Справа № 22 ц -1958 / 07                                                                     Головуючий в 1-й інстанції -

Самоткан Н.Г.

Категорія- 19                                                                                         Доповідач - Дерев'янко О.Г.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Гайдук В.І.

суддів - Дерев'янко О.Г., Красвітної Т.П.

при секретарі - Колесніченко О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді

на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 21 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (далі Фонд) про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення страхової виплати за моральну шкоду у сумі 28 000 грн., посилаючись на те, що тривалий час знаходилася у трудових відносинах з ВАТ "Павлограджелезобетон" і одержала виробничу травму. Відповідно до висновку МСЕК від 19.05.2004р. їй встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи, тому позивачка просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 21 вересня 2006 року позов задоволено частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Фонд просить скасувати рішення суду, вказуючи, що суд не врахував те, що стійка втрата працездатності позивачці встановлена до 01.04.2001 року, тобто до вступу в чинність Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що з 19 травня 2004 року позивачці встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності та встановлена третя група інвалідності відповідно з висновком МСЕК у зв'язку з виробничою травмою, в зв'язку з чим вона змушена прикладати додаткові зусилля для організації і впорядкування свого життя і тому позивачці спричинено моральну шкоду.

Розглянувши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

2

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1. тривалий час перебувала у трудових відносинах з ВАТ "Павлограджелезобетон". Відповідно до довідки МСЕК від 19.05.2004 р. було встановлено 40% ступеню втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи (а.с. 15).

Відповідно абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закону) завданнями страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат, як зазначено в ч.З ст.34 Закону .

З таких обставин, суд обгрунтовано, відповідно до вимог ст.ст.21,28 вищезазначеного Закону та ст.3,9 Закону України "Про охорону праці", стягнув з Фонду на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Доводи відповідача правильність висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія судців,

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 21 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.