Справа № 2-216/2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 .03.2007 р.                                          Бориспільський міськрайонний суд Київської області

в складі головуючого судді                       Левченка А.В.

при секретарі                                           Банасько І.В., Іванина О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл спільного майна,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом. В своїй уточненій позовній заяві вона зазначила, що вона з 14 червня 1994 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2006 р. шлюб було розірвано. В період спільного сумісного проживання в шлюбі вона з відповідачем придбали автомобіль „Фольксваген-шаран", державний номер НОМЕР_1. Орієнтовна вартість вказаного автомобіля становить 50 000 грн. Автомобіль числиться на ім"я відповідача, що підтверджується довідкою, виданою Бориспільським МРЕВ. На даний час автомобілем користується відповідач, використовуючи його за власним розсудом. В зв^иязку з тим, що автомобіль є їхньою спільною власністю, вона бажає розділити його та згодна, щоб відповідач сплатив їй половину вартості автомобіля, що становить 25000 грн. Добровільно розділити автомобіль він не бажає, а тому в своїй уточненій заяві вона просить суд розділити автомобіль „Фольксваген-Шаран" державний номер НОМЕР_1, що числиться на ім"я ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2на її користь вартість 1/2 частини автомобіля, що становить суму 35 221 грн 85 коп. Також вона просить всі судові витрати по справі покласти на відповідача.

Відповідач позов не визнав повністю. При цьому він пояснив, що в період спільного сумісного проживання в шлюбі ними придбаний автомобіль „Фольксваген-шаран"», держномер НОМЕР_1. Проте, в серпні 2005 року для придбання автомобіля „Фольксваген-шаран" він особисто отримав у борг, строком на один рік, 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень у гр. ОСОБА_3, що підтверджується її письмовою розпискою від 05 серпня 2005 року. Після придбання автомобіля, сім"я деякий час користувались ним, але придбаний автомобіль його не влаштовував по своїм технічним характеристикам, а тому,він вирішив його реалізувати та придбати інший автомобіль. Автомобіль „Фольксваген-шаран" був проданий ним на підставі довіреності ОСОБА_4. Проте, продаж було здійснено за значно занижену ціну-тридцять п'ять тисяч гривень.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5. показав що при відсутності автомобіля, середньо розрахункова ринкова вартість його визначається в Бюлетені автотоварознавця за грудень 2006 року під № 36. Відповідно до цього середньоринкова вартість автомобіля "Фольксваген-шаран", відповідно до поданих відповідачем характеристик, становить 70 443 грн 71 коп, що в еквіваленті 13 285 доларів США.

Суд заслухавши пояснення сторін, експерта, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.06.1994 р. по 13.11.2006 р.

В період спільного сумісного проживання в шлюбі, в серпні 2005 року, позивачка з відповідачем придбали автомобіль „Фольксваген-шаран", державний номер НОМЕР_1. Автомобіль числиться

2

на ім"я відповідача, що підтверджується довідкою, виданою Бориспільським МРЕВ.(а.с.7). 30 липня 2006 року відповідач фактично продав даний автомобіль по довіреності, не надавши суду жодних доказів про суму такого продажу (а.с. 23).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором..

За таких обставин, суд знаходить доведеним наявність права позивачки на 1/2 частину вартості автомобіля. Оскільки відповідачем не надано жодних доказів суми реалізації спірного автомобіля третім особам, суд вважає, що на користь позивачки має бути стягнута половина середньоринкової вартості даного автомобіля в даному регіоні.

Проведеною в судовому засіданні експертизою експертом -товарознавцем встановлено, що середньринкова вартість вказаного автомобіля при його купівлі-продажу становить 70 443 грн 71 коп. (а.с. 33,     ).

Твердження відповідача щодо придбання спірного автомобіля за позичені особисто ним у гр.ОСОБА_3. кошти, суд оцінює критично, а надану копію розписки про це, вважає неналежним та недопустимим доказом, оскільки не доводить наявність такої угоди між відповідачем та іншою особою та направлення грошей саме для придбання спірного автомобіля.

Слід стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60,69,70,71, 110,112 СК, ст.ст. 10,212,213, 215 ЦПК суд,

вирішив:

Позов задовольнити. В порядку розділу спільного майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11/2 частину вартості автомобіля "Фольксваген-шаран" в сумі 35 221 грн 85 коп (тридцять п"ять тисяч двісті двадцять одну гривну 85 копійок), а також 382 грн ( триста вісімдесят дві гривні) судових витрат, а всього стягнути 35 603 грн 85 коп (тридцять п"ять тисяч шістсот три гривні 85 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.