№ 2-а-1025/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

 27 жовтня 2010 року                                                                                     м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Пархоменко М.О.

за участю секретаря Макухи О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Дорожньо-патрульної служби БДПС ДАІ м. Харкова прапорщика  міліції Одиненко Сергія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АХ № 213715,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Дорожньо-патрульної служби БДПС ДАІ м. Харкова Одиненко С.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому вказав, що 13 липня 2010 року Інспектором ДПС Одиненко С.О. відносно нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. Позивач не згоден із винесеною постановою, вважає її незаконною з наступних підстав. Так, у постанові не зазначено ряд суттєвих, на погляд позивача, обставин: точне місце вчинення правопорушення, напрямок руху, час складання постанови, належність транспортного засобу, точні дані, щодо особи правопорушника,  не роз’яснено права, відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституцій України, не зазначені свідки та інші необхідні дані.

У зв’язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає положенням ст. 41 КАС України.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.  

Відповідач – інспектор Дорожньо-патрульної служби БДПС ДАІ м. Харкова прапорщик  міліції Одиненко С.О. в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Оскільки відповідач – суб’єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду повторно не прибув в судове засідання без повідомлення ним про причини неприбуття, суд визнав необхідним розглядати справу за його відсутністю та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.  

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

Всупереч вищезазначеним вимогам КАСУ, відповідач в судове засіданні не з’явився, не надав доказів, які б спростовували обставини та вимоги, викладені в адміністративному позові.   

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.  

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2010 року  о 12-53 год. інспектором ДАІ БДПС складено протокол про адміністративне правопорушення серія  АХ 265715 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.  

                Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_1 13.07.2010 року, о 12-47 год., керуючи  автомобілем,  марки Мазда-626, д.н.з НОМЕР_1, рухаючись по вул. Ак. Павлова, на перехресті з пров. Конюшенським, при повороті ліворуч не надав переваги у русі зустрічним автомобілям, що рухалися прямо, чим порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України.

З вказаним протоколом ОСОБА_1 не погодився, про що зробив запис в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому в протоколі не зазначено свідків (прізвища та адреси), які були присутні при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі вказаного протоколу інспектором ДАІ прапорщиком міліції Одиненко С.О. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2  ст. 122 КУпАП і  накладення на нього стягнення у розмірі 430 грн.  

Враховуючи, що  відповідач в судове засідання не з’явився, доводи в обґрунтування законності винесеної постанови  суду не надав, суд вважає, що постанова  серії АХ № 213715 від 13.07.2010 року винесена з порушенням діючого законодавства і  підлягає скасуванню.  

  Керуючись ст.ст. 2, 9, 70, 71, 72, 128, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.   

 Скасувати постанову серії АХ № 213715 від 13.07.2010 року, яка винесена інспектором Дорожньо-патрульної служби БДПС ДАІ м. Харкова прапорщиком  міліції Одиненко Сергієм Олександровичем, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.  

           Суддя                                                                                                              М.О. Пархоменко