Справа №2-177/07

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       20 серпня 2007 року.   Індустріальний районний суд міста

Дніпропетровська у складі головуючого

судді                                                      Чебикіна В.П.

при секретарі    -     Гасінбергер М.М.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті

Дніпропетровську цивільну справу за позовом ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

“Про стягнення заборгованості за користування гуртожитком,-

В С Т А Н О В И В :

       Позивач Відкрите акціонерне товариство будівельно-монтажна фірма

“Дніпроважбуд” (ВАТ БМФ) звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись

на те, що відповідачі - ОСОБА_1 (призвіще до шлюбу -

ОСОБА_4) та її чоловік ОСОБА_2 були вселені до кімнати № 30

(жилою площею - 20 кв.м.) гуртожитку по АДРЕСА_1 в місті

Дніпропетровську на підставі ордеру на жилу площу у гуртожитку від 03.02.1988

року №34 на час роботи ОСОБА_1 у СПТУ №5 міста Дніпропетровська. В

подальшому ними додатково були зайняті  кімнати № 25 (жилою площею 18,9 кв.м)

та №26 (жилою площею 19,4 кв. м ) у цьому ж гуртожитку, після чого відповідачі

почали користуватися трьома житловими кімнатами загальною площею - 58,3 кв. м.

У подружжя ОСОБА_1 є повнолітній син - ОСОБА_3, який

проживає разом з батьками. Гуртожиток є власністю ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”.

Оскільки відповідачі ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 у трудових

відносинах з підприємством  “Дніпроважбуд”і ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” ніколи  не

перебували, то вони повинні виплачувати орендну плату у розмірі 10 грн. за 1

кв. м площі, що займається, щомісячно. Але відповідачі не виконують вимог

власника (позивача), що призвело до утворення станом на  01.07.2007 року

заборгованості у сумі 5 395 грн.68 коп. У своїй позовній заяві позивач прохав

стягнути на його користь з відповідачів вказану заборгованість та судові

витрати.

      Відповідачка  ОСОБА_1(вона ж представник відповідачів ОСОБА_2

та ОСОБА_3) позов не визнала, пояснила, що сума заборгованості 5 395 грн.

68 коп. виникла з листопаду 2005 року, коли для мешканців гуртожитку було

підвищено тарифи на відповідне мешкання на підставі: п.п. 1.1. наказу №5 від

28.09.2005 року та п.1 наказу №7 від 25.10.2005 року (яким внесені зміни до

наказу №5 від 28.09.2005 р.), які вони вважають незаконними, тому у позові

прохала відмовити.

      Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що

позов ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” підлягає задоволенню з наступних підстав.

      В судовому засіданні  встановлено, що  03  лютого 1988 року відповідачка

ОСОБА_1 (дошлюбне призвіще  - ОСОБА_4) на підставі ордеру №34 від

03.02.1988 року, виданого житлово-комунальною конторою тресту “Дніпроважбуд”,

на період роботи в СПТУ №5 в місті Дніпропетровську, була вселена в кімнату №

30   гуртожитку, розташованого за адресою: місто Дніпропетровськ, АДРЕСА_1. Ордер на право вселення до гуртожитку , на житлову площу -

20 кв. метрів було надано відповідачці на склад сім'ї з двох осіб (відповідачку

та її чоловіка - ОСОБА_2).Коли у подружжя ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_3 (на цей час - повнолітній), він також почав мешкати з

батьками на вказаній жилій площі. Пізніше сім'я ОСОБА_1 складом з трьох осіб

зайняла для мешкання також кімнати №25 площею 18,9 кв. м., та № 26 площею 19,4

кв. м. До цього часу відповідачі користуються жилою площею в кімнатах №№ 25, №

26 та №30 гуртожитку, займана відповідачами житлова площа складає 58,3 кв. м.

            28.09.2005 року генеральним директором ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”

виданий наказ №5 “Про встановлення платні за проживання в гуртожитках”, згідно

з яким орендна плата за проживання в гуртожитках ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” була

встановлена в наступних розмірах:

       П. 1.1. - для осіб, які знаходяться у трудових відносинах, а також

таких, що відпрацювали  більше 10-ти років підряд в ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”:

-     сімейним - 5 грн. за 1 кв.м площі у місяць (без врахування сум оплати

за водо і теплопостачання);

-     одиноким - 55 грн. за 1 ліжкомісце у місяць ( з урахуванням усіх

комунальних послуг).

П.  1.2.  -     для осіб, які не знаходяться у трудових відносинах:

-     сімейним -  10 грн. За 1 кв. м площі у місяць (без врахування сум

оплати за водо- і теплопостачання);

-     одиноким - 85 грн. За 1 ліжкомісце у місяць( з урахуванням усіх

комунальних послуг).

Згідно з п. 2 зазначеного наказу в орендній платі (для одиноких) передбачені

наступні

видатки; вивіз сміття, водо-, тепло-, електро- і газопостачання, видатки на

експлуатацію та утримання жилих приміщень і  прибудинкової території, заробітна

платня персоналу обслуговування.

       У відповідності до п.3 наказу в орендній платні (для сімейних)

передбачені наступні видатки: вивіз сміття, електро- і газопостачання, видатки

на експлуатацію та утримання жилих приміщень і прибудинкової території,

заробітна платня персоналу обслуговування.

        Крім цього, даним наказом для окремих категорій громадян були

встановлені пільги по орендній платі , а саме:

-     для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (1,2

категорії);

-     для учасників війни;

-     для  учасників бойових дій і осіб , прирівняних до них;

-     для одиноких матерів, що мають неповнолітніх дітей;

-     для інвалідів 1 і 2 груп.

Наказом генерального директора ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” за № 7 від 25.10.2005

року були внесені зміни до пунктів 1, 4 і 7 Наказу №5 від 28.09.2005 року та

були надруковані в наступній редакції:

-     п.1 -  з 01 листопаду 2005 року встановити орендну плату за проживання

в гуртожитках ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”з наступних тарифів:

-     п.4   -    встановити пільгу у розмірі 50% скидки від вартості 

встановленої орендної

плати наступним категоріям громадян:

-     особам, потерпілим внаслідок Чернобильської катастрофи ( 1,2-й

категорій);

-     учасникам війни;

-     учасникам бойових дій та особам до них прирівняних;

-     одиноким матерям;

-     інвалідам 1,2-й груп;

-     пенсіонерам.

п. 7.     З 01.11.2005 року заступнику генерального директора Пашкову  А.Н.,

начальнику відділу Гавриленко В.П. забезпечити складання договорів найму у

письмовому вигляді з особами, які мешкають у гуртожитках, належних ВАТ БМФ

“Дніпроважбуд”.      

      Із змісту наказу витікає, що для сімейних мешканців гуртожитку платня за

водо і теплопостачання не входить до орендної плати, тобто вона повинна

сплачуватися за врегульованими тарифами. Оплата за електро-  і газопостачання,

яка для сімейних мешканців входить до орендної платні, знаходиться у

відповідності до врегульованих тарифів.

        Позивач, керуючись п.1.2 Наказу №5 від  28.09.2005 року, нарахував сім'

ї відповідачів ОСОБА_1 орендну плату у розмірі 10 грн. за 1 кв. м. площі.

Відповідачі  проти цього заперечували, платню за мешкання в гуртожитку фактично

не сплачували, тому  станом на 01.07.2007 року у них утворилася заборгованість

у сумі 5 395 грн. 68 коп., яку позивач у своєму позові прохає стягнути на його

користь з відповідачів.

       В судовому засіданні представник позивача в обґрунтування своїх позовних

вимог та щодо зустрічних позовних вимог пояснив, що гуртожиток за адресою:

місто Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького,10 є власністю ВАТ БМФ

“Дніпроважбуд”. Право власності в Україні охороняється законом. Власник на свій

розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник

має право вчиняти щодо свого майна будь-які  дії, що не суперечать закону і

може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої

законом діяльності, зокрема передавати за плату у користування іншим особам.

Власник має право використовувати належне йому майно і для підприємницької

діяльності. У відповідності  до Закону України “Про власність” держава

безпосередньо не повинна втручатися в господарську діяльність суб'єктів права 

власності. Крім того, пояснив представник позивача, власник , відповідно до

Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, взагалі не зобов'язаний

здійснювати розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-

комунальних послуг для подальшого їх затвердження органами місцевого

самоврядування. Між тим, стверджував представник позивача: орендна плата

сформована у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від

12.07.2005 року № 560 “Про затвердження Порядку  формування тарифів на послуги

з утримання будинків і споруд та  прибудинкових територій і типового договору

про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”.

Наказ №5 , таким чином , відповідає вимогам вказаної Постанови КМУ. З

урахуванням наведеного та того, що відповідачі ніколи в трудових стосунках з

ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”не перебували, сім'я ОСОБА_1 повинна сплачувати орендну

плату у розмірі 10 грн. за 1 кв. м. площі, що займається, щомісячно. 

      Відповідачка ОСОБА_1 (вона ж представник відповідачів ОСОБА_2 і

ОСОБА_3), заперечуючи проти позову ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”  пояснила, що

трест “Дніпроважбуд”  постійно був базовим підприємством ГПТУ №5, в якому вона

працювала майстром. Вона знаходилася на квартирному обліку, тому і отримала у

лютому 1998 року,  на підставі ордеру на отримання житла, в гуртожитку тресту

“Дніпротяжбуд” за адресою: місто Дніпропетровськ, АДРЕСА_1(на сім'ю з двох чоловік) жилою площею у 20 кв.м). Після народження сина за

її проханням керівництво тресту надало її сім'ї кімнати № 25 (жилою площею 18,9

кв.м)  та №26 (жилою площею 19,4 кв.м.). Наказ ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” “Про

встановлення плати за мешкання в гуртожитках” від 28.09.2005 року № 5, яким

були встановлені нові тарифи за мешкання у гуртожитку вона вважає незаконним та

безпідставним. Фактично займана та оплачувана ними площа ось вже кілька років

рівняється 50,0 кв. м. Позивач в особі ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” не бажає за

доцільне дотримуватися житлового законодавства України. В порушення

Розпорядження облдержадміністрації  від 25.07.2000 р. № 246-р, двома  своїми

наказами №7 від 25.10.2005 р. та № 5 від 28.09.2005 року позивач встановив

плату за проживання в гуртожитках  без належним чином визначених фактичних

витрат (як йшлося в Розпорядженні облдержадміністрації) та погоджених в органах

місцевого самоврядування - Дніпропетровській міській Раді - нових тарифів, та

щомісячно вимагає від їхньої сім'ї з 4-х чоловік незаконної сплати лише за

оренду житла в гуртожитку 500 грн.  І таким чином зробив їх неплатниками

житлово- комунальних послуг за начебто в  законному  порядку встановленими

тарифами.

      Представник відповідачів ОСОБА_5, не визнаючи позовних вимог, в

судовому засіданні пояснила, що за даними позивача основна сума заборгованості

відповідачів - 5395,68 грн. виникла з листопада 2005 року, коли для мешканців

гуртожитку було підвищено тарифи за відповідне мешкання на підставі: п.п. 1.1

наказу №5 від 28.09.2005 року та п.1 наказу №7 від 25.10.2005 року (яким

внесені зміни до наказу №5 від 28.09.2005 р.). Наказ №5 не відповідає вимогам п.

1 розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25.07.2000 р. №

246-р “Про встановлення плати за проживання у гуртожитках робітників та

службовців”, згідно з яким керівникам підприємств, організацій та установ

незалежно до відомчої підпорядкованості отримувати плату за проживання у

розмірі 35 грн. з робітників та службовців, які проживають у гуртожитках, але

працюють на інших підприємствах. Представник відповідачів  ОСОБА_5 далі

пояснила, що відповідно до статті 7 Закону України “Про житлові комунальні

послуги”, який набрав чинності  30.07.2004 року, встановлення цін та тарифів на

житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого

самоврядування

      Суд, з урахуванням наведеного, вважає, що в судовому засіданні знайшли

своє підтвердження доводи представника ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” в обґрунтування

своїх позовних вимог , доводи, які привела відповідачка ОСОБА_1 в судовому

засіданні в обґрунтування свого зустрічного позову підтвердження в судовому

засіданні не знайшли.

      Так,  згідно з вимогами ч.2 ст.128  ЖК України жила площа у гуртожитку

надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи,

організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Такого рішення при вселені ОСОБА_1 до кімнат №№ 25 і 26- не виносилося.

Додаткового ордеру на  заселення її сім'єю вказаного житла не надавалося.

      Отже, суд вважає, що ствердження відповідачки ОСОБА_1 про

законність  мешкання її та її сім'ї у  додатково заселених кімнатах гуртожитку

є безпідставними. Рішення або спеціальний ордер є документами, які є письмовими

доказами. Згідно з ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають

бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися

іншими засобами доказування.

       Гуртожиток за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького,10 є

власністю ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”, що підтверджується  переліком нерухомого

майна, яке передане у власність приватизованому ВАТ згідно з наказом начальника

Управління з питань майна Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2001

року № 16-в (а.с.8-9) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме

майно  від 22.11.2004  року №  8521791 (а.с.93).

      Згідно з ч.2 ст.2 Закону України “Про власність” право власності в

Україні охороняється законом.

      Згідно з ч. 1 ст.4 Закону власник - ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” на свій розсуд

володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

      У відповідності до ч.2 ст.4 Закону власник має право вчиняти щодо свого

майна будь-які дії, що не суперечать закону і може використовувати майно для

здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема

передавати за плату у користування іншим особам. Крім  цього, згідно з ч.1 ст.6

Закону власник має право використовувати належне йому майно і для

підприємницької діяльності. У відповідності до ч.4 ст.4 Закону держава

безпосередньо не повинна втручатися у господарську діяльність суб'єктів права

власності.

      Суд вважає, що у зв'язку з наведеним, дії адміністрації ВАТ БМФ

“Дніпроважбуд” з приводу  винесення  наказів  адміністрації ВАТ БМФ

“Дніпроважбуд”  №7 від 25.10.2005 року та №5 від 28.09.2005 року про

встановлення плати за користування жилою площею у гуртожитках, є  законними,

пов'язаними з господарською необхідністю.

      Хоча , відповідно до положень ст.1, ч.2 ст.19, ст.23 Закону України “Про

житлово-комунальні послуги” ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” - як власник взагалі не

зобов'язаний здійснювати розрахунки економічно обгрунтованих витрат на

виробництво житлово-комунальних послуг для подальшого їх затвердження органами

місцевого самоврядування.

     Суд погоджується з тим, що орендна плата сформована у відповідності до

вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 “Про

затвердження Порядку  формування тарифів на послуги з утримання будинків і

споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з

утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”.

     Суд вважає, що оскільки відповідачка ОСОБА_1 ані члени її сім'ї 

трудових відносин з трестом “Дніпроважбуд”, а потім ВАТ БМФ “Дніпроважбуд”,

ніколи не набували , то вони повинні оплачувати орендну плату у розмірі 10 грн.

за 1 кв. м. площі, що займається, щомісячно. Але відповідачі не виконують свого

зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості у сумі 5 395 грн.68 коп.

станом на 01.07.2007 року (а.с.94).Такі дії відповідачів порушують права і

інтереси позивача, як власника гуртожитку.

     У відповідності до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших

вимог, що звичайно ставляться.

     Згідно з п.5 ч.3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”

споживачі - відповідачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у

строки, встановлені договором або законом. У  відповідності до ч.1 ст.68 ЖК

України наймач - споживач  зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування

житлом та плату за комунальні послуги. У відповідності до ч.3 ст.820 ЦК України

наймач - споживач повинен вносити плату щомісячно. Згідно з п.39 “Примірного 

Положення про гуртожитки”, затвердженого постановою Ради Міністрів Української

РСР від 03.06.1986 року № 208, плата за користування жилою площею в гуртожитку

і за комунальні послуги повинна вноситися не пізніше 10-числа наступного за

оплачуваним місяця. Це також закріплено у п. 30 Положення “Про гуртожитки ВАТ

БМФ “Дніпроважбуд”, затвердженого 05.12.1997 року.

     Згідно п. 8 ч.3 ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”

споживачі - відповідачі зобов'язані не допускати порушення законних прав та

інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

     Як свідчать матеріали справи, відповідачі  ще до винесення наказів №5 і

№7, сплачували квартплату та комунальні послуги не щомісячно , а з перервами

від 2-х  до 6-х місяців (а.с.12, 94) .

     Суд вважає, що позивач ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” в порядку ч.1 ст.509 ЦК

України, має право вимагати від відповідачів виконання їх обов'язку. При цьому,

у відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не може бути звільненим від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

     Згідно з ч.ч. 1,2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого

цивільного права та інтересу. Власник не зобов'язаний оплачувати проживання

відповідачів у гуртожитку за власні кошти, що є порушенням його інтересу.

Власник має право отримувати плату за користування його майном у повному обсязі

і своєчасно.

     У відповідності до ч.2 ст.48 Закону України “Про власність” власник може

вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були

поєднані з позбавленням володіння.    

     На підставі наведеного , керуючись ст.ст.3,7, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 197,

208, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 321, 509, 526, 625, 627 , 820 ЦК

України, ст.ст. 2,3,4,6,8, 48 Закону України “Про власність”, ст.ст. 19, 20, 23

Закону України “Про житлові комунальні послуги”, ст.ст. 68, 128, 129 ЖК

України, Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року “Про

затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і

споруд та прибудинкових територій і  типового договору про надання послуг з

утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”,  суд -

В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги ВАТ БМФ “Дніпроважбуд” задовольнити.

      Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3 солідарно суму заборгованості за користування

жилою площею у гуртожитку -  5 395 грн. 68 коп.,  судовий збір - 51 грн.,

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 60 грн., а усього стягнути

-  5 476 грн.68  коп.

      Рішення може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення заяви, про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя:                             В.П.Чебикін