Справа №2-329/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2007 року. Індустріальний районний суд міста
Дніпропетровська у складі головуючого
судді Чебикіна В.П.
при секретарі - Гасінбергер М.М.
з участю адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті
Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, треті особи: Шоста Дніпропетровська державна
нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу
ОСОБА_3 “Про встановлення факту, що має юридичне значення;
про поновлення строку для прийняття спадщини та про усунення перешкод до
реалізації своїх прав спадкоємця” ,-
В С Т А Н О В И В :
27 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з
зазначеним позовом, посилаючись на те, що у серпні 2005 року ОСОБА_5, 1964 року народження, залишила на його користь заповіт на ?
частину всього належного їй майна, який був посвідчений приватним нотаріусом
ОСОБА_3. На іншу половину свого майна ОСОБА_5 вказала спадкоємицею
свою сестру ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5
померла. На день її смерті він (ОСОБА_1) проживав в одному помешканні з
нею за адресою: АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську,
тобто в квартирі, половину якої спадкодавець ОСОБА_5 йому заповідала.
Після похорону ОСОБА_5 він протягом майже 6-ти місяців продовжував
проживати у належній їй квартирі. До смерті ОСОБА_5 він мешкав з нею
понад три роки у фактичних шлюбних відносинах, але був зареєстрований за іншою
адресою Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 він не подавав,
оскільки вважав, що факт його постійного проживання разом із спадкодавцем є
безсумнівним і достатнім для оформлення його прав на спадщину. Коли він таки
звернувся у нотаріальну контору для прийняття спадщини, то йому в усній формі
відмовили в цьому з приводу того, що він порушив строк звернення для прийняття
спадщини після померлої ОСОБА_5 Одночасно він зіткнувся з тим, що
відповідачка ОСОБА_2 почала йому чинити перешкоди щодо
оформлення ним права на спадщину. Вона безпідставно утримує у себе нотаріально
посвідчений заповіт, в якому спадкоємцями зазначені вони удвох; утримує також
документи на квартиру померлої, свідоцтво про смерть ОСОБА_5; замінила
замки на вхідних дверях спадкової квартири. У своїй позовній заяві ОСОБА_1
прохав у судовому порядку встановити факт, що він як спадкоємець за заповітом
постійно мешкав із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини (смерті
останньої) і вважається таким, що прийняв спадщину; поновити строк для
прийняття ним спадщини; усунути перешкоди для здійснення та реалізації ним
своїх прав спадкоємця на спадкове майно, залишене за заповітом на його користь
ОСОБА_5 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надавати в розпорядження суду,
державної нотаріальної контори та йому особисто необхідні документи на спадкову
квартиру, свідоцтво про смерть ОСОБА_5 для оформлення його прав спадкоємця
на вищезгадане спадкове майно, а також відновити замки в спадковій квартирі, що
надавало б йому рівні з нею (ОСОБА_2) права на користування нею до
оформлення прав на спадщину.
Відповідачка позов не визнала, пояснила, що позивачу було відомо про
те, що на нього є заповіт ОСОБА_5 і що у шестимісячний термін він повинен
звернутися у нотконтору за прийняттям спадщини, але він цей строк пропустив без
поважних на то причин, тому підстав для поновлення цього строку не мається.
Представник третьої особи - приватний нотаріус ОСОБА_3. в судове
засідання не з'явилася, надала заяву, в якій прохала розглядати справу у її
відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, показання
свідків, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору довічного
утримання від 06.08.1997 року, який був укладений між ОСОБА_6
та ОСОБА_7 остання отримала право
власності на квартиру АДРЕСА_1 в місті
Дніпропетровську (а.с.39-45). 25.08.2005 року ОСОБА_5
склала заповіт, яким усе належне їй майно рухоме та нерухоме, майнові права та
обов'язки, а також майно, майнові права та обов'язки, що будуть їй належати на
день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла в рівних долях:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Цей заповіт був
посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального
округу ОСОБА_3., реєстр № 1811 (а.с.34).
12.09.205 року ОСОБА_5 померла у віці 40 років, про що в Книзі
реєстрації смертей 14.09.2005 року зроблено відповідний запис за № 1244 (а.с.
33).
02.12.2005 року до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори
звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2
(відповідачка)(а.с.26). Після цього 28.11.2006 року ОСОБА_2 звернулася
до вказаної нотконтори з проханням видати на її ім'я свідоцтво про право на
спадщину на нерухоме майно, що складається з ? частки квартири АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5(а.с.31). У цей самий день державним
нотаріусом відповідачці ОСОБА_2 було надано свідоцтво про право на
спадщину за заповітом на ? частку квартири АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську. У свідоцтві також вказано, що інша ? частка
вказаної квартири залишається відкритою для іншого спадкоємця (а.с. 46). Перед
цим, 27.11.2006 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним
позовом (а.с. 2).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних
вимог пояснив, що він після похорону ОСОБА_5 протягом майже 6 -ти місяців,
продовжував проживати у належній їй квартирі. До її смерті він понад три роки
знаходився з нею у фактичних шлюбних відносинах, та мешкав в її квартирі. В них
навіть могла народитися дитина. Але у зв'язку із станом здоров'я ОСОБА_5
цього не трапилося. Він знав, що ОСОБА_5 при своєму житті залишила заповіт
на нього та на позивачку ОСОБА_2 згідно якого після її смерті вони мали
бути стати співвласниками її квартири. Заяву про прийняття спадщини після
смерті ОСОБА_5 він не подавав, як не подавав заяву і про відмову від
прийняття спадщини, оскільки вважав, що факт його постійного проживання разом
із спадкодавцем є безсумнівним і достатнім для оформлення його прав на
спадщину. У зв'язку з тим, що почалися проблеми з його дочкою, відносно її
шлюбу, він на деякий час виїжджав до себе у Перещепино. Це було достатнім для
того, щоб відповідачка замінила замки на вхідній двері квартири померлої, після
чого він вже не міг в неї зайти.
Відповідачка ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечувала те, що
вона замінила замки на вхідній двері квартири.
Доводи позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні знайшли своє
підтвердження, та можуть бути покладені в основу прийняття рішення по справі.
Так, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судовому
засідання показали, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мешкали разом як
чоловік з жінкою. Коли ОСОБА_5 важко захворіла, позивач доглядав її до
самої смерті. Відповідачку вони бачили дуже рідко, тільки в день смерті ОСОБА_5
З довідки Міської поліклініки №1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 у
термін захворювання ОСОБА_5 з 1 липня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1
здійснював за нею догляд (а.с. 16).
Доводи відповідачки ОСОБА_2 у підтвердження своїх заперечень проти
позовних вимог в судовому засіданні підтвердження не знайшли. Показання
свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з боку відповідачки ОСОБА_2 про
те, що позивач та ОСОБА_5 були родичами, тому між ними не могло бути
подружніх відношень, суд не може прийняти до уваги, так як вказані свідки є
дочками відповідачки, та зацікавленими у розгляді справи на боці їх матері.
Згідно зі ст.256 ЦПК України - у судовому засіданні можуть бути
встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення
особистих чи майнових прав фізичних осіб.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що в судовому засіданні дійсно
встановлений факт про те, що позивач як спадкоємець за заповітом постійно
проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто
смерті останньої і вважається таким, що прийняв спадщину. В такому разі є
необхідність в задоволені позовних вимог відносно поновлення строку для
прийняття позивачем спадщини, яка складається з половини майна померлої ОСОБА_5, належного їй при житті.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом
має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно
проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що
прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він
не заявив про відмову від неї.
Суд вважає, що в даному випадку, позивач ОСОБА_1 фактично прийняв
спадщину , так як він постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття
спадщини і після цього, а також від спадщини не відмовився.
Як передбачається ст.1270 ЦК України, в такому разі, строк для
офіційного прийняття спадщини продовжується до трьох місяців.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка
ОСОБА_2 мають рівні права на спадщину, яку їм залишила ОСОБА_5
після своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, тому дії відповідачки ОСОБА_2
відносно заміни замків на вхідних дверях з метою не допустити позивача у
квартиру , яка за заповітом на ? частку має належати йому, у відмові надати
необхідні документи, які потрібні йому для прийняття спадщини, суд розглядає як
неправомірними . Тобто , відповідачку в судовому порядку потрібно зобов'язати
не чинити перешкод позивачу ОСОБА_1 у прийнятті ним спадщини за заповітом
ОСОБА_5
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 14, 57, 58, 197, 208, 212,
214, 215, 256 ЦПК України, ст.ст. 1233-1236, 1248,1268-1270 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1а постійно мешкав з
ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто смерті
останньої станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, та вважається таким, що прийняв спадщину.
Продовжити ОСОБА_1 строк до трьох місяців для
прийняття ним спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, згідно її заповіту від 25.08.2005 року.
Усунути перешкоди для здійснення та реалізації ОСОБА_1 своїх прав спадкоємця на спадкове майно, залишене за заповітом,
посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального
округу ОСОБА_3. 25.08.2005 року, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надавати в розпорядження Шостої Дніпропетровської державної
нотаріальної контори та ОСОБА_1 особисто
правоустановлючи документи на вищевказану спадкову квартиру, свідоцтво про
смерть ОСОБА_5 для оформлення його прав спадкоємця на спадкове майно, а
також відновити замки у спадковій квартирі, що б надавало йому рівні з нею
(ОСОБА_2) права по користуванню квартирою до оформлення ним своїх прав
на спадщину.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний
строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням
після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.Чебикін