справа №2-295 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2007 року, Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого - судді - Волоско І.P., при секретарі - Давиденко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „ЗКТ ,. про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу . відшкодування моральної шкоди . -
ВСТАНОВИВ
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вимогами про поновлення на роботі водієм вантажного автомобіля 1 -го класу транспортної дільниці ЗАТ „Завод комунального транспорту,, , з якої звільнений з 17.11.2006р. по ст..40 п.4 КЗПП України за вчинення прогулу без поважних причин,який мав місце 23 та 24 жовтня 2006р.. Вважає, що прогулів не вчиняв , т.я. на роботу не з"явився через хворобу, що стверджується довідкою Рогатинської поліклініки Ів.-Франківської області . Просить поновити його на роботі, виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати 10 000 грн. заподіяної моральної шкоди..
В судовому засіданні вимоги підтримав та просить такі повністю задоволити.
Представник відповідача-ЗАТ ,,ЗКТ'" проти позову заперечив та пояснив, що ОСОБА_1. звільнений з роботи у зв"язку із вчиненням ним прогулів 23.10.та 24.10 2006р. ст..ст. 40 п.4 КЗпП України. Звільнення відбулось після перевірки підставності видачі медичним закладом довідки, т.я. така викликала сумнів ; після отримання відповіді з Рогатинської центральної районної лікарні про те, що ОСОБА_1. за медичною допомогою в поліклініку не звертався , адміністрацією підприємства було прийнято рішення про звільнення позивача з роботи за прогул без поважних причин.Щодо згоди профкому на звільнення, то ОСОБА_1. не є членом профспілки ЗАТ „ЗКТ".
Суд вважає, що в позові слід відмовити , виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 40 п.4 КЗпП України , розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливо лише за умов .ящо працівник був відсутній на роботі / в т.ч. більше трьох годин протягом робочого дня \ без поважних причин.
Згідно з наказом №152 кс від 17.11.2006р. по ЗАТ „ЗКТ" ОСОБА_1. звільнений з заводу з посади водія вантажного автомобіля 1-го класу
2
транспортної дільниці по ст..40 п.4 КЗпП України за прогули, вчинені 23.10. та 24.10.2006р. \а.с.3\.
Факт відсутності ОСОБА_1. на роботі 23 -24 жовтня 2006 р. стверджується актами , складеними на підприємстві- ЗАТ „ З К Т ,„ та табелями обліку робочого часу.
Позивач на вимогу підприємства пояснити поважність причин
відсутності на роботі . подав довідку Рогатинської поліклініки від
24.10.2006р.\ без дати та вихідного номеру \ про те, що 23.10.2006р. він був на прийомі в лікаря з причин „ обстеження „. Оскільки оформлення медичної довідки викликало сумніви, то відповідач звернувся до медичного закладу з проханням підтвердити підставність видачі документу. Отримавши із Рогатинської центральної районної лікарні відповідь про те, що ОСОБА_1. до районної поліклініки не звертався, адміністрація підприємства прийняла рішення про звільнення позивача з роботи за прогул без поважних причин.
На вимогу суду , Головний лікар Рогатинської ЦРЛ , перевіривши обставини видачі довідки , своїм листом від 02.03.2007р. за №11-15\226 повідомив , що видану довідку слід вважати недійсною ; ОСОБА_1. звертався до лікаря ОСОБА_2 в приватному порядку з приводу обстеження ; за медичною допомогою ОСОБА_1. не звертався ; довідка фіксувала лише факт прийому лікарем.
В судовому засіданні ОСОБА_1. пояснив, що 23.10.2006р. він повинен був приступити до роботи після відпустки ; на той час він знаходився з сім"єю в м.Рогатин їв.-Франківської області ; т.я. 23.10.2006р. зранку його заболіла спина , він звернувся на прийом в районну поліклініку до лікаря ОСОБА_2, який його оглянув та зробив кілька знеболюючих уколів; 24.10.2006р. біля 12 год. лікар видав йому довідку.
Однак, доводи ОСОБА_1. про надання медичної допомоги є голослівним, лікарем ОСОБА_2 не підтверджується, що вбачається із відповіді Рогатинської ЦРЛ.
Сам лише факт звернення позивача на прийом 23.10.2006р., не свідчить про тимчасову його непрацездатність та неможливість за станом здоров"я вийти на роботу 23 і 24 жовтня 2006р.; листок непрацездатності ОСОБА_1. не видавався .
Таким чином , з огляду на наведене, слід прийти до висновку, що позивач ОСОБА_1. не вийшов на роботу 23 та 24 жовтня 2006 р. без поважних причин, тобто, вчинив прогул - був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.
Позивач звільнений з роботи без згоди профспілкового комітету, оскільки членом профспілки ЗАТ „Завод комунального транспорту" не являється, відтак, відповідно до ст..43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого* ним органу проводиться без попередньої згоди .
Таким чином, суд вважає , що звільнення позивача є законним і він не підлягає поновленню на посаді водія транспортної дільниці ЗАТ „ЛАЗ".
3
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст..ст.40 п.4, 231,232, 235 КЗПП України, суд,-
ВИРІШИВ
В позові ОСОБА_1 до ЗАТ „ЗАВОД КОМУНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ" про поновлення на роботі , виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення ; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження; заява та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд.