Справа №2-1841/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді Курус Р.І.
при секретарі - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить поновити його на роботі на посаді інженера по енергозбереженню КП "Дрогобичтеплоенерго" з 15.04.2010 року та стягнути з відповідача в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 18.10.1993 року працював у відповідача на вказаній посаді, з якої був звільнений 15.04.2010 року відповідно до наказу від 15.04.2010 року №42-к. Згідно цього наказу його звільнено з роботи згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строкового терміну), а згідно запису в трудовій книжці - у зв’язку зі скороченням чисельності працівників, за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що його звільнення проведено з порушенням, оскільки на посаду інженера по енергозбереженню він був прийнятий не на умовах строкового трудового договору. Про майбутнє вивільнення його попередили 30.12.2009 року, а тому він мав би бути звільненим 01.03.2010 року. Натомість відповідач звільнив його лише 15.04.2010 року у зв'язку зі скороченням чисельності, а не штату працівників.
В судовому засіданні позивач та його представник – ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги. Доповнили, що в лютому 2009 року на підприємстві відбулись збори, на яких директор повідомив, що на підприємстві відбуватиметься скорочення і всіх працюючих пенсіонерів буде звільнено. У зв'язку з цим директор змусив його написати заяву про його переведення на умовах строкового трудового договору з умовою, що він не буде звільнений з роботи. При цьому була присутня інспектор ВК – ОСОБА_3, яка також змушувала його писати таку заяву. В подальшому, з наказом про таке переведення його ніхто не ознайомлював, жодного акту про його відмову з ознайомленням з наказом - не складалось, як і не було внесено відповідного запису до його трудової книжки. Допитані в судовому засіданні свідки – ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо його відмови 27.02.2009 року ознайомитись з наказом про його переведення на умовах строкового трудового договору – дають неправдиві покази, які просять не брати до уваги, оскільки останні перебувають в підпорядкуванні відповідача. Крім цього вважають, що відповідач не вправі був переводити його на умови строкового трудового договору, а міг перевести його лише на іншу посаду. При його звільненні з роботи не намагався продовжити строковий трудовий договір, а лише писав заяву, щоб його було переведено на посаду майстра котельні. Разом з тим, при його звільненні з роботи, його ніхто не ознайомив з наказом про його звільнення, а трудову книжку йому повернули лише 19.04.2010 року. Вважають, що відповідачем підроблено книгу реєстрації наказів і позивача було звільнено за скороченням, а не за закінченням строкового трудового договору. Просять позов задоволити повністю.
Представник відповідача Мелько Л.М. позов заперечила повністю, посилаючись на його безпідставність, оскільки звільнення позивача було проведено з дотриманням чинного законодавства, зокрема, у зв'язку із закінченням строку.
Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року за №9, при розгляді справ про поновлення на роботі, судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.
Згідно статуту КП "Дрогобичтеплоенерго", затвердженого ухвалою сесії Дрогобицької міської ради №540 від 07.03.2001 року /а.с. 41-47/, підприємство засноване Дрогобицькою міською радою Львівської області та є комунальним підприємством. Пунктами 5.6, 5.7. Статуту підприємства закріплено право директора, яким є Хом"як І.М. (довідка з ЄДРПОУ /а.с. 48/), самостійно визначати структуру підприємства, його штатний розклад, приймати на роботу та звільняти працівників. При цьому, власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність директора підприємства.
Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис також закріплено у ч. 3 ст. 64 ГК України.
Матеріалами справи встановлено, що позивач з 18.10.1993 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді інженера по енергозбереженню, з якої був звільнений відповідно до наказу від 15.04.2010 року №42-к. Як вбачається з копії такого наказу, позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строкового терміну) /а.с. 14/, а згідно запису в трудовій книжці - у зв’язку зі скороченням чисельності працівників, за п. 1 ст. 40 КЗпП України /а.с. 4-9/.
27.02.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до директора КП "Дрогобичтеплоенерго", в якій просив перевести його на строковий трудовий договір за умови, що його не буде звільнено з роботи до закінчення його строку у зв'язку зі скороченням, за п. 1 ст. 40 КЗпП України /а.с. 22/.
Можливість переведення працівників підприємства на умови строкового трудового договору не заборонена умовами Колективного договору, що діє на підприємстві (витяг з розділу ІV колективного договору, а.с. 65).
Написання такої заяви позивачем також не суперечить вимогам ч. 2 ст. 23 КЗпП України, якою передбачено, що строковий трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не можуть бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (його бажання) та в інших випадках, передбачених законом.
Що стосується посилання позивача та його представника на погіршення його трудових прав у зв'язку з переведенням та строковий трудовий договір, а відтак, відсутність його згоди на це переведення, суд вважає таке безпідставним, оскільки як встановлено в судовому засіданні і сторонами не оспорювалось, на підприємстві дійсно відбувалось скорочення, а тому вказане переведення на умови строкового трудового договору слід вважати покращенням, а не погіршенням трудових прав позивача.
Твердження позивача про те, що заяву на переведення позивач писав під тиском керівника підприємства, є безпідставним, оскільки допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, яка була присутня, зі слів позивача, при написанні такої заяви останнім, категорично заперечила факт будь-якого тиску зі свого боку та з боку директора підприємства на позивача при написанні зазначеної заяви.
В подальшому, наказом №26 від 27.02.2009 року по КП "Дрогобичтеплоенерго", у зв'язку зі змінами істотних умов праці та на підставі заяви ОСОБА_1, наказано продовжити роботу ОСОБА_1 на посаді інженера з енергозбереження КП "Дрогобичтеплоенерго" по строковому трудовому договору на період з 02.03.2009 року по 15.04.2010 року /а.с. 20/.
Від ознайомлення з даним наказом позивач відмовився, що стверджується актом від 27.02.2009 року, /а.с. 66/. Даний факт також ствердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що дійсно інспектор ВК – ОСОБА_3 намагалась ознайомити позивача ОСОБА_1 під розписку з даним наказом, однак той відмовився.
Крім цього, як пояснила свідок ОСОБА_3, в лютому 2009 року відбувались збори працівників, на яких останніх було повідомлено про можливе майбутнє вивільнення у зв'язку зі змінами істотних умов праці, пов’язаних зі зменшенням обсягів виробництва теплової енергії, а також про переведення на неповний робочий тиждень та на умови строкового трудового договору – всіх працюючих пенсіонерів підприємства. В подальшому, на підставі поданих працівниками заяв, 27.02.2009 року було винесено відповідний наказ /а.с. 20/, з яким намагалась ознайомити позивача, однак той відмовився, про що складено відповідний акт /а.с. 66/. Такі заяви працівники писали на термін до 15 квітня 2010 року, оскільки в цей день закінчується опалювальний сезон. Разом з тим, з 01.03.2010 року було скорочено посаду позивача, що стверджується штатними розкладами /а.с. 34-38/. Однак, оскільки позивач працював на умовах строкового трудового договору і мав намір здійснити перерахунок пенсії, за його ж проханням, був звільнений не з 01.03.2010 року у зв'язку зі скороченням, а з 15 квітня 2010 року – за закінченням терміну. Таким чином, позивач фактично працював поза штатом з 01.03.2010 року по день його звільнення. Що стосується запису в трудовій книжці позивача про його звільнення за скороченням, про це дізналась лише після надходження з суду позовної заяви. Такий запис нею зроблено помилково, оскільки в цей день звільнялось біля 80 працюючих за вказаною підставою, а тому нею і допущено описку в трудовій книжці позивача. За допущене порушення її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Намагалась виправити допущену в трудовій книжці позивача помилку, надіславши йому відповідного листа, однак той не з'явився до відділу кадрів підприємства.
Як вбачається з наказу №58 від 26.05.2010 року по КП "Дрогобичтеплоенерго", за допущену описку в трудовій книжці позивача, інспектору ВК – ОСОБА_3 оголошено догану /а.с. 19/.
В подальшому, відповідач просив позивача з'явитись до відділу кадрів КП "Дрогобичтеплоенерго" для внесення відповідних виправлень до трудової книжки /копія листа, квитанції та повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 54-55, 70/, однак той на з'явився, про що ствердив в судовому засіданні.
Що стосується посилання позивача та його представника на неправдивість таких показань свідків, які перебувають в підпорядкуванні відповідача, суд вважає таке безпідставним, оскільки свідки такі покази давили, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправильного показання, а тому будь-яких мотивів, які б свідчили, що такі покази вони дають з метою нашкодити позивачу, судом не встановлено.
Разом з тим, як на підставу звільнення позивача у зв'язку зі скороченням, позивач та його представник посилаються на незаконність його переведення на умови строкового трудового договору, не оспорюючи при цьому такого переведення у встановленому законом порядку. Крім цього, позивач усвідомлюючи та розуміючи, що працює на умовах строкового трудового договору, в лютому місяці поточного року звертався до відповідача з заявою, в якій просив перевести його майстром котельні на термін до 15.04.2011 року /заява, а.с. 23/.
Відсутність самого письмового договору та відсутність запису про переведення позивача на умови строкового трудового договору в його трудовій книжці є лише порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, однак не може свідчити, що такий договір між сторонами не було укладено.
Крім цього, як вбачається з повідомлення від 30.12.2009 року, позивача дійсно попереджали про можливе майбутнє вивільнення з 01.03.2010 року у зв'язку зі скороченням штату працівників /а.с. 13/, однак, як встановлено в судовому засіданні, у вказаний строк позивач з роботи звільненим не був, оскільки між сторонами було укладено строковий трудовий договір, дія якого закінчувалась лише 15.04.2010 року і саме в цей день згідно наказу №42-к від 15.04.2010 року позивача було звільнено з роботи у зв'язку із закінченням строку.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання позивача та його представника на нібито вчинене підроблення відповідачем книги реєстрації наказів по кадрах та книги реєстрації наказів по підприємству, оскільки, як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.06.2010 року, винесеної о/у СДСБЕЗ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області лейтенантом міліції Якимівим А.А., по даному факту відмовлено в порушенні кримінальної справи. Зазначене постанова є чинною та ніким не скасованою /а.с. 67-68/.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що позивач дійсно в період з 02.03.2009 року по 15.04.2010 року працював у відповідача на умовах строкового трудового договору і на законних підставах був звільнений з роботи у зв'язку із закінченням його строку, а тому суд не знаходить правових підстав для задоволення позову та стягнення в користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач є звільненим з посади інженера з енергозбереження Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строку) з 15 квітня 2010 року, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1
Що стосується посилання позивача на допущені порушення при його звільненні, зокрема, - невчасну виплати розрахункових коштів та затримку видачі трудової книжки (лист Територіальної державної інспекції праці у Львівській області від 05.07.2010 року №02-3135/05, а.с. 81-82/, суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу його право на звернення до суду з відповідним позовом про захист своїх порушених трудових прав.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 36, 232, 235 КЗпП України, суд, -
в и р і ш и в:
Вважати звільненим ОСОБА_1 з посади інженера з енергозбереження Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строку) з 15 квітня 2010 року, зобов’язавши Комунальне підприємство "Дрогобичтеплоенерго" внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя
Справа №2-1841/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
В с т у п н а т а р е з о л ю т и в н а ч а с т и н а
02 вересня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді Курус Р.І.
при секретарі - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Вважати звільненим ОСОБА_1 з посади інженера з енергозбереження Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строку) з 15 квітня 2010 року, зобов’язавши Комунальне підприємство "Дрогобичтеплоенерго" внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя