходячи з правил ст. 22, 24, 28 КпШС України, 1218, 1267 ЦК України судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання за ним права власності на 1/3 частку жилого будинку в АДРЕСА_1, та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_7 зустрічних позовних вимог про визнання за ним права власності на 2/3 частки даного будинку у порядку спадкування.
Оскільки жилий будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя у рівних частках, то судова колегія вважає правильними й висновки суду першої інстанції, що до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 входить Ѕ частка даного нерухомого майна, зареєстрованого на ім’я позивача ОСОБА_5
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо наявності підстав для визнання за ним права власності на жилий будинок у АДРЕСА_1 в цілому як на майно, придбане за його особисті кошти, оскільки такі вимоги ним не доведені.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_7 права на спадщину після смерті матері, якій він не надавав допомоги за її життя, то й ці вимоги позивачем не доведені. Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України від права на спадщину може бути усунена від права на спадкування особа, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Проте, позивачем не надано жодних доказів того, що померла за свого життя знаходилася у безпорадному стані та потребувала через це допомоги, від надання якої її діти ухилялися.
Інші доводи, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, не мають правового значення для вирішення даного спору.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді