справа № 2-3944/10

РIШЕННЯ  

I  М  Е  Н  Е  М     У К Р А I Н И  

 23 вересня 2010 року                        Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді  - Харечка С.П.

при секретарі  - Хіміч З.В.

з участю представника позивача – Сав»яка В.В..

відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом комунального підприємства РМР «Теплотранссервіс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Ват «Рівнегаз» про стягнення заборгованості за використану теплову енергію,

 в  с  т  а  н  о  в  и  в:

 До Рівненського міського суду надійшла позовна заява від КП РМР «Теплотранссервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію в розмірі 16759,18 грн. в судовому засіданні за клопотанням представника позивача залучено до справи співвідповідача ОСОБА_2 та третю особу ВАТ «Рівнегаз».  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги збільшив, обґрунтування позовних вимог викладені в позовній заяві підтримав. Додатково вказав, що з доводами відповідачів не погоджується, так як відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують факт відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання. Просив суд стягнути з відповідачів 20668,71 грн. боргу за використану теплову енергію, оскільки на момент розгляду справи заборгованість відповідачами не сплачена, договір реструктуризації не укладений та відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов’язань.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, вказав, що в 2003 році він відключився від центрального опалення, так як було холодно і не надавалися якісні послуги. Документи по відключенню від мережі центрального опалення не оформляв. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 вказував, що вони не користуються послугами центрального опалення та гарячого водопостачання з 2003 року, що підтверджується актами складеними працівниками ЖКП та свідченнями сусідів. Крім того зазначив, що спірні правовідносини між сторонами повинні визначатися в договорі, а за відсутності договірних відносин вони не виникають. Просив суд відмовити в задоволенні позову, однак вказав, що в разі задоволення позову просив суд застосувати позовну давність.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомляв.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши надані докази у сукупності, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково в межах строку позовної давності.

Судом встановлено, що КП «Теплотранссервіс» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання житлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1основним квартиронаймачем якого є ОСОБА_1

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.  

Заперечення відповідача щодо не оплати за надані житлово-комунальні послуги у зв’язку із тим, що позивач не уклав із ним відповідного договору судом до уваги не приймаються, так як відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, яка вказує, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є інші юридичні факти. Факт надання відповідачу житлово-комунальних послуг сторонами не спростовано, про що буде викладено далі. З  цього слідує, що між позивачем та відповідачем існує зобов’язання з приводу надання житлово-комунальних послуг, що ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. .ст. 525,526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Споживач, тобто фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Обов’язок сплачувати за отримані послуги теплопостачання передбачений також ст. 20 Закону України «Про теплопостачання».  

Посилання відповідачів на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання жодним належним доказом не обґрунтовано, а тому підстав для не оплати відповідачами заборгованості не має.

Суд критично оцінює надані відповідачем докази: акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту системи газопостачання, акт на пуск газу та інші документи, що стосуються надання послуг з газопостачання, адже вказані докази не є предметом розгляду даного спору і жодним чином не підтверджують факт відключення відповідача від системи центрального опалення.

Питання відключення від системи центрального опалення та подачі гарячої води врегульовано  Постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Відповідно до якої споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.  

Згідно Наказу Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 58 та ст.. 59 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до листа № 185 від 02 серпня 2010 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради вказано, що постійно діючою комісією з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання при управлінні житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому не видавався дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та влаштування індивідуального опалення гр.. ОСОБА_1, який проживає в будинку на АДРЕСА_2.

Наданий відповідачем лист засвідчений печаткою ЖКП «Паркове» про засвідчення сусідами  факту відключення від центрального опалення і гарячого водопостачання з 05 вересня 2003 року АДРЕСА_2, судом до уваги не приймається, так як даний лист не містить дати його складання та є довільним документом, а не передбаченим в законному порядку актом про відключення від мереж ЦО та ГВП.

Довідка видана ЖКП «Паркове» від 05 липня 2010 року № 01-3/665 про те, що згідно свідчень сусідів ОСОБА_3, проживає в АДРЕСА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проживаючих в АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2 була відключена від системи центрального опалення і гарячого водопостачання  з вересня місяця 2003 року. Суд визнає вказаний доказ недопустимим, так як дана довідка ґрунтується на свідченнях сусідів, які не відомо скільки часу проживають у вказаних квартирах, чи були дійсно присутні при відключенні від системи ЦО і ГВП, не складена при безпосередньому огляді квартири працівниками ЖКП.

Суд враховує пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що він не звертався до будь-яких органів із питанням відключення від системи центрального опалення, не викликав працівників позивача для засвідчення факту ненадання послуг з центрального опалення та безпосереднього відключення його квартири від системи центрального опалення, не вказав то саме здійснював таке відключення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачами не доведено та не надано доказів не отримання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, а тому відмова від оплати за вказані послуги є неправомірною, що дає вісі підстави для стягнення з відповідачів боргу у повному обсязі.

Станом на 01 червня 2010 року сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 20668,71 грн.  

Відповідно до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у сопорі, зробленої до винесення ним рішення.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 ставив перед судом питання про застосування позовної давності, має непогашену заборгованість з 01 січня 1999 року, що стверджується наданими розрахунками, останню оплату за надані послуги здійснював в липні 2003 року, то до вказаних правовідносин суд застосовує позовну давність у три роки, тобто з відповідачів необхідно стягнути на користь КП «Теплотранссервіс»  суму боргу за останні три роки в розмірі 12471,70 грн..

За статтею 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення було звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача у дохід держави.

Судом не встановлено підстав для звільнення відповідачів від сплати державного мита, а тому з них належить стягнути судовий збір у сумі 124,71 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з  другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в :

 Позов комунального підприємства РМР «Теплотранссервіс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Ват «Рівнегаз» про стягнення заборгованості за використану теплову енергію – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Теплотранссервіс» заборгованість у сумі 12471,70 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 70 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 124,71 (сто двадцять чотири) грн.. 71 коп. в дохід місцевого бюджету.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Теплотранссервіс» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн. (тридцять) .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У випадку неподання апеляційної скарги в зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.  

  Суддя:            підпис

Копія вірно:

 Суддя Рівненського міського суду                           С.П.Харечко