Справа N 2-251

2010 р.

                           Р І Ш Е Н Н Я  

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 "15" жовтня 2010 року   Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді   Федорець С.В.  

при секретарі –   Подзолковій В.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Якмівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, суд

                          В С Т А Н О В И В:  

 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди за наступними підставами.

 30.11.2009 року, як зазначає позивач, ним було подано на ім'я голови Мелітопольського міськрайонного суду Фоміна В.А. скаргу на підставі ст. 40 Кнституції України, однак у встановлені законодавством строки ним не було отримано відповіді на його скаргу. 28.12.2009 року позивач знов звернувся із заявою на ім'я голови Мелітопольського міськрайонного суду Фоміна В.А. з проханням направити на його адресу відповідь на подану скаргу. Однак, до теперішнього часу позивач відповіді на свою скаргу та заяву не отримав, чим, як він вважає, були порушені його права, гарантовані ст. ст. 21 та 40 Конституції України, внаслідок чого позивачеві було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 10000 гривень і яка, на його думку, полягає в тому, що вище зазначені обставини здійснюють на нього моральний тиск, який полягає у недовірі до Конституції України, оскільки вона порушується посадовою особою, що повинна контролювати дотримання законності в Україні, а також викликають недовіру до Президента України, який є гарантом дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

 На підставі викладеного позивач просить стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 гривень, що буде являтися поновленням його конституційних прав та свобод, порушених відповідачем.

 У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягає у повному обсязі.

 Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, заперечень проти позову чи заяви про слухання справи у його відсутність до суду не надав, тому суд вважає за можливе слухати справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

 Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 Дійсно, як вбачається з пояснень позивача у судовому засіданні, ним 30.11.2009 року до Мелітопольського міськрайонного суду було подано скаргу на ім'я голови суду Фоміна В.А., копію якої додано до матеріалів справи (а.с. 3-4).

 Як зазначає позивач, на вказану скаргу у встановлені законом строки ним не було отримано відповіді, через що 28.12.2009 року він звернувся до відповідача із заявою з проханням надати йому відповідь на скаргу (а.с. 5), але до теперішнього часу ніякої відповіді ним не отримано.

 При цьому у судовому засіданні позивач пояснив, що вважає свою скаргу зверненням як громадянина до органу влади.

 У відповідності до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», скарга дійсно вважається формою зверненням громадян.

 Однак, згідно до ст. 12 зазначеного Закону України, дія  цього  Закону  не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг     громадян,     встановлений    кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним,  трудовим  законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.

 Як вбачається зі скарги позивача (а.с. 3-4), ним оскаржуються дії судді, головуючого по кримінальній справі, у якій він є громадським захисником, а саме – порушення головуючим суддею норм кримінально-процесуального права при проведенні провадження по кримінальній справі.  

 Згідно до ст. 367 КПК України, порушення головуючим норм кримінально-процесуального закону є підставою для скасування вироку по кримінальній справі.

 Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зі змісту скарги, поданої позивачем на ім'я голови Мелітопольського міськрайонного суду Фоміна В.А. 30.11.2009 року вбачається, що дана скарга повинна розглядатися у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством.

 У відповідності до норм кримінально-процесуального законодавства, розгляд скарг на порушення суддею норм кримінального процесу не входить до компетенції голови суду.

 Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що у даному разі посилання позивача на те, що подана ним скарга є зверненням громадянина до органу влади, є хибними, оскільки, згідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», якщо скарга повинна розглядатися у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, вона не є зверненням громадян і дія цього закону на такі скарги не поширюється.

 Крім того, судом також приймається до уваги те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх посилань на те, що ним не було отримано жодної відповіді ані на скаргу, ані на заяву від 28.12.2009 року. При цьому позивач не посилався на відсутність можливості надати такі докази, не клопотав перед судом щодо витребування відповідних документів у відповідача.

 Таким чином, суд вважає, що у даному разі не відбулося порушення прав позивача на отримання обґрунтованої відповіді на звернення, гарантованих ст. 40 Конституції України, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, скарга, подана позивачем, не є зверненням, а також позивачем взагалі не доведено факту відсутності відповіді на зазначену скаргу.

 Згідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

 Однак, як було встановлено у судовому засіданні, у даному випадку права позивача відповідачем порушені не були,відповідач не припустив ніяких незаконних дій (чи бездіяльності) щодо позивача, тому підстав для відшкодування з відповідача на користь позивача моральної шкоди немає.

 Також не вбачається підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди, передбачених ст. 1176 ЦК України.

 Крім того, судом також враховується те, що позивачем не було надано жодного обгрунтування суми заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди.

 Враховуючи викладене, суд вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, Законом України «Про звернення громадян», ст. ст. 1167, 1176 ЦК України, суд

                          В И Р І Ш И В:  

 У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, - відмовити повністю.

 Апеляційну скаргу на рішення може бути подано через Якимівський районний суд до Апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

       Суддя:       /підпис/  

Оригінал рішення знаходиться в Якимівському районному суді Запорізької області у цивільній справі № 2-251/2010.  

  Суддя-