ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4556/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря  – Кусайло Я.Г.,  

представника позивача - Миколюка Т.П., Байдика О.В., Короткової І.В.,

представника відповідача - Савинського С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2010 року  Товариство з обмеженою відповідальністю " Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція про скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за умовами зовнішньоекономічних контрактів, з метою використання в господарській діяльності, позивачем на митну територію України було ввезене обладнання. При митному оформленні ввезення, грошовими коштами сплачений податок на додану вартість з митної вартості обладнання і суми сплаченого податку на додану вартість віднесені позивачем до складу податкового кредиту підприємства у відповідності до вимог підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.6, пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4  статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". За наведеного, позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2010 року №0000192351/0, від 11 травня 2010 року №0000202351/0 такими, що винесені Лохвицькою МДПІ в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" і, відповідно, такими, що підлягають скасуванню.

          В ході судового розгляду справи від ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької МДПІ від 11 травня 2010 року №0000192351/0, від 15 липня 2010 року №0000192351/1, від 17 вересня 2010 року №0000192351/2, від 11 травня 2010 року №0000202351/0, від 15 липня 2010 року №0000202351/1, від 17 вересня 2010 року №0000202351/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 960 190,00 грн. (у тому числі за березень 2009 року на 156 748,00 грн., за липень 2009 року на 196 343,00 грн., за серпень 2009 року на 194 587,00 грн., за листопад 2009 року на 412 512,00 грн.).

          Представники позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при ввезенні на митну територію України обладнання за договорами оренди, так як оперативний лізинг (оренда) господарська операція фізичної або юридичної особи, що не передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна на праві власності. Відповідно вважає податкові повідомлення-рішення Лохвицької МДПІ правомірними, винесеними у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" зареєстроване 08 лютого 2008 року Лохвицькою районною державною адміністрацією, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.02.2008 року за №10, станом на 26.04.2010 року перебувало на обліку в Лохвицькій міжрайонній державній податковій інспекції. Товариство є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 14 лютого 2008 року №100098624, виданого Лохвицькою МДПІ.

Відповідно до положень статей 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

          В період з 09 березня 2010 року по 19 квітня 2010 року, на підставі направлення від 09.03.2010 року №53 та від 06.04.2010 року №95 виданих Лохвицькою МДПІ, Божко Валентиною Миколаївною - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Лохвицької МДПІ, інспектором податкової служби І рангу, Бугрій Ольгою Григорівною – старшим державним податковим інспектором відділу економічного аналізу та прогнозування надходжень Лохвицької МДПІ, інспектором податкової служби ІІ рангу, Німченко Юлією Петрівною - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Лохвицької МДПІ, інспектором податкової служби І рангу, Дерев`янко Наталією Михайлівною –старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Лохвицької МДПІ, інспектором податкової служби ІІ рангу, Семенко Валентиною Борисівною –начальником відділу економічного аналізу та прогнозування надходжень Лохвицької МДПІ, радником податкової служби ІІІ рангу була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю " Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд " (код ЄДРПОУ 35665790) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 грудня 2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 грудня 2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

          За результатами даної перевірки Лохвицькою МДПІ складений акт від 26 квітня 2010 року №137/23/35665790, у висновках якого відповідачем зроблений висновок про порушення ТОВ " Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд ", зокрема, вимог:

            - пункту 4.2 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податок, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 1048950,00 грн., у тому числі за березень 2009 року у сумі 156748,00 грн., за липень 2009 року у сумі 196343,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 194587,00 грн., за листопад 2009 року у сумі 501272,00 грн.;

           - пункту 4.2 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4958846,00 грн., у тому числі за грудень 2008 року у сумі 780020,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 333964,00 грн., за травень 2009 року у сумі 301111,00 грн., за червень 2009 року у сумі 687343,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 325755,00 грн., за листопад 2009 року у сумі 2518953,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 11700,00 грн.

         У зв'язку із встановленням в ході проведення планової виїзної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Лохицькою МДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2010 року №0000192351/0 яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 4958846,00 грн. за основним платижем, штрафної санкції в розмірі 2479423,00 грн., а всього на суму 7438269,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2010 року №0000202351/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 1048950,00 грн.

Не погодившись із визначенням податковим органом суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) та зменшення бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, також застосуванням штрафних санкцій, ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" оскаржило податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2010 року №0000192351/0, від 11 травня 2010 року №0000202351/0 в апеляційному порядку згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За наслідками апеляційного оскарження податкових повідомленнь –рішеннь  від 11 травня 2010 року №0000192351/0 яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 4958846,00 грн. за основним платижем, штрафної санкції в розмірі 2479423,00 грн., а всього на суму 7438269,00 грн. та від 11 травня 2010 року №0000202351/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 1048950,00 грн., скарги підприємства залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін та в порядку пункту 5.3 статті 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, Лохвицькою МДПІ було винесені податкові повідомлення-рішення від 15.07.2010 року №0000192351/1, яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 4958846,00 грн. за основним платижем, штрафної санкції в розмірі 2479423,00 грн., а всього на суму 7438269,00 грн. та від 15.07.2010 року №0000202351/1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 960 190,00 грн. (у тому числі за березень 2009 року на 156 748,00 грн., за липень 2009 року на 196 343,00 грн., за серпень 2009 року на 194 587,00 грн., за листопад 2009 року на 412 512,00 грн.).

Крім того, позивачем подано до ДПА у Полтавській області повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення  від 11 травня 2010 року №0000192351/0 та від 11 травня 2010 року №0000202351/0. Рішенням від 15.09.2010 року №2323/10/25-016 про результати розгляду повторної скарги  ДПА у Полтавській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення Лохвицької МДПІ, а повторну скаргу –без задоволення, винесені податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2010 року №0000192351/2, від 17 вересня 2010 року №0000202351/2.

          ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями звернулось із позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2010 року №0000192351/0 яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 4958846,00 грн. за основним платижем, штрафної санкції в розмірі 2479423,00 грн., а всього на суму 7438269,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2010 року №0000202351/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 1048950,00 грн.

          Надаючи правову лцінку оскаржуваним податковим-рішенням, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на виконання договору підряду від 09 січня 2009 року №UA/DRL/CON/001А, укладеному позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю "Сайпем Україна" про виконання робіт з буріння, опробування, завершення, консервування або заглушення і ліквідації свердловини на ліцензованій території, а також виконання усіх допоміжних дій та надання супутніх послуг, передбачених договором від 09 січня 2009 року №UA/DRL/CON/001А Товариством з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" укладено було низку зовнішньоекономічних контрактів, за умовами яким позивачем на митну територію України було завезене виробниче і технологічне обладнання. А саме:

Між позивачем та Вакег ОіІ Тооls, а Division of Вакег Нughes Deutschland GmbH, (Німеччина), укладений договір від 06 серпня 2008 року UA/DRL/SER/024, за яким Позивачу надається в оренду ловільне обладнання. На виконання умов зазначеного договору відповідно до вантажної митної декларації від 14 жовтня 2008 року №806000005/8/342054 позивачем тимчасово ввозилося на митну територію України зазначене обладнання. Податок на додану вартість у сумі 207653,16 грн., що був сплачений на митниці при його ввезенні, позивач відніс до податкового кредиту жовтня 2008 року.

Між позивачем та Доско Петросервіс Румунія С.Р.Л. (Румунія) укладений контракт від 10 листопада 2008 року № UА/DRL/SER/035, за яким позивачу надається в оренду бурове обладнання. На виконання умов зазначеного договору згідно з вантажною митною декларацією від 09 грудня 2008 року № 806000005/9/342370, від 06 лютого 2009 року № 806000005/9/340149, від 01 вересня 2009 року 80600005/9/341294 позивачем тимчасово було ввезено на митну територію України зазначене обладнання та були сплачені на митниці відповідні суми податку на  додану вартість у розмірі 154489,03 грн., 160776 грн., 333620,24 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у грудні 2008 року, у лютому і вересні 2009 року, відповідно.

Між позивачем та Каспіан Вайерлайн Сервісес Лімітед (Азербайджан), укладений договір від 21 липня 2008 року №61.08, за яким позивачу надається в оренду станція для проведення канатних робіт. На виконання умов зазначеного договору відповідно до вантажної митної декларації від 06 серпня 2008 року № 806000005/8/341445 позивачем тимчасово ввезена на митну територію України зазначена станція. Податок на додану вартість у сумі 128405,20 грн., що був сплачений на митниці при ввезенні, позивач відніс до податкового кредиту серпня 2008 року.

Між позивачем та TIW Hungary LLC (Угорщина) укладений договір від 25 лютого 2009 року №UA/DRL/SER/032, за яким позивачу надане в оренду обладнання. На виконання умов зазначеного договору згідно з вантажною митною декларацією від 29 квітня 2009 року №806000005/9/340551, від 30 вересня 2009 року №806000005/9/341513, від 29 грудня 2009 року №806000005/9/342041, від 08 грудня 2009 року №806000005/9/341936, позивачем тимчасово ввозилося на митну територію України зазначене обладнання та були сплачені на митниці відповідні суми податку на додану вартість у розмірі 128405,20 грн., 26112,60 грн., 56 531,98 грн., 77476,74 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у квітні, вересні, грудні 2009 року, відповідно.

Між позивачем та Турбопауер Дріллінг САЛ (Ліван), укладений договір від 25 лютого 2009 року №UA/DRL/SER/045, за яким позивачу надане в оренду дві турбіни для прямої свердловини і супутнього устаткування. На виконання умов зазначеного договору згідно з вантажною митною декларацією від 04 червня 2009 року №806000005/9/340737, від 18 серпня 2009 року №806000005/9/341174, від 17 серпня 2009 року №806000005/9/341170, від 20 жовтня 2009 року №806000005/9/341645, від 19 листопада 2009 року №806000005/9/341809, від 19 листопада 2009 року №806000005/9/341808, від 30 грудня 2009 року №806000005/9/342044, від 30 грудня 2009 року №806000005/9/342043 та були сплачені на митниці відповідні суми податку на додану вартість у розмірі 479075,43 грн., 11739,99 грн., 43230,48 грн., 798984,26 грн., 133167,29 грн., 68288,65 грн., 26932,26 грн., 34977,20 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у червні, серпні жовтні, листопаді, грудні 2009 року, відповідно.

Між позивачем та Койл Сервісіз (Нідерланди) укладений договір від 14 травня 2009 року №UA/DRL/SER/401, за яким позивачу надане в оренду устаткування. На виконання умов зазначеного договору відповідно до вантажної митної декларації від 18 вересня  2009 року №806000005/9/341434 позивачем тимчасово ввезено на митну територію України зазначене устаткування. Податок на додану вартість у сумі 80463,46 грн., що був сплачений на митниці при ввезенні, позивач відніс до податкового кредиту вересня 2009 року.

Між Позивачем та Тор Тооis GmbH (Німеччина) укладений договір від 26 жовтня 2009 року №UA/CON//LL/466, за яким позивачу надане в оренду ловільне обладнання. На виконання умов зазначеного договору згідно вантажної митної декларації  від 27 листопада 2009 року №806000005/9/341870, вантажної митної декларації від 17 грудня 2009 року №806000005/9/341995, від 18 грудня 2009 року №806000005/9/342004 позивачем тимчасово ввезено на митну територію України зазначене устаткування та були сплачені на митниці відповідні суми податку на додану вартість у розмірі 116307,42 грн., 5040,79 грн., 84157,75 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у листопаді та грудні 2009 року, відповідно.

Усе вищезазначене обладнання та устаткування було придбано Позивачем в оренду для використання у добичі нафти та газу на Мехедівсько-Голотовщинському та Свиридівському родовищах позивача, тобто у своїй господарській діяльності, що не заперечувалося сторонами в ході судового розгляду справи.

Між Позивачем, що діє як замовник, та Т'юбюлар Солюшенз енд Дріллінг Сервісез (Об'єднані Арабські Емірати), що діє як підрядник, укладенs 1) договір від 24 жовтня 2008 року №UA/DRL/SER/10, за яким підрядник виконує технічне обслуговування обсадних труб та НКТ замовника, та 2) договір від 24 жовтня 2008 року №UA/DRL/SER/008, за яким підрядник виконує для замовника ловильні роботи. Обидва договори передбачають, що роботи виконуються на обладнанні підрядника. Для виконання зазначених робіт підрядником було ввезено тимчасово на митну територію України необхідне обладнання за вантажними митними деклараціями від 17 листопада 2008 року №806000005/8/342229, від 02 грудня 2008 року №806000005/8/342318, від 16 січня 2009 року №806000005/8/340034, від 27 лютого 2009 року №806000005/8/340276, від 23 лютого 2009 року №806000005/8/340249, від 03 лютого 2009 року №806000005/8/340120, від 13 квітня 2009 року №806000005/8/340463, від 08 квітня 2009 року №806000005/8/340452, від 08 травня 2009 року №806000005/8/340605, від 13 травня 2009 року №806000005/8/340614, від 22 червня 2009 року №806000005/8/340860, від 19 червня 2009 року №806000005/8/340851, від 19 червня 2009 року №806000005/8/340851, від 12 червня 2009 року №806000005/8/340801, від 23 липня 2009 року №806000005/8/341012, від 23 липня 2009 року №806000005/8/341011, від 30 липня 2009 року №806000005/8/341038, від 19 серпня 2009 року №806000005/8/341189, від 14 серпня 2009 року №806000005/8/341152, від 05 серпня 2009 року №806000005/8/341063, від 30 вересня 2009 року №806000005/8/341518, від 01 вересня 2009 року №806000005/8/341290, від 30 вересня 2009 року №806000005/8/341519, від 02 грудня 2009 року №806000005/8/341890, від 28 грудня 2009 року №806000005/8/342036, за якими позивачем був сплачений на митниці податок на додану вартість у загальному розмірі 3176967,23 грн., у тому числі, відповідно, 203479,00 грн., 82773,57 грн., 155082,46 грн., 36815,43 грн., 30800 грн., 53589,26 грн., 137453,79 грн., 30,80 грн., 143068,71 грн., 1974,11 грн., 222931,61 грн., 27968,2 грн., 128811,02 грн.. 16015,01 грн., 28408,49 грн., 84656,13 грн., 81522,68 грн., 340556,10 грн., 64,43 грн., 1501,81 грн., 86308,55 грн., 33738,55 грн., 184604,25 грн., 289 93,54 грн., 781340,13 грн. Зазначені суми податку на додану вартість були віднесені позивачем до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення.

Між позивачем, що діє як замовник, та ОСОБА_1. (Нідерланди), що діє як підрядник, укладений договір від 05 серпня 2008 року № UA/DRL/SER/025, за яким підрядник виконує збірку та експлуатацію знімальних внутрішніх колонних гідравлічних пакерів для свердловини. Для виконання зазначених робіт підрядником було ввезено тимчасово на митну територію України необхідне обладнання за вантажною митною декларацією від 02 грудня 2009 року № 806000005/9/341993. Позивачем був сплачений на митниці податок на додану вартість у сумі 80463,46 грн., який був віднесений до податкового кредиту грудня 2009 року.

          В акті перевірки Лохвицькою МДПІ зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряє мий період у сумі 26820749,00 грн. на підставі реєстрів отриманих податкових накладних, касових книг, журналів-ордерів і відомостей з первинними бухгалтерськими документами, головних книг, встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 12.1 декларації "ПДВ, сплачений митним органам" всього у сумі 7286266,00 грн., у тому числі за жовтень 2008 року на суму 339278,00 грн., листопад 2008 року –203479,00 грн., грудень 2008 року –237263,00 грн., січень 2009 року –155082,00 грн., лютий 2009 року –281981,00 грн., квітень 2009 року –265890,00 грн., травень 2009 року –145043,00 грн., червень 2009 року –874801,00 грн., липень 2009 року –194587,00 грн., серпень 2009 року –397094,00 грн., вересень 2009 року –560244,00 грн., жовтень 2009 року –1934831,00 грн., листопад 2009 року –317764,00 грн., грудень 2009 року –1378929,00 грн.

Відповідач вказує, що позивачем порушено вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 етапі 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому  числі  при їх імпорті) та послуг          з метою їх подальшого  використання  в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідач посилається на визначення поняття оренди, що надане Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", так оперативний лізинг (оренда) господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно зі статтею 8 Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою)" (підпункту 1.18.1 пункту 1.18 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Зокрема, на відміну від оперативного лізингу, за договором фінансового лізингу (оренди) орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність (підпункт 1.18.2 пункту 1.18 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

За період з 01жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року позивачем було отримано в оренду обладнання та ввезено на   митну територію України обладнання для виконання робіт з технічного обслуговування обсадних труб та НКТ, збору і експлуатації обладнання, та ловильних робіт іншими нерезидентами.

Відповідач стверджує, що оскільки ввезене обладнання не є придбаним, а лише отриманим в оренду (в тому числі і при імпорті, так як в даному випадку ставиться вимога ввезення товарів на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території), а у випадку розмитнення обладнання, ввезеного для нерезидентів з метою виконання ними робіт, відсутній факт придбання та використання   зазначеного майна товариством у власній господарській діяльності, у зв'язку із чим позивач не мав права відносити суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

          Суд вважає дане твердження відповідача невірним з огляду на наступне.

          Згідно зі статтею 188 Митного Кодексу України імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на мишу територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.  

З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України:

об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України);

об'єкта майнової застави на користь заставодержателя (іншої особи за його дорученням);

майна, переданого у схов (відповідальне зберігання) або в користування чи розпорядження;

товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України для їх подальшого вільного обігу на території України (крім поставки на територію іншого магазину безмитної торгівлі, митного складу та спеціальної митної зони (тільки для спеціальних митних зон, які відповідно до закону мають тотожні умови оподаткування цим податком);

продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки на митній території України згідно з положеннями глави 38 Митного кодексу України;

продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки за межами митної території України згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України (крім транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу);

          товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;

в інших випадках, визначених цим Законом.

З системного аналізу зазначених положень Закону вбачається, що з метою оподаткування до імпорту також прирівнюється ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди ) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого  лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до положень підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

У разі імпорту товарів на митну територію України, згідно до положень підпункту 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Судом встановлено, що позивачем під час здійснення імпорту обладнання за зовнішньоекономічними договорами були надані митні декларації, відповідно до вимог митного законодавства.

Податок на додану вартість позивачем під час ввезення обладнання на митну територію України був сплачений грошовими коштами шляхом перерахування з розрахункових рахунків ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед", що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи. Крім того, до матеріалів справи позивачем надано копії вантажних митних декларацій, які підтверджують нарахування та сплату позивачем податку на додану вартість. Факт дійсної сплати сум податку на додану вартість до державного бюджету не заперечувався Лохвицькою МДПІ ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що обладнання за зовнішньоекономічними договорами ввезене було позивачем не виконання зобов'язань за договором підряду, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю "Сайпем Україна" про виконання робіт з буріння, опробування, завершення, консервування або заглушення і ліквідації свердловини на ліцензованій території, а також виконання усіх допоміжних дій та надання супутніх послуг. Таким чином, ввезене на тимчасовій основі майно використовувалося позивачем в господарській діяльності і для здійснення з його допомогою оподатковуваних операцій –робіт з буріння, опробування, завершення, консервування або заглушення і ліквідації свердловини.

З наведеного вбачається, що позивачем були виконані всі вимоги, що висунуті законодавством для включення сум податку на додану вартість, сплачених при ввезенні обладнання на митну територію України, до складу податкового кредиту.

Листом від 19 лютого 2010 року №1661/6/25-0515 Державна податкова адміністрація України зазначила про правомірність віднесення до складу податкового кредиту суб'єктами господарської діяльності –резидентами, сум податку на додану вартість, сплачених під час митного оформлення імпорту майна, що тимчасово ввозиться на митну територію України, при підтвердженні фактичної сплати сум податку на додану вартість з митої вартості ввезеного майна за вантажними митними деклараціями.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" .

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується,  суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та визнати протиправними  і скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції від 11.05.2010 року №0000192351/0, від 15.07.2010 року №0000192351/1, від 17.09.2010 року №0000192351/2; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції від 11.05.2010 року №0000202351/0, від 15.07.2010 року №0000202351/1, від 17.09.2010 року №0000202351/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 960 190,00 грн. (у тому числі за березень 2009 року на 156 748,00 грн., за липень 2009 року на 196 343,00 грн., за серпень 2009 року на 194 587,00 грн., за листопад 2009 року на 412 512,00 грн.).

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного  судочинства України,  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції від 11.05.2010 року №0000192351/0, від 15.07.2010 року №0000192351/1, від 17.09.2010 року №0000192351/2.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції від 11.05.2010 року №0000202351/0, від 15.07.2010 року №0000202351/1, від 17.09.2010 року №0000202351/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 960 190,00 грн. (у тому числі за березень 2009 року на 156 748,00 грн., за липень 2009 року на 196 343,00 грн., за серпень 2009 року на 194 587,00 грн., за листопад 2009 року на 412 512,00 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" (Полтавська область, Лохвицький район, с. Яхники, вул. Шевченка, 162, код ЄДРПОУ 35665790) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 грн.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.Ю. Алєксєєва