Апеляційний суд Кіровоградської області  

  Справа №  22 – 12191  2010                                                       Головуючий у 1-й інстанції – Заїка М.І.  

Категорія –  27                                                                             Доповідач  - Сукач Т.О.  

  УХВАЛА  

Іменем України                  

 26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючої судді - Бубличенко В.П.

суддів                      Сукач Т.О.

Фомічова С.Є.

при секретарі          Савченко Н.В.                                  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення  Устинівського районного суду Кіровоградської області від  15 вересня  2010 року і  

  в с т а н о в и л а :  

      В липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до  ОСОБА_3 про стягнення 65 000 грн. боргу.  

 Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від  15 вересня  2010 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 55 000 грн. боргу та вирішено питання про судові витрати.

 В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги його доводи про повернення суми боргу, під час розгляду справи судом було порушено його процесуальні права.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, який підтримував доводи апеляційної  скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передавання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.    

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (стаття 1051 ЦК України).

   Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що  28 жовтня 2009 року  ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_2 в борг   25 000  грн., які зобов’язався повернути 3 листопада 2009 року  (а.с.4).  9 грудня 2009 року відповідач видав розписку позивачу про те, що борг сумі 40 000 грн. він зобов’язується повернути до 9 січня 2010 року (а.с.5). Факт написання розписки особисто відповідачем не оспорюється.    

Згідно з частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.    

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 59 ЦПК України).    

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що він брав у позивача в борг 10 000 грн., а решта 55 000 грн. боргу – це відсотки за користування грошима.   

Такі  доводи відповідача спростовуються письмовими доказами, а саме: оригіналами розписок про отримання в борг 25 000 грн. і 40 000 грн. із зазначенням строку їх повернення, частковим поверненням боргу в сумі 10 000 грн. (а.с.17), листом відповідача від 11.01.2010 року на адресу позивача, в якому  він визнає борг і просить перенести дату його повернення. ОСОБА_3 не заперечував проти того, що лист написаний ним особисто.  

Належних та  допустимих доказів безгрошовості розписок відповідач суду не надав. Не надано відповідачем доказів на підтвердження доводів про те, що розписки про отримання грошей  та строк їх повернення написані ним під примусом.

У апеляційній скарзі  відповідач посилається на порушення його процесуальних прав, але не встановлено, що це призвело до неправильного вирішення справи.  

Відповідно до частини 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.    

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.  

      Керуючись статтями 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

  у х в а л и л а  :  

      Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

 Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від  15 вересня  2010 рок залишити без змін.

  Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

  Головуюча  

  Судді