Справа № 2-652 / 10 р.  

  З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я  

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  30 серпня 2010 року       Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:  

                                                                       головуючого                  - судді   Пархоменка П.І.  

                                                                       при секретарі                 - Оробей О.М.,  

                                                                       за участі позивача         - ОСОБА_1  

                                                                       відповідач не з’явився,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,  –  

  ВСТАНОВИВ:  

  18.06.2010 року позивач – ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача – ОСОБА_2 з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що 22.09.2007 року відповідач здійснив наїзд на малолітнього сина позивача – ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, у зв’язку із злочинними діями відповідача позивач зазнав матеріальної шкоди, яку просив стягнути в розмірі 10110 грн. 51 коп. (десять тисяч сто десять гривень 51 копійку).  

В судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві та просив його задовольнити в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.  

Заслухавши поясненняпозивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 22.09.2007 року ОСОБА_2, біля 09 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ГАЗ 53, державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку м. Чернігова по автодорозі Чернігів-Грем’яч біля смт. Березна Менського району Чернігівської області на 34 кілометрі дороги в порушення Правил дорожнього руху України здійснив зіткнення з автомобілем причепом ПП.-004 НОМЕР_3, який з автомобілем ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 стояли на правому узбіччі дороги при рухові на м. Чернігів та здійснив наїзд на малолітнього ОСОБА_3, який перебував поза межами проїзної частини в правому куветі, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.  

Винним в дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_2, що підтверджується вироком Менського районного суду Чернігівської області від 14.05.2010 року (а.с.45-52), який набрав законної сили 01.06.2010 року, згідно із яким ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  

В силу ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  

Таким чином, заподіяна шкода сталася внаслідок протиправних дій відповідача за наявності його вини, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та шкідливими наслідками, які були заподіяні позивачу. Суд бере до уваги, що в даній категорії справ встановлюється презумпція винуватості, а на заподіювача шкоди покладається обов’язок доведення невинуватості.  

Відповідно до ч. 1 ст. 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров’я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов’язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.  

Згідно із ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.  

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.  

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину відповідача у заподіянні шкоди. В судовому засіданні обставини на які посилається позивач відповідачем не спростованні.  

Проте надаючи оцінку квитанціям № 027187, № 027547 (а.с. 10) та № 026519 (а.с.41) суд враховує, що вони підтверджують сплату благодійних внесків, які не є обов’язковими витратами, які мусить зробити позивач для відновлення порушеного права, а тому зазначені суми не підлягають стягненню з відповідача.  

З квитанції на а.с.39 неможливо встановити суму сплачених коштів, мети їх сплати, у зв’язку із чим вона не може бути належним доказом заподіяної шкоди.  

Не підлягає стягненню з відповідача середній заробіток ОСОБА_4 в сумі 818 грн. 00 коп. (вісімсот вісімнадцять гривень 00 копійок), оскільки він не є втратами позивача, яких він зазнав у зв’язку із порушенням права. Крім того ОСОБА_4 вимог до відповідача не заявляла.  

Виходячи з викладеного позов підлягає частковому задоволенню.  

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 213 – 215, Цивільно процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 22, 1166, 1187, 1199 Цивільного кодексу України, суд,-  

  в и р і ш и в:  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди    – задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8536 грн. 50 коп. (вісім тисяч п’ятсот тридцять шість гривень 50 копійок) у відшкодування матеріальної шкоди.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 101 грн. 10 коп. (сто одна гривня 10 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. (сто двадцять гривень 00 копійок).  

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Повний текст рішення складено 03.09.2010 року.  

    Суддя Бахмацького районного суду  

Чернігівської області                                                                                              П. І. Пархоменко