Справа № 2-662 / 10 р.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  12 серпня 2010 року       Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:  

                                                                       головуючого                  - судді   Пархоменка П.І.  

                                                                       при секретарі                 - Горбач Н.Д.  

                                                                       за участі позивача         - ОСОБА_1,  

                                                                       представника позивача - адвоката ОСОБА_2,  

                                                                       відповідача                     - ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності та про стягнення моральної шкоди, –  

  ВСТАНОВИВ:  

  22.06.2010 року позивач – ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача – ОСОБА_3 Свої вимоги обґрунтувала тим, що 16.05.2010 року біля 6-ї години ранку відповідач висловлювалась в адресу позивача нецензурними словами, обвинуватила її у знищені помідорних насаджень. Дані звинувачення продовжились на території Батуринського ринку з викриком образ та непристойних слів. Поширення таких відомостей принизило честь, гідність та ділову репутацію позивача, а такими діями їй було заподіяно моральну шкоду, у зв’язку із чим просить суд зобов’язати ОСОБА_3 публічно вибачитись за неправдиву інформацію про знищення розсади помідорів, стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 1700 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок), стягнути з відповідача судові витрати.  

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі.  

Відповідач позов не визнала та пояснила, що нецензурними словами позивача не ображала, проте бачила, як вона топтала її розсаду, про що розказала її чоловіку та звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів.  

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач та відповідач є сусідами, а їхні господарства межують між собою.  

16.05.2010 року ОСОБА_3 виявила, що притоптана розсада помідорів, в чому вона звинуватила свою сусідку ОСОБА_1 та звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів.  

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 16.05.2010 року о 6 годині ранку він вийшов на город біля власного будинку, де почув як відповідач звинуватила його дружину в тому, що вона потоптала розсаду помідорів, кляла її, виражалась нецензурною лайкою, на що він їй відповів, що вона не могла цього зробити. При цьому були присутні інші особи.  

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що приїхала до матері в гості у вечері 15.05.2010 року. 16.05.2010 року встала о 6 годині ранку, спочатку на город вийшов її батько, потім вона вийшла, де почула як відповідач звинуватила її мати в тому, що вона потоптала і покрала розсаду помідорів, при цьому вона проклинала її та нецензурно виражалась, розповідала це іншим особам.  

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що 16.05.2010 року їздила на ринок в м. Батурин, щоб купити поросят, там бачила відповідача, яка кляла ОСОБА_1, та обзивала її, при цьому було присутньо багато людей.  

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що в ранці 16.05.2010 року прийшла на город ОСОБА_3, яка їй показала, що в неї зірвана і потоптана розсада помідорів. Відповідач вказала чоловіку ОСОБА_1: «дивись, що твоя жінка накоїла», при цьому сварки не було, також звинуватила позивача в крадіжці помідорів.  

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 16.05.2010 року бачила відповідача на ринку в м. Батурин, яка повідомила, що сусідка в неї вкрала розсаду помідорів, ніяких скандалів і клевети не було.  

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що на весні 2010 року перебувала на ринку в м. Батурин, де бачила відповідача, яка повідомила, що ОСОБА_1 вкрала в неї розсаду помідорів.  

За результатами перевірки заяви ОСОБА_3 щодо крадіжки та знищення розсади помідорів, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.05.2010 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи.  

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь,  а також на спростування цієї інформації.  

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.  

Згідно із абзацом 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).  

У зв’язку із чим суд знаходить, доведеною вину відповідача у порушенні гідності та  честі позивача, на адресу якого ОСОБА_3 висловила образи у вигляді нецензурної лайки  у присутності інших осіб та необґрунтовані звинувачення і  зазначені дії відповідача дійсно мають протиправний образливий характер і є проявом  зневаги до моральних засад  суспільства.  

При цьому судом враховується, що: було здійснено поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної особи, тобто позивача; мало місце поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, порушує особисті немайнові права, тобто, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.  

Проте, суд вважає помилковими посилання позивача на те, що відповідач принижував ділові якості позивача, при цьому суд розмежувує визначені ст.297 ЦК України поняття   гідності та честі  особи з визначеним ст.299 поняттям  ділової репутації особи.  

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.  

За змістом п. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Підпункт 4 п. 2 цієї статті вказує, що моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.  

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого діяння, яким було заподіяно шкоду та шкідливості наслідків спричинених цим діянням, глибини, тривалості страждань, обставин справи і виходячи із принципу справедливості та розумності вважає за можливе визначити розмір морального відшкодування в сумі 500 грн.      

За положеннями ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист свого особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.  

Відповідно  до  ст.  19  Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.. У свою чергу, частина 1 ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на  свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.  

Суд не має права зобов’язати відповідача  вибачитися перед позивачем у тій  чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення  недостовірної інформації не передбачено в ст. ст. 16, 277 ЦК України.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Згідно із квитанціями № 145/145 (а.с. 4), 143/143 (а.с.8) та 147/147 (а.с. 4) позивачем було сплачено 34 грн. 00 коп. (тридцять чотири гривні 00 копійок) судового збору, згідно із квитанцією № 149/149 (а.с. 2) 75 грн. 00 коп. (сімдесят п’ять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У зв’язку із частковим задоволенням позову підлягає стягненню судовий збір в розмірі 17 грн. 00 коп. (сімнадцять гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 50 коп. (тридцять сім гривень 50 копійок).  

Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера № 76 від15.06.2010 року(а.с. 14) та  б/н від 14.06.2010 року (а.с.15) позивачем було оплачено 300 грн. 00 коп. (триста гривень 00 копійок) за складання позовної заяви, що відноситься до витрат на правову допомогу адвоката. У зв’язку із частковим задоволенням позову підлягає стягненню150 грн. 00 коп. (сто п’ятдесят гривень 00 копійок) витрати на правову допомогу, оскільки не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи (мінімальна заробітна плата складає 888 грн. 00 коп. / 40 % = 355, 2) та відповідає одній годині роботи, яка затрачена на складання позовної заяви, при цьому судом враховуються положення постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від  27.04.2006 року  № 590.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 34 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 209, 213 – 215, Цивільно процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 277, 1167, Цивільного кодексу України, суд,-  

  в и р і ш и в:  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності та про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500 грн. 00 коп. (п’ятсот гривень 00 копійок) моральної шкоди.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в розмірі 17 грн. 00 коп. (сімнадцять гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 50 коп. (тридцять сім гривень 50 копійок), 150 грн. 00 коп. (сто п’ятдесят гривень 00 копійок) витрати на правову допомогу.  

В решті позовних вимог відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Рішення складено в повному обсязі 17.08.2010 року.  

    Суддя Бахмацького районного суду  

Чернігівської області                                                                                              П.І. Пархоменко