Справа №2-275/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2007 року. Індустріальний районный суд міста Дніпропетровська
у складі головуючого
судді
Чебикіна В.П.
при секретарі - Гасінбергер М.М.
з участю адвоката
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті
Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, треті особи: Шоста Дніпропетровська державна
нотаріальна контора, КП “ДМБТІ” “Про визнання додаткового строку для подання
заяви на прийняття спадщини, про визнання недійсними свідоцтв про право на
спадщину за законом”; по зустрічному позову ОСОБА_2 до
ОСОБА_1, треті особи: Шоста Дніпропетровська державна
нотаріальна контора, КП “ДМБТІ” “Про усунення від права на спадкування за
законом” ,-
В С Т А Н О В И В :
6 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду
із зазначеним позовом, посилаючись на те, що її дошлюбне прізвище - ОСОБА_2.
В свідоцтві про народження її батьками є - батько ОСОБА_4,
мати - ОСОБА_5. Сумісне життя батьків не склалося, її мати дуже
хворіла, стала інвалідом П групи. У 1976 році батько пішов з сім'ї і став жити
, а потім зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 - відповідачкою по справі. Де вони
мешкали їй було невідомо, але через матір їй було відомо як складалося життя
батька. До досягнення нею повноліття у добровільному порядку надавав їй
матеріальну допомогу, а також зустрічався з нею, приймав участь у її виховані.
25 жовтня 2001 року мати померла, з цього часу вона втратила зв'язок з батьком.
До того ж він якось їй переказував, що його нова жінка - відповідачка ОСОБА_2 заперечує проти будь яких контактів між ними. У середині вересня 2006 року
вона (позивачка) зустріла свою знайому ОСОБА_6, яка виразила їй
співчуття з приводу смерті батька ОСОБА_7 Саме тоді вона уперше взнала,
що батька більше не має. Від ОСОБА_6 вона впізнала адресу де мешкав
батько . Вона декілька разів приїжджала до відповідачки ОСОБА_2 і тільки
в перших числах жовтня 2006 року застала її дома. Вона розповіла , що батько
помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Сказала також і про те, що все майно, що все
батькове майно, що залишилося після його смерті, належить їй, оскільки в
нотаріальній конторі вона власноручно написала, що в нього крім неї спадкоємців
немає. На її (позивачки) питання, чому її не сповістили про смерть батька,
відповідачка відповіла, що у неї не було бажання займатися нею. Після отримання
звістки про смерть батька вона (позивачка) звернулася до Шостої
Дніпропетровської державної нотаріальної контори з питання щодо прийняття
спадщини. Там її повідомили про те , що дійсно після смерті батька заведена
спадкова справа, в спадщину увійшла ? частина квартири АДРЕСА_1, акції ВАТ “ДТЗ”, де працював батько, і
ощадні книжки.
На спадкове майно відповідачка отримала 11.03.2005 року свідоцтво про право на
спадщину за законом на ? частини вище вказаної квартири, а також - 28.04.2005
року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на акції ВАТ “ДТЗ”, а
також на ощадні книжки в ДОБ 7149/08, 7995, 7995/0218 пор. 3-2711. У нотконторі
від неї прийняли заяву про прийняття спадщини та рекомендували звернутися до
суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку для подання заяви на
прийняття спадщини. Вона(позивачка) вважає, що строк для подання заяви був нею
пропущений з поважних причин. Відповідачка, яка достовірно знала про її
існування, про її помешкання, не повідомила її про смерть батька, ні в день
його смерті, ні потім. Більш того, вона в нотаріальній конторі у своїй заяві
вказала, що більше ніяких спадкоємців у померлого немає. Оскільки вона також як
і відповідачка відноситься до першої черги спадкоємців, а спадкове майно
повинно буди поділено порівну між нею та відповідачкою, вона в судовому порядку
прохає винести рішення, яким визнати, що строк на подачу заяви про прийняття
спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 пропущений нею з поважних
причин; встановити для неї додатковий строк в один місяць для подання заяви до
Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори на прийняття спадщини
за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4; визнати недійсними: свідоцтво про
право на спадщину за законом від 11.03.2005 року та 28.04.2005 року, які були
видані на ім'я відповідачки ОСОБА_2 Шостою Дніпропетровської державною
нотаріальною конторою та зобов'язати їх анулювати; стягнути з відповідачки
ОСОБА_2 на її користь судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник позов не визнали, надали до
суду зазначений зустрічний позов до ОСОБА_1“ Про усунення від права
на спадкування за законом”. При цьому ОСОБА_2 посилалась на те, що
позивачка ОСОБА_1 зі своїм батьком (померлим ОСОБА_4) не
зустрічалася і не контактувала на протязі приблизно 20 років . Проживаючи у м.
Дніпропетровську, вона йому не дзвонила, до нас додому не приїжджала, листів не
направляла і не цікавилась, де він мешкає і які умови його життя. В останні
роки свого життя ОСОБА_4 хворів на гіпертонію. Його і її (ОСОБА_2)
пенсії не було достатньо для придбання ліків і повноцінного харчування.
Допомогу, у тому числі і матеріальну, вони з чоловіком іноді отримували від її
родичів, пільг з оплати за житло та комунальні послуги ні вона, ні її чоловік
не мали. Позивачка ОСОБА_1матеріальної або іншої допомоги своєму
батькові не надавала. Відповідно з діючим сімейним законодавством , утримання
непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обов'язком їх повнолітніх
дітей. У своєму зустрічному позові ОСОБА_2 прохала в судовому порядку
встановити факт ухилення ОСОБА_1від виконання обов'язку,
передбаченого законом, щодо утримання спадкодавця - ОСОБА_7, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1; постановити рішення, яким визнати ОСОБА_1особою, яка
не має право на спадкування за законом після померлого ОСОБА_7, та
усунути її від права на спадкування; стягнути з ОСОБА_1 на її користь
судові витрати.
Позивачка ОСОБА_1зустрічний позов не визнала.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, показання
свідків, думку адвоката, вважає, що позов ОСОБА_1підлягає
задоволенню, у зустрічному позову ОСОБА_4 потрібно відмовити з
наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1є донькою,
померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. З батьком вона
проживала відокремлено з 1976 року. До 1992 року спілкувалася з ним, до 2001
року мала про нього дані від знайомих та матері. Припиненням відносин стало
негативне відношення до цього ОСОБА_2, яка вважала, що батько виконав
відносно неї (позивачки) батьківські обов'язки і більш спілкуватися немає
необхідності. Самої ОСОБА_2 про її існування було відомо, вона мала
можливість сповістити її про смерть батька, але цього не зробила. В середині
вересня 2006 року позивачці ОСОБА_1стало відомо від колишньої сусідки
ОСОБА_6 про смерть батька. Позивачка спочатку звернулася до відповідачки
ОСОБА_2 з проханням вияснити де він похований, дату смерті. Ця бесіда
мала місце у перших числах жовтня 2004 року, під час розмови відповідачка
повідомила ОСОБА_1, що в неї не було бажання оповіщати доньку про
смерть батька так як вона є єдина спадкоємиця. В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Шостої державної нотаріальної контори, де їй повідомили, що
11.03.2005 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за
законом, що вона проходе єдиною спадкоємицею згідно її заяви, а ОСОБА_1 рекомендували звернутися з даним позовом до суду, оскільки вона пропустила
строк для прийняття спадщини. Про смерть батька їй стало відомо тільки в
середині 2006 року від ОСОБА_6. Відповідачка мала змогу повідомити її про
цю подію, але не вважала це за необхідне, оскільки мала намір стати єдиною
спадкоємицею. В шестимісячний строк вона мала неодноразові зустрічі з ОСОБА_7, яка є племінницею померлого, але вона теж не повідомила їй про
смерть батька. Вважає, що причина пропуску строку на подання заяви про
прийняття спадщини важлива, так як відповідачка, достовірно знаючи про місце її
проживання, знала, що вона постійно спілкується з ОСОБА_7, навмисно не
повідомила її про смерть батька
В судовому засідання ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги і
пояснила, що вона є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. Дані обставини були підтверджені копією свідоцтва про народження,
та свідоцтвом про шлюб, виданого відділом РАЦС Ленінського району міста
Дніпропетровська, в якому вказано, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_7
змінила прізвище на “ОСОБА_1”. Про смерть батька їй стало відомо тільки в
середині вересня 2004 року від ОСОБА_6.. Відповідачка мала змогу
повідомити її про цей факт, але не вважала це за необхідне, оскільки мала
намір стати єдиною спадкоємицею. У шестимісячний строк вона (позивачка) мала
неодноразові зустрічі з ОСОБА_7, яка є племінницею померлого, але
вона теж не повідомляла їй про смерть батька. Вона (позивачка) вважає, що
пропустила строк на звернення за спадщиною з поважної причини, так як
відповідачка, достовірно знаючи про місце її проживання, а також про те, що
вона постійно спілкується з ОСОБА_7, навмисно не повідомила їй про смерть
батька, щоб вона не стала нарівні з нею спадкоємицею. Зустрічний позов
позивачка прохала залишити без задоволення, так як її батько постійно працював,
мав достатній життєвий рівень, від неї ніякої допомоги не прохав.
Позивачка по зустрічному позову - ОСОБА_2 підтримала свій позов
в судовому засіданні, та пояснила, що оскільки ОСОБА_4 надавав матеріальну
допомогу ОСОБА_1 коли вона була неповнолітньою у добровільному
порядку, то ОСОБА_1 згідно закону ( частина 1 ст.202 СК України)
повинна була також надавати батькові допомогу, коли він став непрацездатним.
Оскільки ОСОБА_1 ухилялася від надання такої допомоги, то відповідно з ч.
3 ст.1224 ЦК України рішенням суду її потрібно усунути від права на
спадкування. У позові ОСОБА_1 прохала відмовити, у зв'язку з тим , що
вона пропустила строк без поважних на то причин.
Представник відповідачки та позивачки по зустрічному позову - ОСОБА_8 позов ОСОБА_1 не визнав, зустрічний позов підтримав, посилаючись
на те, що ОСОБА_1 у період часу з 1980 до 2004 року на виїжджала на
довгий час за межі міста Дніпропетровська та області, постійно мешкала у місті,
тому немає в неї поважної причини відносно пропуску строку для прийняття
спадщини. Представник ОСОБА_2 вважає, що обставини, які на його думку
свідчать про ухилення ОСОБА_1від виконання обов'язків з утримання
непрацездатного батька встановлені в судовому засіданні з показань свідків
ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Прохав відмовити у позові ОСОБА_1
повністю, так як вона пропустила строк для прийняття спадщини по закону без
поважних причин; встановити факт ухилення ОСОБА_1від виконання обов'
язків по утриманню спадкодавця , та визнати її особою, яка не має права на
спадкування по закону після померлого ОСОБА_7
Суд вважає, що доводи позивачки ОСОБА_1в обґрунтування своїх
позовних вимог підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_12, котра є
знайомою ОСОБА_9, а остання знала про місце проживання ОСОБА_1і
яка неодноразово їй телефонувала особисто в період березня, червня 2004 року,
але про смерть ОСОБА_7 не повідомила, хоча раніше у бесідах завжди про
нього згадувала, розпитувала про життя ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_13 показала, що вона особисто казала померлому про
останню адресу мешкання його доньки, про цю адресу було відомо і відповідачці
та всім родичам ОСОБА_7
Із спадкової справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 у своїй
заяві вказала, що окрім неї інших спадкоємців на майно померлого ОСОБА_7
не мається.
Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України ОСОБА_1відноситься до
спадкоємців першої черги.
Згідно вимог ч.3 ст.1272 спадкоємець, який пропустив строк з поважної
причини, має право звернутися до суду з позовом про визнання додаткового строку
на подання заяви про прийняття спадщини.
Ст.7 ЦК України передбачає, що цивільні відносини можуть регулюватися
звичаєм, тобто правилами поведінки не встановленими законними актами, а діючими
у певній сфері цивільних відносин. Таким звичаєм є встановлений між людьми
звичай, що про смерть людини оповіщають всіх близьких до неї людей. ОСОБА_1 є єдиною дитиною померлого, за якою він піклувався. Так як померлий ОСОБА_4 після себе заповіту не залишив, можливо зробити припущення, що він міг
визнавати ОСОБА_1 , з якою він останні роки не міг спілкуватися за
сімейними обставинами, спадкоємицею Про смерть батька ОСОБА_1 вчасно
не мала вчасного повідомлення з вини відповідачки ОСОБА_2
Суд вважає, що показання свідка з боку ОСОБА_2 - ОСОБА_10,
не можуть бути прийнятті до уваги, оскілько, по-перше, він є родичем
відповідачки, по-друге, його показання входять в протиріч з матеріалами справи,
з поясненнями свідків з боку позивачки та поясненнями свідка з боку
відповідачки.
Свідок з боку відповідачки - ОСОБА_7, в судовому засіданні
показала, що вона телефонувала про смерть ОСОБА_7 до ОСОБА_12, але
остання такого факту не підтвердила. ОСОБА_7 пояснила в судовому
засіданні, що бачила позивачку в шестимісячний строк після смерті батька, але
про його смерть особисто їй нічого не казала.
Також, суд приходе до висновку, що своєю зустрічною позовною заявою:” Про
усунення права на спадкування за законом” , ОСОБА_2 визнає обставини,
приведені позивачкою в обгрунтування своїх позовних вимог, тобто суд в даному
випадку отримує всі законні підстави для надання ОСОБА_1 додаткового
строку для подачі заяви про прийняття спадщини , та визнання недійсним
свідоцтва про право на спадщину за законом.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати, що строк на подачу
заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є
пропущеним ОСОБА_1з поважних причин, а в зв'язку з цим потрібно
рішенням суду надати ОСОБА_1додатковий строк для подання заяви до
Шостої державної нотаріальної контори міста Дніпропетровська на прийняття
спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Оскільки ОСОБА_2 вже отримала два свідоцтва про право на спадщину за
законом від 11.03.2005 року та від 28.04.2005 року, які їй були надані Шостою
Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, їх потрібно визнати
недійсними та анулювати.
Суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з
наступних підстав:
Обставини для усунення від права на спадкування, тобто ухилення від
надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий через похилий вік, тяжку
хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, повинні бути встановлені в
судовому порядку, тобто підтверджені вироком або рішенням суду про стягнення
аліментів на батька. Норма Закону ( ст.202 СК України) на яку посилається
ОСОБА_2 вказує на те, що така допомога надається у тому разі, якщо батьки
її потребують. В судовому засіданні встановлено, що померлий ніде не вказував
на те, що він потребує будь яку матеріальну допомогу від своєї дочки, не
звертався з позовом до суду про примусове стягнення з неї коштів на своє
утримання, що не надає зараз ОСОБА_2 змоги ставити питання в суді про
встановлення факту ухилення ОСОБА_1від виконання обов'язку. Вимоги ч.
3 ст.1224 ЦК України є такими, що такий факт повинен вже бути письмово законно
встановлений при зверненні до суду з вище вказаним позовом, раніше такі ж
вимоги містилися у ст.528 ЦК України (Ред. 1963 р.). Більш того, згідно вимог
ст.205 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує матеріальний та
сімейний стан сторін. В судовому засіданні встановлено, що на утриманні
ОСОБА_1знаходиться неповнолітня дитина, її щомісячна заробітна плата
дорівнюється 400 грн. При житті її померлий батько ОСОБА_4 не залишив
заповіту, яким би позбавив свою доньку спадкової частини, що свідчить про його
ставлення до неї, про його порозуміння всіх виниклих життєвих обставин та
відношень.
З урахуванням наведеного, та виходячи з вимог ч.3 ст.1224 ЦК України,
суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 потрібно відмовити.
Керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 60, 84,, 133, 197, 208, 212,
214,215 ЦПК України, ст.ст. 7, 215, 216, 1224, 1261, 1267, 1269 ЦК України, ст.
528 ЦК України (Ред. 1963 р.), ст.ст. 202, 205 СК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати, що строк на подачу заяви про прийняття спадщини за померлим
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин. Встановити ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подання заяви до Шостої
Дніпропетровської державної нотаріальної контори на прийняття спадщини за
померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Визнати недійсними: свідоцтво про право на спадщину за законом від
11.03.2005 року, зареєстрованого в реєстрі №3-1173, а також свідоцтва на право
спадщини за законом від 28.о4.2005 року, реєстр № 3-2711, які видані на ім'я
ОСОБА_2 Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною
конторою, з зобов'язанням їх анулювання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір - 59 грн.50 коп.,інформаційно-
технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., а усього стягнути 89 грн.50
коп.
ОСОБА_2 у зустрічному позові до ОСОБА_1, треті особи: Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна
контора, КП “ДМБТІ” “ Про встановлення факту ухилення ОСОБА_1від
виконання обов'язку, передбаченого законом, щодо утримання спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1; по ухвалення рішення про
визнання ОСОБА_1 особою, яка не має прав на спадкування
за законом після померлого ОСОБА_2 та усунення її від
права на спадкування ; про стягнення судових витрат - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного
суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в
10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П. Чебикін