№ 2-627/10

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І м’я м          У к р а ї н и

6 серпня 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Клешньова О.І.

                       при секретарі Гура О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

                                                         В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила стягнути з ОСОБА_2 21 000 гривень боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що позичила їй гроші, а та своєчасно їх не повернула.

     У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що мала намір купити у ОСОБА_2 будинок і в рахунок здійснення цієї угоди дала їй 10 500 гривень, а та у випадку невиконання домовленості зобов'язалася повернути 21 000 гривень. Купівля-продаж будинку не відбулася, а ОСОБА_2 відмовляється від повернення 21 000 гривень.

     Відповідачка до суду не прибула.

     Свідок ОСОБА_3 показала, що ОСОБА_2 мала намір позичити гроші, але борг їй не давали і вона вирішила продати належний їй будинок за 20 000 гривень. ОСОБА_1 погодилася купити будинок, заплатила ОСОБА_2 гроші про що та написала розписку, але потім будинок не продала і гроші не повернула. Недавно вона бачила ОСОБА_2, та почуває себе нормально.

     Згідно з договором купівлі-продажу, витягом, техпаспортом (а.с. 6-8) ОСОБА_2 на прав власності має будинок АДРЕСА_1  

     Відповідно до розписки (а.с. 5) ОСОБА_2 в якості «авансу» отримала від ОСОБА_1 в рахунок плати за АДРЕСА_1 10 500 гривень і у випадку «неустойки» зобов'язалася повернути 21 000 гривень.  

     Заслухавши пояснення позивачки, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

     3 липня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли домовленості про купівлю-продаж належного останній на праві власності будинку АДРЕСА_1 Угода повинна була відбутися до 26.07.2009 року.

     Між сторонами виникли зобов'язання згідно з якими ОСОБА_2 повинна була продати вищевказаний будинок, а ОСОБА_1 – його купити.

     В якості забезпечення виконання зобов'язання що до договору купівлі-продажу ОСОБА_1 дала ОСОБА_2 10 500 гривень.

     Згідно з ст. 570 ЦК України задатком являється грошова сума або рухоме майно, що дається кредитору боржником в рахунок припадаючих з нього по договору платежів, в підтвердження зобов'язання та на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок припадаючих платежів являється задатком, вона вважається авансом.

     В розписці сторони 10 500 гривень назвали авансом, але ОСОБА_2 вказала, що повинна повернути подвійний розмір цієї суми, якщо, як витікає за смислом, вона не продасть будинок.

     Тобто 10 500 гривень за наслідками отримання цієї суми (необхідність сплати неустойки або продаж будинку) являються мірою забезпечення зобов'язання і за своєю природою відносяться до задатку.  

     ОСОБА_2 будинок не продала.

     Згідно з ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання відбулося з вини кредитора, він повинен повернути боржнику задаток та додатково сплатити суму у розмірі задатку або його вартості.

     За таких умов вимоги позивачки щодо стягнення з ОСОБА_2 21 000 гривень являються обгрунтованими.  

     На підставі ст. ст. 509, 526, 530, 546, 570, 571 ЦК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 110, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                              В И Р І Ш И В :

     Позовні вимоги задовольнити.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21 000 гривень за невиконання зобов'язання та 330 гривень у відшкодування судових витрат.

     Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів.

Суддя: