Судове рішення #11582334

копія  

Справа № 2-1217/10  

Заочне рішення  

Іменем України  

29 квітня 2010 року                                                                                                          м. Чернігів  

Новозаводський районний суд міста Чернігова  

головуючого-судді                   Мороз К.В.  

при секретарі                            Горбік Т.А.  

з участю позивача ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку, моральної шкоди, -  

встановив:  

04 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку, моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача заробітну плату за січень – червень 2009 року в сумі 2237 грн. 09 коп., не виплачену при звільненні позивача, стягнути середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку, всі судові витрати покласти на відповідача.  

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працював плиточником –лицювальником 4 розряду в структурному підрозділі Чернігівського спеціалізованого управління  «Хіммонтаж-13» ВАТ «Промтехмонтаж-2». Наказом № 25/2к від 19.06.2009 року позивач був звільнений за власним бажанням. Відповідно до ст.ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, в усякому випадку, повинен у зазначений цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму. У порушення вимог вищезазначених норм, відповідач не провів кінцевий розрахунок, не виплатив належну позивачу заробітну плату за січень-червень 2009 року в сумі 2237 грн. 09 коп.. Враховуючи, що з позивачем не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні, відповідно до положень ст. 117 КЗпП України, відповідач повинен сплатити його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності. Крім того, відповідно до ч.5 п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування  судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.  

12.04.2010 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача заробітну плату за період з лютого 2009 року по 31 березня 2010 року в сумі  6916 грн. та моральний збиток у розмірі невиплаченої заробітної плати в сумі 2237 грн.  

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з лютого 2009 року по 31 березня 2010 року в сумі  6916 грн., моральний збиток у розмірі невиплаченої заробітної плати в сумі 2237 грн., всі судові витрати покласти на відповідача.  

  Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомлені, клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило. Суд відповідно до ч. 4 ст. 169,  ст.ст. 224-226 ЦПК України ухвалив справу розглянути у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів в порядку заочного розгляду.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і по наданих суду доказах, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.  

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 був прийнятий на підприємство ЧСУ «Хіммонтаж-13» на посаду плиточника-лицювальника 4 розряду згідно наказу № 9к від 19.06.09 року. Наказом № 16к від 31.08.09 року був звільнений з роботи по переводу в ТОВ Трест «Промтехмонтаж-2» по ст. 36КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 3).  

При розрахунку в день звільнення ОСОБА_1 в порушення приписів ст. 116 КЗпП України відповідачем не виплачено заробітну плату позивачу за січень 2009 року -514,41 грн., за березень 2009 року – 540,17 грн., за квітень 2009 року – 448,88 грн., за травень 2009 року – 733,63 грн., всього 2237,09 грн., що підтверджується довідкою від 01 березня 2010 року № 32 (а. с. 4).  

Відповідач порушив права позивача на своєчасне отримання заробітної плати та щодо строків розрахунку при звільненні, передбачені ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», тому з відповідача підлягає стягненню  заборгованість по заробітній платі в сумі 2237 грн. 09 коп..  Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню частково, в сумі 4945 грн. 60 коп.. Розрахунок середнього заробітку здійснювався з урахуванням вимог Постанови КМ України № 100 від 8 лютого 1995 р. "Про затвердження Порядку обчислення                     середньої заробітної плати", відповідно до якої середньоденна заробітна плата позивача становила 22 грн. 48 коп.. 22 грн. 48 коп. * 220 робочих днів = 4945 грн. 60 коп..  

Враховуючи, що доказів в обґрунтування підстав відшкодування моральної шкоди, які зазначені в позовній заяві суду не надані, підстави, які зазначені в судовому засіданні у визначеному порядку подані не були, тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 2237 грн. слід відмовити.  

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на користь державного бюджету.  

  Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213 – 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд,  

Вирішив:  

  Позов ОСОБА_1 до ВАТ "Промтехмонтаж- 2" про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку, моральної шкоди, задовольнити частково.  

Стягнути з ВАТ "Промтехмонтаж- 2" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2237 грн. 09 коп..  

Стягнути з ВАТ "Промтехмонтаж- 2" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4945 грн. 60 коп.  

В задоволені решти вимог відмовити.  

Стягнути з ВАТ "Промтехмонтаж- 2" на користь держави судовий збір в сумі 71 грн. 82 коп..  

  Стягнути з ВАТ "Промтехмонтаж- 2"  на користь Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області   -   120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

  Суддя Новозаводського  

районного суду міста Чернігова                                                       Мороз К.В.  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація