Справа № 2-7612/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Приступи Д.І.,
при секретарі Вараниці Н.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 та просить стягнути з останньої 276 577 грн. боргу, що утворився внаслідок невиконання договору позики від 1 червня 2010 року.
У суді повноважний представник позивача вказав, що між сторонами позовні вимоги підтримав та просить позов задоволити.
Відповідачка та її представник позов не визнали, вказують на те, що між сторонами укладався не договір позики, а договір купівлі-продажу тканини. Окрім того, вказують, що вказаний договір купівлі-продажу укладався між позивачкою та відповідачкою як між приватними підприємцями, а заборгованість за даним договором була предметом розгляду господарського суду Хмельницької області.
Третя особа та її представник позовні вимоги не підтримали, проти задоволення позову заперечують.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 1 червня 2010 року ОСОБА_5 видала позивачці розписку про те, що взяла в останньої в борг тканину на суму 35 000 доларів США та зобов’язалась повернути вказану суму до 1 вересня 2010 року.
На момент подання позову та вирішення справи, відповідачка обумовлену в розписці суму позивачу не повернула.
Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд приходимть до висновку, що насправді між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, а не договір позики, оскільки, відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно ж до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відтак, між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу тканини. Натомість позивач помиляється стосовно визначення характеру правовідносин, що виникли між ним та відповідачем.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Що стосується заперечень сторони відповідача, про те, що дана розписка була укладена між сторонами як між приватними підприємцями і сума заявлена позивачем до стягнення була предметом розгляду в господарському суді, то суд критично оцінює дані заперечення, оскільки в даному договорі відсутні вказівки на те, що сторони, які його укладали є приватними підприємцями, тобто відсутні необхідні в даному випадку реквізити. Стосовно того, що господарським судом Хмельницької області було розглянуто позов про стягнення вказаної заборгованості, то аналізуючи вказане рішення господарського суду від 12 жовтня 2010 року, суд приходить до висновку про те, що предметом розгляду господарського суду була угода купівлі-продажу товару за ціною визначених в рахунках №№18,19 від 16 червня 2010 року, згідно видаткових накладних №№74,75 від 16 червня 2010 року. Доказів того, що саме тканина, яка визначена в розписці була предметом продажу за видатковими накладними відповідачем не надано.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. України суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 276 577 грн. заборгованості, за договором купілі-продажу тканини від 1 червня 2010 року та 1 820 грн. судових витрат.
В решті позову відмовити.
С У Д Д Я :