Справа №2-579/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2007 року. Індустріальний районний суд міста
Дніпропетровська у складі головуючого
судді Чебикіна В.П.
при секретарі - Гасінбергер М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті
Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, третя особа: відділ опіки та піклування
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську Ради “Щодо визначення місця
проживання неповнолітньої дитини”,-
В С Т А Н О В И В :
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з
зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_2 - матір їх сумісного малолітнього сина ОСОБА_3, не має часу на його
виховання, так як зайнята роботою, собою особисто та старшим сином ОСОБА_4.
Він (позивач) як батько дитини, забезпечує його їжею, одежею, лікуванням та
відпочинком, а також виховує його. Більшу частину свого вільного від навчання
часу ОСОБА_3 проводить з ним або з запрошеними з його ініціативи вихователями та
вчителями. За його (позивача) кошти син ОСОБА_3 перебуває в дошкільному закладі.
З урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1. у своїй позовній заяві прохав
в судовому порядку встановити місце проживання ОСОБА_3 з ним за
адресою: АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала.
Представник третьої особи - відділу опіки та піклування Індустріальної
районної в місті Дніпропетровську Ради пояснила, що покладається на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення
сторін, показання свідків, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. задоволенню
не підлягають з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1. та
відповідачка ОСОБА_2 з травня 1999 року по травень 2006 року спільно
мешкали у цивільному шлюбі. Від цього шлюбу у них мається син ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1.
29.05.2006 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого
районного суду міста Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1. про
стягнення аліментів на її користь для утримання малолітнього сина ОСОБА_3, посилаючись на те, що ОСОБА_1. (батько дитини) ухиляється від
обов”язків щодо утримання дитини, матеріальної допомоги не надає та не
турбується за неї , відмовляється від забезпечення сина житлом, незважаючи на
те, що він згідно спадщини за законом є власником квартири в будинку по вул.
Караваєва , яку здає у найм.
15.11. 2006 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду на
підставі п.3 ст.207 ЦПК України.
22.01.2007 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним
позовом.
Після припинення подружніх відносин з відповідачкою ОСОБА_2,
позивач оселився за місцем проживання ОСОБА_5(АДРЕСА_1), яка є його жінкою на підставі
офіційно зареєстрованого шлюбу. 1/5 вказаної квартири належить на праві
приватної власності позивачу ОСОБА_1. Від цього шлюбу мається повнолітній
син - ОСОБА_6.
На час надання позову до суду неповнолітній ОСОБА_3
не був зареєстрований за жодною адресою у місті Дніпропетровську.
05.06.2007 року він був зареєстрований з ініціативи відповідачки за
адресою: АДРЕСА_2 тобто у домоволодінні, яке
належить матері позивачки - ОСОБА_7.
Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні в обґрунтування своїх
позовних вимог пояснив, що фактично син ОСОБА_3 більше часу проживає у нього за
адресою: АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську, при цьому він забезпечує
його їжею, одежею, лікуванням та відпочинком. Більшу частину свого вільного від
навчання часу ОСОБА_3 проводить з ним, або з вихователями та вчителями які були
запрошені ним .Далі позивач пояснив, що він наполягає на тому, щоб син ОСОБА_3
мешкав з ним , так як це надасть йому можливість: знаходитися з дорослими після
школи ( з 17-00 год. До сну) та займатися корисним; виховуватися під впливом
людей, що мають в цьому добрий досвід ; зміцніти його здоров'я за рахунок
додержання розпорядку дня, відвідування басейну, подорожей, відпочинку в Криму
та Карпатах; поліпшити свій розумовий та творчий розвиток за рахунок вивчення
іноземних мов, зайняття музикою і т.п.; підвищити свою культуру за рахунок
спілкування з інтелігентними, чесними, добропорядними особами різного віку;
проживати разом з хрещеним батьком, знаходитися під його духовним впливом та
додатковою гарантією майбутнього; надати кращу можливість відповідачці (матері
ОСОБА_3) швидше знайти супутника життя. Для забезпечення таких умов життя для
сина ОСОБА_3 у нього (позивача) маються всі можливості.
Відповідачка ОСОБА_2, не визнаючи позову, пояснила, що вона є
рідна матір сина ОСОБА_3. Позивач (батько дитини) залишив її, коли сину ще не
було 6 років, та почав спільно мешкати із своєю першою жінкою - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську.
Вона улаштувала дитину в дитячий дошкільний заклад за місцем свого проживання
(АДРЕСА_2). Відповідач навчанням дитини не цікавиться. Крім того, на
підставі договору іпотеки вона отримала право власності на трикімнатну
квартиру за адресою: місто Дніпропетровськ, АДРЕСА_3. Вона
не заперечує проти того, щоб відповідач час від часу спілкувався з сином
ОСОБА_3 за своєю адресою мешкання і відповідач цим користується. Але вона не
згодна, щоб на підставі судового рішення у неї був фактично відібраний син
ОСОБА_3. Її заробітна плата значно вище чим у відповідача (батька дитини). Крім
сина ОСОБА_3, в неї від першого шлюбу ще є син ОСОБА_4, 28.06.1994 року
народження, який мешкає з нею у домоволодінні АДРЕСА_2. Таким
чином, вона має забезпечити дитині кращі житлові умови, та вищий життєвий
рівень, так як заробітна плата в неї за відповідача значно вище .
Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають
окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня
дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішені спору щодо місця
проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх
батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік
дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд вважає, що у спорі між сторонами, потрібно дати перевагу на користь
відповідачки, так як малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживає за
її місцем мешкання у домоволодінніАДРЕСА_2, та зареєстрований
за цією адресою. Як він , так і його старший брат ОСОБА_4 навчаються у СШ № 69
по вул. С.Ковалевської в місті Дніпропетровську.
Крім того, з актів обстеження житлово-побутових умов дітей відповідачки:
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресами
мешкання АДРЕСА_3 та в домоволодінні АДРЕСА_2 вбачається санітарний стан цих помешкань - задовільний, умови для
життя , відпочинку та навчання дітей - гарні, загальний щомісячний прибуток
сім'ї з трьох осіб - 4500 грн., матір (ОСОБА_2) займається вихованням
дітей, взаємовідносини в сім'ї добрі, привітні.
З акту обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що він там не
зареєстрований. В цій квартирі з чотирьох кімнат зареєстровані: позивач
ОСОБА_1., його жінка ОСОБА_5,1959 р.н., батько жінки - ОСОБА_10, 1925 р.н., та їх син ОСОБА_11, 1986 р.н.
Відповідно реєстру прав власності на нерухоме майно фактичним власником
цієї квартири є жінка позивача - ОСОБА_5( 4/5 частки),
позивач має 1/5 частку, його піврічний заробіток склав - 8360 грн.57 коп.
Із показань свідка ОСОБА_6 (сина позивача) витікає, що він
навчається у вищому навчальному закладі Польщі, на канікулах їздить до США ,
де за 2 місяці заробляє на своє навчання.
З урахуванням наведеного, суд бере до уваги те, що відповідачка ОСОБА_4 більш відповідально відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків
відносно малолітнього сина ОСОБА_3, що має істотне значення при вирішенні цього
спору сторін, тому у позові ОСОБА_1. потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 3,7, 14, 57, 58, 60, 197, 208, 214, 215 ЦПК України, ст.
161 СК України, суд -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2,
третя особа: відділ опіки та піклування Індустріальної районної у місті
Дніпропетровську Ради про встановлення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження разом з ним - батьком ОСОБА_1 за адресою: місто Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в
10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.Чебикін