Справа № 2-351/10  

РІШЕННЯ  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

               20 жовтня 2010 року                                                                                            м. Перечин

 Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В.О.,  

при секретарі – Багара Н.М.,  

за участю позивачки – ОСОБА_1,  

відповідача – ОСОБА_2,  

представника відповідача – ОСОБА_3,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів по оплаті ? частини витрат за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

   Позивачка  звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів по оплаті ? частини витрат за житлово-комунальні послуги. Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору дарування житлового будинку від 23 листопада 2002 року вона являється власником будинку АДРЕСА_1. Під час перебування у шлюбі з відповідачем він був прописаний у вказаному будинку, а після його розірвання продовжує проживати у ньому та зареєстрований там. Оскільки відповідач на даний час являється колишнім членом сім’ї власника будинку, тобто колишнім членом сім’ї позивачки та між ними немає угоди про безоплатне користування жилим приміщенням, то він зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідач з моменту розірвання шлюбу має виконувати цивільний обов’язок по оплаті вартості комунальних послуг шляхом укладання договорів з організаціями, що надають комунальні послуги або шляхом укладання договору з позивачкою про спільне утримання будинку. Однак, на даний час відповідач такого обов’язку не виконує, тому допустив нанесення збитків позивачці у розмірі 3262,31 грн., тобто ? вартості сплачених нею коштів за отримані житлово-комунальні послуги за останні три роки. Тому просить позов задовольнити.  

Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала.  

Відповідач та його представник ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 11 жовтня 2010 року, позовні вимоги визнали частково та пояснили, у будинку є прописані четверо осіб, а тому витрати на оплату житлово-комунальних послуг просили поділити на чотирьох осіб, а саме у розмірі 1200 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування жилого будинку від 23 листопада 2002 року, ОСОБА_1 належить житловий будинок з надвірними будовами та спорудами, розташований в АДРЕСА_1.

Також встановлено, що 28 вересня 2006 року сторони розірвали шлюб, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2006 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу України (далі – ЖК України) до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.  

Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого жилого приміщення.  

Згідно ч. 3  ст. 64 ЖК України якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.  

В ході судового розгляду встановлено, що згідно даних будинкової книги у вказаному житловому будинку прописані четверо осіб, одна з яких є неповнолітньою, а тому загальна сума зобов’язання має бути поділена на трьох осіб в рівних долях, що відповідає положенням ч. 1 ст. 64 ЖК України, згідно якої повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору.

В ході судового засідання встановлено, що згідно детальної довідки споживача від 16 вересня 2010 року № 339 станом на 16 вересня 2010 року позивачкою сплачено 1919,09 гривень за користування електроенергією. Крім того, відповідно до довідки від 09 вересня 2010 року №236 позивачкою сплачено 2183,92 гривні за користування газом та 1212, 27 гривні за отримані комунальні послуги.

Крім цього встановлено, що згідно довідки про оплату послуг зв‘язку від 27 травня 2010 року позивачка ОСОБА_1 сплатила за період з 14 червня 2007 року по 26 травня 2010 року грошову суму в розмірі 1209,33 гривень, однак суд дійшов висновку, що послуги зв‘язку не відносяться до комунальних платежів, відповідач не користувався зазначеними послугами, а тому доводи позивачки про необхідність включення зазначеної грошової суми до загальних витрат на комунальні послуги не беруться судом до уваги.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вносив плату за комунальні послуги, а саме 200,00 грн. плати за користування газом, що стверджується квитанцією від 06 липня 2009 року, а також 82,82 грн. плати за спожиту електроенергію, що стверджується квитанцією від 18 вересня 2010 року, а тому ці суми підлягають виключенню із загальної суми зобов’язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.  

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 162 ЖК України, суд, -

 В И Р І Ш И В :

 Позов   задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1, грошову суму в розмірі 1646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн. 09 копійок в якості оплати за спожиті комунальні послуги.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 27 (двадцять сім) гривень 00 копійок, як сплачений судовий збір і 40 (сорок) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог   відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Головуючий:                                         Чепурнов В.О.