Судове рішення #11582328

копія  

Справа № 2-2219/10  

 

Рішення  

Іменем України  

08 липня 2010 року                     м. Чернігів  

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова  

в складі:  Головуючого – судді       Мороз К.В.                                                            

      при секретарі       Горбік Т.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2   до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  

встановив:  

02 червня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недооплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 7 місяців 2007 року, весь 2008, 2009  роки та за 5 місяців 2010 року в розмірі 3721 грн. 80 коп., зобов’язати відповідача в подальшому щомісячно постійно нараховувати їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача суму судових витрат, пов’язаних з поданням позову до суду.  

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається, що Законом України «Про Державний бюджет  України на 2007 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн., Законом України «Про Державний бюджет  України на 2008 рік»встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн. Зазначає, що рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року і від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни».  

  Позивач в судове засідання не з’явилася, надійшла заява про розгляд справи без її участі.  

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову. Посилається, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни». Разом з тим, рішенням Конституційного   Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 ст.71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», але відповідних змін до нормативно правових актів на виконання вимог рішення Конституційного Суду не прийнято. Посилається, що в 2008 році підвищення до пенсії виплачувалось в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.  

Суд ухвалив судове засідання проводити у відсутності позивача, представника відповідача.  

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має правовий статус «дитини війни», що підтверджується, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.7).  

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.  

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.    

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону, відповідно якої   у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.    

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , як  п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.  

  Згідно п. 41 розділу ІІ   Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року  текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  викладено у новій редакції,  відповідно до якої  дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону  України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 10- рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)   положення пунктів 36-100 розділу ІІ  «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" положення   ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялось, відсутні положення щодо обмежень у виплаті державної соціальної підтримки дітям війни, а отже допомога в 2009 та за період січень-травень 2010 році мала нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірах.  

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Відповідачем в судовому засіданні не надано доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати до пенсії відповідно до  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року.  

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.  Згідно з ч.2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.  

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд зобов’язує провести нарахування / перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3721 грн. 80 коп. невиплаченої соціальної допомоги підлягають задоволенню шляхом зобов’язання  Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити перерахунок ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року.  

  Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію у відповідному розмірі, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 15 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім того, суду не надано доказів про можливе порушення, невизнання або оспорювання відповідачем права позивача в майбутньому щодо вказаних пенсій, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а отже на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57-62,64,88,208,209,212-215,292 ЦПК України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.15 ЦК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року ( зі змінами), рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд,  –  

Вирішив:  

  Позовні вимоги   ОСОБА_2   до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання протиправною бездіяльності та стягнення невиплаченої соціальної допомоги задовольнити частково.  

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити перерахунок   ОСОБА_2   щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року та провести виплату   за виключенням сплачених сум.  

В решті частині позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з наступною подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів після подачі заяви.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано  

  Суддя Новозаводського  

районного суду міста Чернігова К.В. Мороз  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація