НАХІМОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  МІСТА  СЕВАСТОПОЛЯ  

  Справа №2-3799/10  

Категорія 23  

РІШЕННЯ  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  05 серпня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді – Котешко Л.Л.  

при секретарі – Лактіоновій Ю.О.,  

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом   Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором   ,  

  В С Т А Н О В И В:  

    Позивач Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги за договором у розмірі 1082,02 грн.  

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договором № 3990881 від 13.12.2007 р. и договором № 3990905 від 13.12.2007 р. зобов’язань по своєчасній та повній оплаті наданих позивачем послуг мобільного зв’язку, у зв’язку з чим заборгованість ОСОБА_1 перед Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв’язок» за період з 01.03.2008 р. по 31.05.2009 р. складала 180,32 грн. Крім того, позивачем були нараховані штрафні санкції (договірна санкція) за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 893,52 грн. Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги за договором у розмірі 180,32 грн., збір у ПФУ в розмірі 8,18 грн. та договірну санкцію в розмірі 893,52 грн.  

Представник позивача у судовому засіданні не з’явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити на підставі наявних у справі матеріалів.  

Представником позивача була надана заява про зміну типу та назви юридичної особи позивача з Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» на Приватне акціонерне товариство «МТС Україна». У підтвердження зазначеної заяви позивачем надана копія витягу зі статуту Приватного акціонерного товариства «МТС Україна».  

Вказана заява прийнята судом до розгляду.  

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява від 05.08.2010 р.  

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши всі представлені сторонами докази та надавши їм належну правову оцінку, знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, 13.12.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв’язок» (UMC) та ОСОБА_1 (Абонент) був укладений договір  № 3990881 / 1.11842231. і договір № 3990905/1.11842231  

Пунктом 1.1 вказаних Договорів передбачено, що  UMC згідно з цим Договором надає Абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України. Міжнародний телефонний зв’язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.  

Відповідно до пункту 3.1 Договорів нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід’ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявним в Абонента телефонами.  

Пунктом 3.3 Договорів передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п’ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.  

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов’язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв’язку. Проте, оплата за надані послуги ОСОБА_1 здійснювалась не в повному обсязі та несвоєчасно, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за послуги зв’язку перед ЗАТ «Український мобільний зв’язок» згідно укладеного Договору за період з 01.03.2008 р. по 31.05.2009 р. складала 188,50 грн., з яких 180,32 грн. заборгованості та 08,18 грн. збір в Пенсійний Фонд України.  

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.  

Відповідач  не надав суду доказів оплати ним заборгованості у розмірі 180,32 грн. за надані позивачем послуги в період з 01.03.2008 р. по 31.05.2009 р., у той час як відповідно до ч. 3 ст. 10 Цивільного  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або  заперечень. За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 3990881 / 1.11842231. і договіром № 3990905/1.11842231   від 13.12.2007 р., через що  вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1  заборгованості у розмірі 180,32 грн. підлягають задоволенню.  

Позивач просить суд стягнути з відповідача договірну санкцію у розмірі 893,52 грн. за невиконання зобов’язання в частині строку користування послугами зв’язку. По кожному договору сума договірної санкції складає 446,76 грн.  

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.  

Згідно частини 2 статті 546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязань. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязань забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.  

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.  

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  

Згідно з пунктом 1.3 Додаткової угоди № 3596500 від 13.12.2007 р.  до Договору № 3990881 / 1.11842231 від 13.12.2007 р. І Додаткової угоди № 3596521 від 13.12.2007 р. до Договору № 3990905/1.11842231 від 13.12.2007 р. забезпеченням виконання зобов’язання Абонента перед UMC не відмовлятись від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за основним договором є договірна санкція, встановлена на підставі статті 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії, до закінчення  строку, встановленого пунктом 1.1 цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UMC своїх зобов’язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 основного договору в зв’язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв’язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 2,19 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.  

Договірна санкція розрахована наступним чином: 2,19 грн. х (548 днів – 344 днів) = 446,76 грн.  

Таким чином, загальна сума договірної санкції за двума Додатковими угодами складає 893,52 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у розмірі 893,52 грн.  

Щодо стягнення з відповідача суми збору в Пенсійний Фонд України суд керувався наступним.  

Згідно з п. 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв’язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.  

П. 15-12 вказаного Порядку передбачено, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку, а також оператори цього зв’язку, які надають свої послуги безоплатно.  

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв’язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв’язку (п. 15-14 Порядку).  

Відповідно до п. 15-15 Порядку збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.  

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 08,18 грн. збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст.ст.84,88 Цивільного процесуального Кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 171,00 грн., в тому числі 51,00 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.  

На підставі ст.ст. 509-530,546-549,611 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,15,60,84,88,130, 174, 212-215 ЦПК  України, суд  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» 180,32 грн. заборгованості за послуги зв’язку, 8,18 грн. – збір у ПФУ, договірну санкцію в розмірі 893,52 грн., 51,00 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, а всього 1253,02 грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення   апеляційної скарги. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя                              підпис  

Копія вірна  

  Суддя Нахімовського  

районного суду м. Севастополя                          Л.Л. Котешко