Справа № 2-a-60

2007 p.

ПОСТАНОВА

 Іменем України

17 квітня 2007 р.                                                                                                                 м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: Головуючого: Обідняка В.Д. секретаря :      Ковальчук Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1до військової частини А-1267 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся в суд з даним позовом, який підтримав в судовому засіданні і пояснив, що проходив військову службу у Збройних Силах, 17.11.2006 року звільнений в запас за пунктом 67, підпункт «В» (за станом здоров"я), з 20.11.2006 року виключений із списків особового складу частини, і направлений для зарахування на військовий облік у Коломийський ОМВК. В даний час перебуває на військовому облку офіцерів запасу в Коломийському ОМВК і вважає, що при звільненні з ним проведено розрахунок з порушенням вимог чинного законодавства. 05.05.2003 року Президентом України був виданий Указ від № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу. На момент введення надбавки, тобто станом на 01.05.2003 року, він мав вислугу безперервної війскової служби понад 25 років в календарному обчисленні, таким чином, згідно з положеннями Указу Президента України, йому повинна була виплачуватись у розмірі 90% від грошового забезпечення. Разом з тим, протягом періоду з 01.06.2003 року по 30.08.2004 року (за винятком грудня 2003 року та січня 2004 року) надбавка виплачувалась в заниженому розмірі. Виплату надбавки не можна охарактеризувати як дії, вчинені на підставі та в межах повноважень, що передбачені Указом Президента України. Також зазначає, що у період з травня періоду з травня 2003 року по серпень ( за винятком грудня 2003 року та січня 2004 року) йому виплачувалась надбавка у заниженому у порівнянні з розмірами, встановленими Указом Президента України. Виплата йому надбавки у розмірах, нижчих ніж це передбачено законодавством, є прямим обмеженням у його майнових правах, які обумовлені статусом військовослужбовця. В свою чергу це призвело до зменшення розміру грошового забезпечення, яке повинно було виплачуватись йому і як наслідок - утворенню заборгованості по відношенню до нього з боку в/ч А 1267 у розмірі 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. Зазначає, що вище наведені обставини свідчать про факт порушення його майнових прав при виплаті грошового забезпечення, який носить очевидний характер. Просить стягнути з відповідача, в/ч А 1267 заборгованість по грошовому забезпеченню у сумі 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн.

Представники відповідача в судове засідання не з"явились, однак у своїй заяві від 16.04.2007 року № 187/237 повідомили, що не заперечують проти розгляду справи по суті за позовом ОСОБА_1. і позов на суму 4316,00 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. визнають. З сумою позовних вимог згідні.

Суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2. Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну війскову службу в Збройних Силах України (надалі - Інструкція) від 26 травня 2003 року № 149 особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять військову службу за контрактом, і які мають високі результати в службовій діяльності, виплачується щомісячна надбавка за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби у таких розмірах:

при безперервному стажу військової служби понад 5 років - до 10%;

понад 10 років - до 30%;

понад 15 років - до 50%;

понад 20 років - до 70%;

понад 25 років - до 90%.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах, 17.11.2006 року звільнений в запас за пунктом 67, підпункт «В» (за станом здоров"я), з 20.11.2007 року виключений із списків особового складу частини, і направлений для зарахування на військовий облік у Коломийський ОМВК. В даний час перебуває на військовому облку офіцерів запасу в Коломийському ОМВК. 05.05.2003

2

року Президентом України був виданий Указ від № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу. На момент введення надбавки, тобто станом на 01.05.2003 року, ОСОБА_2. мав вислугу безперервної війскової служби понад 25 років в календарному обчисленні, таким чином, згідно з положеннями Указу Президента України, йому повинна була виплачуватись надбавка у розмірі 90% від грошового забезпечення. Разом з тим, протягом періоду з 01.06.2003 року по 30.08.2004 року (за винятком грудня 2003 року та січня 2004 року) надбавка виплачувалась в заниженому розмірі, а саме: в період з червня місяця 2003 року по серпень 2004 року - в розмірі 20 % від грошового забезпечення; у жовтні 2004 року - 20 %; в період лютого місяця по квітень місяць 2005 року - 20 %; з вересня місяця 2004 року по січень місяць 2005 року ( за винятком жовтня місяця 2004 року ) - 70 %; з травня місяця по грудень місяць 2005 року - 85 %. Виплата надбавки у розмірах, що наведені вище, не можна охарактеризувати як дії, вчинені на підставі та в межах повноважень, що передбачені Указом Президента України. Крім того в період з травня періоду з травня 2003 року по серпень ( за винятком грудня 2003 року та січня 2004 року) позивачу виплачувалась надбавка у заниженому у порівнянні з розмірами, встановленими Указом Президента України. Виплата йому надбавки у розмірах, нижчих ніж це передбачено законодавством, є прямим обмеженням у його майнових правах, які обумовлені статусом військовослужбовця. В свою чергу це призвело до зменшення розміру грошового забезпечення, яке повинно було виплачуватись позивачу і як наслідок - утворенню заборгованості по відношенню до нього з боку в/ч А 1267 у розмірі 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн.

Встановлене судом підтверджено витягом з наказу від 20.12.2006 року № 273, довідкою-розрахунок від 07.03.2007 року № 81, копією паспорта, наказом МО від 30.07.2003 року № 308.

Отже, суд прийшов до переконання, що дійсно порушені майнові права позивача при виплаті грошового забезпечення, а тому з відповідача, в/ч А 1267 слід стягнути заборгованість по грошовому забезпеченню в сумі 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн.

На підставі ст. 7 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, ст.14-1 Європейської конвенції прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року, ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 24, 55 Конституції України, ст. 2 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей » , ст. ст. 15, 16 ЦК України ст. ст. 27, 31, 109, 118, 119, ЦПК України, п. 1 Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003   та керуючись ст. ст. 160-163 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з в/ч А 1267 в користь ОСОБА_1заборгованість по грошовому забезпеченню в сумі 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.