НАХІМОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  МІСТА  СЕВАСТОПОЛЯ  

                                                    Справа №2-2938/10  

                                                                                                                           Категорія 6  

З А О Ч Н Е  РІШЕННЯ  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  21 червня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого судді - Котешко Л.Л.,  

при секретарі – Потєєвій О.С.,  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в  
м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нахімовської районній державній адміністрації м. Севастополя, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – ОСОБА_2, про визнання розпорядження таким, що втратило силу,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до Нахімовського районного суду м. Севастополя з позовом до Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, третя особа – ОСОБА_2 про визнання розпорядження № 1148 від 31.07.1997р. про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0592 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1 таким, що втратило силу.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у квітні 2009 року придбав у ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 та має намір приватизувати земельну ділянку, на якій знаходиться будинок. У процесі приватизації з’ясувалось, що розпорядженням голови Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1148 від 31.07.1997 р. вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2. Проте третя особа з моменту видання розпорядження державний акт не отримала та не здійснила ніяких дій для його оформлення, а після продажу будинку взагалі відмовилась від приватизації земельної ділянки. Тому оскаржуване розпорядження порушує права та інтереси позивача, перешкоджає реалізації конституційного права на отримання у власність земельної ділянки в порядку безкоштовної приватизації.  

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить суд визнати розпорядження таким, що втратило силу.  

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належнім чином, про що в матеріалах справи наявна копія судової повістки-виклику з відміткою вх. номером.  

Третя особа у судове засідання не з’явилася, 04.06.2010 р. до суду надіслала телефонограму про розгляд справи за її відсутності у зв’язку з неможливістю забезпечити явку через стан здоров’я.  

У зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання, враховуючи думку позивача, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 29 квітня 2009 р. позивач придбав за договором купівлі-продажу житловий будинок з надвірними побудовами, що розташований за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0592 га, яку має намір приватизувати. Але в процесі приватизації з’ясувалось, що розпорядженням Нахімовської районній державній адміністрації м. Севастополя № 1148 від 31.07.1997р. вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2, яка державний акт на цю ділянку не отримала та не здійснила ніяких дій для його оформлення, а після продажу будинку взагалі відмовилась від приватизації земельної ділянки.  

Позивач у лютому 2010 р. звернувся до відповідача з клопотанням про скасування оскаржуваного розпорядження, але останній відмовив у задоволенні клопотання та запропонував звернутися до суду.  

Згідно статей 120 Земельного кодексу України, 337 Цивільного кодексу України у випадку придбання права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що знаходиться у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на який розташовані ці об’єкти. До особи, яка придбала права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельної ділянці, що знаходиться у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частку, на який вони розташовані, без зміни її цільового призначення.  

Згідно з частинами 2,3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, крім іншого, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.  

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.  

Відповідно до ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990р.), що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються и реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.  

Аналогічні положення відображені в ст.ст. 125, 126 діючого Земельного кодексу України.  

Пунктом 3 розпорядження Нахімовської РДА м. Севастополя № 1148 від 31.07.1997 р. ОСОБА_2 була зобов’язана у двомісячний строк після реєстрації розпорядження надати до районної адміністрації паспорт або замінюючи його документи для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність, в 3-місячний строк виконати через відповідну організацію технічні звіти зі встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, узгоджених із суміжними землекористувачами.  

Проте вказані умови розпорядження ОСОБА_2 не виконала.  

Також, згідно пункту 3 роз’яснення Державного комітету України із земельних ресурсів «Щодо окремих питань реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 844» від 08.10.2009р. у громадянина, який продав або іншим способом здійснив відчуження житлового будинку, немає права на виготовлення та видачу йому державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, оскільки останній йому вже не належить. У такому випадку на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданий його покупцеві, орган місцевого самоврядування має прийняти рішення про те, що рішення про передачу у приватну власність громадянину згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. № 15-92 втратило чинність. Право на оформлення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку у власність або у користування має новий власник житлового будинку на загальних підставах.  

Судом встановлено, що розпорядження № 1148 від 31.07.1997 р. винесено Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя законно, в межах її повноважень, у спосіб, що передбачений законом. Але враховуючи те, що ОСОБА_2 добровільно відмовилась від приватизації земельної ділянки, зазначене розпорядження в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0592 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1 не дає можливості позивачу приватизувати цю ділянку, та в цій частині підлягає визнанню таким, що втратило чинність.  

На підставі ч.2 ст. 120 ЗК України, ч.1 ст. 377 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 179, 209, 212, 215, 224-226, 233 ЦПК України, суд  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов задовольнити.  

Визнати розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1148 від 31.07.1997 р. таким, що втратило силу, в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0592 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

  Суддя                              підпис  

Копія вірна  

  Суддя Нахімовського  

районного суду м. Севастополя                          Л.Л. Котешко