Справа № 2 - 1645/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 р. Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.
при секретарі - Олексенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, про витребування майна із чужого
незаконного володіння, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного
підприємця ОСОБА_4 про визнання права власності на
автомобіль , -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка в травні 2007 року звернулася до суду з позовом до
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного
підприємця ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, про
витребування майна із чужого незаконного володіння. Позовна заява була
доповнена в порядку ст.31 ЦПК України . В позовній заяві і в ході судового
засідання представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилався на те,
що автомобіль ШЕВРОЛЄ ЛАЦЕТІ 2005 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1,
номер кузова НОМЕР_2, синього кольору, НОМЕР_3
належав позивачці на праві приватної власності на підставі свідоцтва про
реєстрацію НОМЕР_4, виданого Дніпропетровським МРЕВ-1 ДАІ УМВС України
в Дніпропетровській області. До ОСОБА_1 звернувся її зять
ОСОБА_5 з проханням дати формальні гарантії за договором його
позики на суму 4000 доларів США перед ОСОБА_2 та передати ОСОБА_2 у володіння автомобіль до 25 липня 2006 року. ОСОБА_5 обіцяв борг
повернути і завірив позивачку, що її майну нічого не загрожує. Позивачка
погодилася передати у володіння ОСОБА_2 належний їй автомобіль і
17.06.2006 року надала нотаріально посвідчену довіреність на право
розпорядження автомобілем. До 25 липня 2006 року ОСОБА_5 не зміг
повернути борг і ОСОБА_1 була видана нова нотаріально посвідчена
довіреність від 21 липня 2006 року дія якої продовжувалась до 25 вересня 2006
року і автомобіль весь цей час залишався у володінні ОСОБА_2 Але потім
обставини змінилися, і ОСОБА_1 зрозуміла, що ОСОБА_5 ввів її в
оману і її майно до неї не повертається, тому 05.09.2006 року вона відмінила
довіреність, і цього ж дня 05.09.2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_6
на адресу ОСОБА_2 був направлений лист, в якому він інформував про те, що
довіреність відмінено. Незважаючи на це ОСОБА_2 продовжував удержувати
автомобіль а 24.10.2006 року автомобіль був незаконно проданий через автосалон
приватного підприємця ОСОБА_4 громадянці ОСОБА_3 Вважають цей
правочин недійсним і майно підлягає поверненню позивачці. Просили визнати
недійсним договір комісійних послуг по виписці довідки-рахунку від 24.10.2006
року укладеного між ПП. ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3; визнати недійсним правочин купівлі
продажу автомобіля ШЕВРОЛЄ ЛАЦЕТІ 2005 року випуску, номер двигуна
НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, синього кольору, укладений між
автомобільним салоном ПП ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 21 липня 2006 року
посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального
округу ОСОБА_6. та ОСОБА_3 ; та витребувати майно -
автомобіль “ ШЕВРОЛЄ ЛАЦЕТІ NF 196 ( CHEVROLET LACETTI NF 196) 2005 року
випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, синього
кольору НОМЕР_3 із володіння ОСОБА_3 та третіх осіб, у
володінні яких він знаходиться та передати у володіння ОСОБА_1. Також просили стягнути солідарно судові витрати по справі. В
задоволені зустрічної позовної заяви представник позивача просив відмовити,
оскільки відсутній предмет спору по зустрічному позову, щодо визнання права
власності на автомобіль, твердження представника відповідачки про те, що вона
не знала і не могла знати про неправомірність дій ОСОБА_2 при укладанні
правочину, не відповідає дійсним обставинам по справі.
11.07.2007 року ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву, в якій просила
визнати її добросовісним набувачем та дійсним власником автомобіля. В
зустрічній позовній заяві вказала про те, що вона не знала, та і навіть не
здогадувалась, про те, що існують якісь суперечності стосовно автомобіля.
Представник відповідачки позовні вимоги не визнав, просив в задоволені позову
відмовити та задовольнити зустрічну позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив в задоволені позову
відмовити. Суду пояснив, що дійсно ОСОБА_5 взяв в нього в борг спочатку
4000 доларів США, про що написав розписку, а потім 9700 доларів США,
надавши в заставу автомобіль. ОСОБА_5 до 15.08. 2006 року грошів не
повернув. Як вияснилося пізніше, ОСОБА_5 посварився з дружиною і вона
не віддала йому гроші, тому ОСОБА_5 сказав, що не віддасть гроші. На
неодноразові прохання повернути гроші ОСОБА_5 відмовлявся, став
погрожувати. 17.08.2006 року автомобіль був знятий з обліку і виписано
довідку - рахунок на ОСОБА_6. Про відміну довіреності не знав, якщо б
знав, то оформив би автомобіль на ОСОБА_6., а потім на ОСОБА_3
Просив задовольнити зустрічну позовну заяву.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Просив в позові відмовити та
задовольнити зустрічну позовну заяву.
Представник приватного підприємця ОСОБА_4 позовні вимоги по основному
позову не визнала, просила в позові відмовити та задовольнити зустрічну позовну
заяву. Суду пояснила, що договір комісії між ПП. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на продаж автомобіля Шеврове Лацеті не існує. Приватним підприємцем було
видано довідку - рахунок на транспортний засіб. Надаючи послуги по оформленню
довідки-рахунку ПП ОСОБА_4 не відповідає за дії Продавця і Покупця.
17.08.2006 року між ПП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_6 було
укладено договір комісійних послуг на виписку довідки - рахунку і ПП ОСОБА_4 оформила довідку - рахунок на транспортний засіб, який належав ОСОБА_2 на підставі довіреності від 21.07.2006 року №4845 посвідченої приватним
нотаріусом ОСОБА_6. і на момент оформлення довідки-рахунку транспортний
засіб був знятий з обліку в органах ДАІ для продажу про що в технічному
паспорті була зроблена відмітка. 19.09.2006 року ОСОБА_2 і ОСОБА_6
звернулися до ПП. ОСОБА_4 з заявами про анулювання довідки - рахунку від
17.08.2006 року так як в транспортному засобі виявлено внутрішній дефект
двигуна. Довідка - рахунок була анульована, а оскільки ОСОБА_6
відмовився від права власності на транспортний засіб, то право власності набув
ОСОБА_2 ОСОБА_2, як власник, вирішив продати автомобіль і 24.10.2006
року по договору комісійний послуг, була виписана довідка-рахунок на ОСОБА_3 і право власності на даний транспортний засіб перейшло ОСОБА_3 При
вчинені даної угоди, ОСОБА_2 діяв вже не по довіреності, а на підставі
ст. 319 ЦК України так як довіреність була анульована 05.09.2006 року на момент
коли власником автомобіля був ОСОБА_6 і правочин відповідає вимогам
діючого законодавства.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи,
вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню ,
зустрічна позовна заява ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних
підстав.
Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного
засобу ОСОБА_1 належав автомобіль марки Шевролє
Лацеті NF 196, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2, НОМЕР_3 ( а.с.58). 17 червня 2006 року ОСОБА_1 надала
довіреність ОСОБА_2, відповідно до якої, надала йому право
представляти її інтереси з приводу розпорядження ( продати, обміняти,
передавати в оренду, позику, експлуатувати, та керувати автомобілем марки
Шевролє Лацеті NF 196, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2,
НОМЕР_3. Довіреність видана строком до двадцять п'
ятого липня 2006 року. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_6 і зареєстрована в реєстрі за №3170 ( а.с.7). Також 21
липня 2006 року ОСОБА_1 надала другу довіреність ОСОБА_2. Відповідно до якої надала йому право представляти її інтереси
з приводу розпорядження ( продати, обміняти, передавати в оренду, позику,
експлуатувати, та керувати автомобілем марки Шевролє Лацеті NF 196, 2005
року випуску, кузов НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Довіреність видана строком до двадцять п'ятого вересня 2006 року.
Довіреність посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_6 і
зареєстрована в реєстрі за №4845 ( а.с.7). 05.09.2006 року ОСОБА_1
подала заяву до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального
округу з проханням відмінити довіреність. Довіреність відмінена 05.09.2006
року ( а.с.7). Приватним нотаріусом ОСОБА_6. 05.09.2006 року було
надіслано ОСОБА_2 листа про скасування довіреності ( а.с.10).
Як показала представник позивачки в судовому засіданні, довіреності були
надані ОСОБА_1 на прохання зятя ОСОБА_5, як
формальні гарантії за договором його позики перед ОСОБА_2 в якого він взяв
в борг грошову суму в розмірі 4000 доларів США на строк до 25 липня 2006 року
і просив для формальної гарантії повернення грошей передати ОСОБА_2 у
володіння майно. ОСОБА_5 обіцяв борг повернути і завірив позивачку, що
її майну нічого не загрожує. Позивачка погодилася передати у володіння
ОСОБА_2 належний їй автомобіль і 17.06.2006 року ОСОБА_1
надала нотаріально посвідчену довіреність на право розпорядження автомобілем.
До 25 липня 2006 року ОСОБА_5 не зміг повернути борг і ОСОБА_1 була видана нова нотаріально посвідчена довіреність від 21 липня 2006 року
дія якої продовжувалась до 25 вересня 2006 року і автомобіль весь цей час
залишався у володінні ОСОБА_2 Але потім ОСОБА_1 зрозуміла, що
ОСОБА_5 ввів її в оману і її майно до неї не повертається, тому
05.09.2006 року вона відмінила довіреність, і цього ж дня 05.09.2006 року
приватним нотаріусом ОСОБА_6. на адресу ОСОБА_2 був направлений
лист, в якому він інформував про те, що довіреність відмінено.
17.08.2006 року між ПП. ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 було
укладено договір комісійних послуг на виписку довідки-рахунка . Відповідно до
договору ПП ОСОБА_4 оформила довідку - рахунок на транспортний засіб
марки Шевролє Лацеті NF 196, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2 ( а.
с.55,61).
19.09.2006 року ОСОБА_2 і ОСОБА_6 звернулися до ПП. ОСОБА_4 з
заявами про анулювання довідки - рахунку від 17.08.2006 року і довідка -
рахунок була анульована ( а.с. 59,60,61).
24.10.2006 року між ПП ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було
укладено договір комісійних послуг на виписку довідки-рахунку НОМЕР_4 .
Відповідно до договору, ПП ОСОБА_4 оформила довідку - рахунок на
транспортний засіб марки Шевролє Лацеті NF 196, 2005 року випуску, кузов
НОМЕР_2 ( а.с.63).
На підставі довідки - рахунку від 24.10.2006 року НОМЕР_4 зареєстровано
право власності на Шевролє Лацеті NF 196, 2005 року випуску, кузов
НОМЕР_2 за ОСОБА_3( а.с.51).
Відповідно до ст.249 ЦК України , особа, яка видала довіреність, за винятком
безвідкличної довіреності, може у будь-який час скасувати довіреність або
передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно
повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для
представництва перед якими була видана довіреність
Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину
представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування
довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її
правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або
могла знати, що дія довіреності припиняється.
Відповідно до ч.1, ч.2 п.1 ст. 248 ЦК України, представництво за
довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності , скасування
довіреності особою, яка її видала.
Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це
права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно
до ст. 390 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане
в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг
знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від
набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у
володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у
володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у
володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Суд не може прийняти твердження представника ПП ОСОБА_4, які містили
суперечливий характер. Так представник вказав про те, що оскільки 19.09.2006
року була анульовано довідка-рахунок, і ОСОБА_6 відмовився від права
власності на транспортний засіб, то право власності набув ОСОБА_2 і як
власник продав автомобіль 24.10.2006 року ОСОБА_3, яка є добросовісним
набувачем. В той же час представник стверджував про те, що до обов'язків ПП
ОСОБА_4 входить тільки формальне оформлення довідок-рахунків. Всі
відносини і обговорення всіх суттєвих умов правочину купівлі-продажу
відбувається безпосередньо між продавцем і покупцем.
В судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що ОСОБА_3 при
укладанні правочину повинна була перевірити довіреність, строк дії довіреності
до 25 вересня 2006 року, автомобіль же був реалізований ОСОБА_2 не
тільки уже після відміни довіреності, а навіть після закінчення строку її дії,
а саме 24.10.2006 року. Тому суд не вбачає підстав для визнання ОСОБА_3 добросовісним набувачем.
Суд не може прийняти до уваги твердження ОСОБА_2 і його
представника, що оскільки ОСОБА_5 взяв у ОСОБА_2 в борг крім 4000
доларів США, ще й 9700 доларів США, що в сумі становить 13700 доларів США,
що еквівалентно вартості автомобіля, то дії ОСОБА_2 щодо продажу
автомобіля правомірні.
Відповідачем ОСОБА_2 надана суду розписка від 17.06.2006 року
відповідно до якої ОСОБА_5 взяв в борг у ОСОБА_2 4000 доларів США
і зобов'язався їх повернути 17.07.2006 року ( а.с.82). Як показав ОСОБА_2 розписка на отримання ОСОБА_5 9700 доларів США не складалася.
Суд не може прийняти до уваги показання ОСОБА_2 та його представника, та
показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо боргових зобов'язань
ОСОБА_5, оскільки це не є предметом спору.
Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при
розгляді справи, у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність
ОСОБА_1 своїх вимог та вважає необхідним позов задовольнити, в
задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 відмовити.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як
за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на
підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, згідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню солідарно із
відповідачів на користь позивачки судові витрати в розмірі 530 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 203,215,216,248,249, 317,330, 388 ЦК України, ст. ст. 11, 15,
31, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати недійсним договір комісійних послуг по виписці довідки-рахунку від
24.10.2006 року укладеного між ПП ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
Визнати договір купівлі-продажу автомобіля ШЕВРОЛЄ ЛАЦЕТІ 2005 року випуску,
номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, синього кольору,
укладеним між автомобільним салоном приватного підприємця ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2, який діяв на підставі
довіреності від 21 липня 2006 року посвідченої приватним нотаріусом
Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6. та ОСОБА_3 - недійсним.
Витребувати майно - автомобіль “ ШЕВРОЛЄ ЛАЦЕТІ NF 196 ( CHEVROLET LACETTI
NF 196) 2005 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова
НОМЕР_2, синього кольору НОМЕР_3 із володіння ОСОБА_3 та третіх осіб, у володінні яких він знаходиться та передати у
володіння ОСОБА_1.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та
приватного підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 530 грн.
В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя
Л.П. Слюсар