копія
Справа № 2-1348/10
Рішення
Іменем України
13 травня 2010 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Мороз К.В.
при секретарі Горбік Т.А.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області ОСОБА_4, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СПД ОСОБА_5, про захист прав споживачів та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства ОСОБА_6 завданої матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. та моральної шкоди в сумі 1500 грн. , мотивуючи свої вимоги, тим, що 07.10.09. року позивачем було здано в ремонт до сервісного центру ТОВ «Лагрос ЛТД», що знаходиться в м. Чернігові по пр-ту Миру, 180-а пральну машину-автомат моделі WN 1150 N FORON CMA серійний номер 312002537. Перед тим, як здати машину до майстерні, позивач прийшов до сервісного центру і спитав у особи, яка здійснює приймання апаратури про можливість ремонту пральних машин даної моделі. Приймальник викликав майстра, який пояснив, що даний тип пральних машин йому знайомий, запчастини на дану модель є в наявності і машина легко ремонтується. Відповідно до отриманої інформації позивач оформив договір на виконання ремонтних робіт і здав пральну машину до майстерні. Згідно до умов договору ремонт пральної машини повинен був бути виконаний протягом 90 діб з моменту видачі квитанції. Протягом цього терміну позивач неодноразово звертався за вказаним у квитанції телефоном до майстерні з метою отримання інформації про закінчення ремонту, йому тактовно пояснили, що коли ремонт буде закінчено, його повідомлять по телефону і він може більше не дзвонити. 07.01.2010 року термін виконання робіт обумовлений договором витік і позивач звернувся до сервісного центру за виконаним замовленням. Приймальник, до якого він звернувся, про замовлення позивача пояснити нічого не зміг і порекомендував позивачу звернутися до керівництва сервісного центру. 12.01.2010 року позивач звернувся з письмовою претензією до керівництва сервісного центру, але ніякої відповіді не отримав, вважає, що своїми діями адміністрація сервісного центру порушує права споживача позивача, позивач звернувся з письмовою заявою до управління в справах захисту прав споживачів у Чернігівській області. За його заявою було проведено перевірку, в ході якої було з’ясовано, що послуги з ремонту побутової техніки на базі сервісного центру «Лагрос» надавав приватний підприємець ОСОБА_6. 21.12.09 року громадяни ОСОБА_6 розірвав договір оренди з ТОВ «Лагрос ЛТД» і з 04.01.10 року оренду приміщення здійснює СПД ОСОБА_7. Ніякої інформації про місцезнаходження пральної машини позивача, стан виконання ремонтних робіт та нову адресу майстерні ОСОБА_6 позивачу не повідомив. Позивач вважає, що своїми діями ОСОБА_6 грубо порушив права споживача позивача на належну якість обслуговування, передбачені ст.ст. 4, 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», та завдав позивачу матеріальних збитків в сумі 2000 грн. невиконанням умов угоди та привласненням майна позивача. Крім того, незаконними діями відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в 1500 грн., вона полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок порушення його прав та фізичних незручностях, які позивач відчував протягом шести місяців при проведенні ручного прання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив стягнути з приватного підприємства ОСОБА_6 завданої йому матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. та моральної шкоди в сумі 1500 грн.
Представник відповідача ПП Ничай ОСОБА_8 - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області ОСОБА_4 в судовому засіданні просила позов в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити, в задоволенні вимог моральної шкоди відмовити. Зазначила, що такого виду робіт, як діагностика діючим законодавством не передбачено, тому відповідачем неправильно зазначений вид робіт в квитанції.
Т ретя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні вирішення позову залишила на розсуд суду, зазначив, що пральна машина позивача знаходиться в приміщенні, яке третя особа орендує, про що повідомлялося позивачу у письмовому вигляді.
Вислухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено, що Сервісний центр «ЧП ОСОБА_6.» згідно квитанції № *НЧ-0003244* (а.с.5) 07.10.2009 року прийняв у ОСОБА_10 пральну машину моделі WN 1150 N FORON CMA серійний номер 312002537 для діагностики в сервіс, визначений термін виконання робіт 90 діб, про що було складено акт здавання – приймання матеріальних цінностей від 31.12.2009 року (а.с.20).
12.01.2010 року позивачем на адресу директора ТОВ «Лагрос ЛТД» було направлено листа з проханням взяти під особистий контроль виконання замовлення позивача та завершити ремонт пральної машини до 01.02.10 року (а.с.6), який було отримано 20.01.2010 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а.с.7).
01.02.2010 року позивачем направлено листа на адресу начальника управління в справах захисту прав споживачів у Чернігівській області з проханням провести перевірку і вжиття до адміністрації фірми «Лагрос ЛТД» заходів, передбачених законом (а.с.8).
22.02.2010 року на адресу позивача начальником управління в справах захисту прав споживачів у Чернігівській області направлена відповідь (а. с. 9).
25.03.2010 року (а.с.16, 17) на адресу позивача третьою особою СПД ОСОБА_5 було направлено листа з повідомленням про те, що 31.12.09 року СПД ОСОБА_11 припинив свою роботу і розірвав договір оренди приміщення на території СЦ «Лагрос» і на орендованій СПД ОСОБА_5 території зберігається пральна машина, яка належить позивачу і яку потрібно забрати протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання даного листа.
Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Пунктом 11 Постанови Пленуму ВС України № 5 від 12 квітня 1996 року ( зі змінами) "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" визначено, що з гідно з п.9 ст.15 Закону виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку із втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг, не пізніше як у місячний строк.
Під збитками відповідно до ч.2 ст.203 ЦК слід розуміти витрати, зроблені кредитором (споживачем), втрати або пошкодження його майна, а також не одержані ним доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником (продавцем, виконавцем, виготівником).
Пунктом 16 даної Постанови Пленуму ВСУ України визначено, що при визначенні розміру збитків, заподіяних неповерненням (втратою, пошкодженням) майна, суди мають виходити з його роздрібної ціни у торговельних організаціях даної місцевості (з урахуванням зносу) або з оцінки, зробленої самим споживачем чи погодженої сторонами при укладенні договору. Проте якщо вартість майна, визначена в такому порядку, на час вирішення спору не відповідає дійсній або її взагалі не було визначено, сторони не позбавлені можливості доводити в суді дійсну вартість неповернутого, втраченого чи пошкодженого майна.
У випадках, передбачених договором або відповідним нормативним актом, розмір збитків визначається у кратному обчисленні. Процент зносу втраченого або приведеного у непридатність предмета договору встановлюється, виходячи з періоду, на який розрахована його нормальна експлуатація, часу, протягом якого він фактично використовувався, та інших доказів щодо його якості.
При необхідності для визначення вартості неповерненого (втраченого, пошкодженого) майна призначається експертиза, проведення якої може бути доручено працівникам відповідних експертних установ або іншим спеціалістам (ст.57 ЦПК).
Враховуючи, що в ході судового розгляду встановлено, що пральна машина-автомат моделі WN 1150 N FORON CMA серійний номер 312002537, яка була передана позивачем відповідачу відповідно до квитанції № НЧ-0003244 від 07.10.2009 року знаходиться в приміщенні на території СЦ "Лагрос", яке орендується третьої особою СПД ОСОБА_5, що підтверджується актом здавання-приймання матеріальних цінностей від 31.12.2009 року ( а. с. 20) і повідомлялося позивачу відповідно до листа від 25.03.2010 року ( а. с. 16,17), позивачем не надано доказів, що відбулася втрата, псування чи пошкодження зданої ним пральної машини-автомат моделі WN 1150 N FORON CMA серійний номер 312002537, тому відсутні підстави для відшкодування позивачу майнової шкоди в зв’язку з неповерненням (втратою, пошкодженням) майна.
Згідно ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів”, с поживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.
2. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Оскільки суду не надані докази про завдання позивачу збитків в тлумаченні ст. 22 ЦК України, тому відсутні підстави для відшкодування збитків визначених ч.1 та ч.2 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів” на підставі чого в задоволенні вимог про відшкодування позивачу матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Проте задоволення такої вимоги за умови її пред’явлення можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом, оскільки відсутні докази про заподіяння небезпечної для життя і здоров’я людей продукції (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», також не надані докази про завдання моральної шкоди відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, тому в задоволені вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн. слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 23, ч.1 ст. 1166, ч.1 ст. 1167, ст. 1213 ЦК України, Законом України „Про захист прав споживачів”, враховуючи позицію Верховного Суду України в Пленумі № 5 від 12 квітня 1996 року ( зі змінами) "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", суд, -
Вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СПД ОСОБА_5, про захист прав споживачів та відшкодування моральної та матеріальної шкоди – відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова К.В. Мороз