Справа № 2а-273/2010  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

      26 жовтня 2010 року Сватівський районний суд  Луганської області в складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сватове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Антюхіна Романа Сергійовича, інспектора ДПС Сватівського взводу дорожньо – патрульної служби про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень,

  встановив  :

           Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора  ДПС  Луганській області Антюхіна Р.С., в якому зазначив, що  1 вересня 2010 року інспектором Сватівського взводу ДПС сержантом міліції Антюхіним Р.С. складений відносно нього протокол серії ВВ1 № 002918 про скоєння адміністративного правопорушення, що виразилось в тому, що 1 вересня 2010 рокуо о 15 годин 05 хвилин на вул. Первомайській м. Сватове була перевищена швидкість, керованим ним мікроавтобусом FORD TRANSIT 150L реєстраційний номер НОМЕР_1 і  складала 69 кмгод., чим порушено п. 12.4 ПДР. Фіксування перевищення швидкості, згідно даних протоколу, проведено приладом серії 1 № 18744 (або серії 1 № 18144, що  в протоколі визначити неможливо). Копії постанови і протоколу про адміністративне правопорушення йому були направлені письмово по пошті листом із вказівкою дати відправлення 11.09.2010 року., який він отримав 14 вересня 2010 року. Із змісту винесеної посадовою особою постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 210914 від 01.09.2010 р., виходить, що  він притягнутий до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Вважає, що дії посадової особи являються неправомірними, оскільки він не вчиняв  вказаного правопорушення, складений протокол має явні порушення процесуального порядку його складення та  є протиріччя в даних, вказаних у постанові. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ним допущено перевищення швидкості руху. Але перевищення швидкості ним не допускалось.  Свою незгоду він виразив у письмовій формі – в протоколі про адміністративне правопорушення. Так, рухаючись на даній ділянці дороги в межах, встановлених ПДР швидкості, він був вимушений знизити швидкість руху до 40-45 кмгод. для безпечного об’їзду  ремонтних робіт, що проводились на дорозі. Після об’їзду та переміщення на смугу свого руху, був одразу ж зупинений відповідачем, який пред’явив йому прибор з даними про  начебто перевищення швидкості та відеозйомку руху і показання приладу на цифровому фотоапараті. Вважає, що начебто встановлені приладом показники перевищення швидкості транспортним засобом, не можуть вважатись доказами  скоєного саме ним правопорушення, оскільки неможливо встановити автентичність та належність зафіксованої скорості руху до його автомобіля .Будь-яких інших доказів (крім посилання в протоколі на показники приладу), які підтверджують перевищення швидкості саме його автомобілем, не надано. В цій частині, в постанові і в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені різні дані про перевищення швидкості. Так, в протоколі серії ВВ1 №  002918 зазначено перевищення швидкості на 39 кмгод. В  постанові серії ВВ № 210914 вже  зазначено інше перевищення швидкості – на 29 кмгод. Які з зазначених суперечних даних відповідають дійсності, із документів визначити неможливо. В протоколі і в постанові є посилання на вимірювальний прилад, але із-за недбалості його складання і нерозбірливості почерку посадової особи неможливо вияснити яким приладом було проведено вимірювання. Таким чином, незрозуміло, чи  застосовувався технічний засіб для фіксування швидкості руху, що передбачене наказом МВС № 33 від 01.03.2010 р. або  застосовувався інший, який законом не передбачений. Також відповідачем не зазначено в протоколі цифровий фотоапарат, на який відповідач посилається як на доказ його порушення ПДР. Згідно до п.11.17. «Інструкції по оформленню працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки  дорожнього руху», записи в протоколах про адміністративне правопорушення, повинні виконуватись розбірливим почерком, а прізвище, ім’я та по-батькові, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. Направлені на його адресу копії протоколу та постанови не відповідають вимогам «Інструкції…» та не придатні для читання, чим порушуються його права на законне та справедливе вирішення справи. Доказом перевищення ним швидкості не можуть бути  пояснення свідків, зазначених у протоколі, оскільки дані особи були залучені в подальшому, коли було почато складання протоколу і не являлись очевидцями даних подій. Крім вище зазначеного, в протоколі про адміністративне правопорушення є вказівка  на начебто роз’яснення особі, що притягується до відповідальності його прав та обов’язків, передбачених ст.. 63 Конституції України та ст.. 268 КУпАП. Але, в порушення ст.. 268 КУпАП, посадовою особою не були роз’яснені йому його права, що являється істотним процесуальним порушенням, що потягло для нього негативні наслідки. Даний факт підтверджується тим, що в протоколі відсутній його підпис про ознайомлення його з правами, як особи, що притягується  до адміністративної відповідальності. Тому він був позбавлений права: заявляти клопотання, надавати докази при розгляді справи ,користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого спеціаліста в області права, який за законом має право на надання правової допомоги. Згідно до ст.. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням  інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер скоєного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність. По даній справі посадовою особою не враховувались вимоги даної норми. Тому, постанову про адміністративне правопорушення винесено без врахування вимог ст. ст. 34, 35 КУпАП. Крім того, в порушення ст. 278 КУпАП та п. 2.11. «Інструкції по оформленню працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху», затвердженої наказом МВС від 26.02.2009 р. № 77 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 24.04.2009 р. за № 374\16390, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинно було вирішено питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складений протокол та інші матеріали справи; чи витребувані  необхідні додаткові матеріали; чи підлягає задоволенню клопотання особи,  яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, в матеріалах справи відсутні: характеристика, довідка про доходи, про склад сім’ї та інші документи, які свідчать про його особу. Вимоги норми закону відповідачем не виконувались. Даний факт підтверджується поспіхом, з яким складений протокол та оголошено час про розгляд адміністративної справи, а саме в 15.05 год. він був зупинений і, згідно запису в протоколі, в 15.10 год. йому одразу ж було оголошено про розгляд справи. Крім того, згідно до ст.. 7 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення проводиться на підставі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом. Згідно до ст. ч.2 ст. 222 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою ст.. 122 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи  про адміністративні правопорушення та притягувати до відповідальності  мають право лише  працівники Державтоінспекції, які мають спеціальні звання.  Виходячи з вищенаведеного, вважає, що дії відповідача Антюхіна Р.С. являються незаконними. Просить суд визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно нього протиправню та скасувати цю постанову.

Згідно поданої заяви  позивач просить суд справу розглянути без його участі, на позові наполягає( а.с.18).

Відповідач в судове засідання не з’явився , надавши заяву про розгляд справи  без його участі, позов  не визнає повністю ( а.с.21).

Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.122 КАС України,  дослідивши в судовому засіданні надані  докази,  дослідивши матеріали справи,  вважає, що  заявлені позивачем  позовні вимоги   підлягають  частковому задоволенню  виходячи з наступного :  

-як встановлено в судовому засіданні, 01 вересня 2010  року  інспектором   дорожно-патрульної служби Антюхіним Р.С.  складено адміністративний протокол за ст.122  ч.1 КУпАП  стосовно  ОСОБА_1 через  перевищення швидкості руху .  В цей же день  даною посадовою особою було також  винесено   постанову про притягнення  позивача до адміністративної  відповідальності  за ст.122 ч.1 КУпАП в вигляді штрафу у розмірі   255 грв.  

При цьому , відповідно до ст. 222 ч. 2 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою ст. 122 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право – працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

 Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ  Міліція  є  єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства  внутрішніх  справ  України, виконує адміністративну, профілактичну,   оперативно-розшукову,   кримінально-процесуальну, виконавчу  та  охоронну  (на  договірних  засадах)  функції.  Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки;   транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової  міліції.

 Права і обов’язки, організація роботи та структура підрозділів міліції  визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону .

 Відповідно до ст.1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 341, з подальшими змінами (далі Положення), державна  автомобільна  інспекція  (Державтоінспекція)  є головним   органом,  на  який  покладається  забезпечення  безпеки дорожнього  руху в Україні, що  входить  до   системи   органів Міністерства  внутрішніх  справ України. До складу Державтоінспекції    входять    департамент Державтоінспекції   МВС,  управління  (відділи)  Державтоінспекції головних  управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим,   областях,  містах  Києві  та  Севастополі,  Центр  безпеки дорожнього  руху  та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції  МВС,  відділи  (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи, підрозділи дорожньо-патрульної служби.

Відповідно до ст.4 п.6 Положення державтоінспекція до покладених на неї завдань: виявляє  та  вживає  заходів  до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд  справ,  віднесених  до  відання Державтоінспекції;

Відповідно до ст.5 п.п. 21, 30 підрозділи  Державтоінспекції  мають  права,   передбачені Законами  України  «Про міліцію»,  «Про дорожній рух», «Про  оперативно-розшукову  діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що  регулюють  їх  діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання  службових обов’язків мають право: забезпечувати  відповідно  до  законодавства  оформлення адміністративних  правопорушень  та  брати  пояснення  в громадян, представників   юридичних   осіб  з  питань  забезпечення  безпеки дорожнього  руху,  вживати відповідних заходів з метою притягнення  винних  до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної   довідки  щодо  придатності  до  керування  транспортним засобом   відповідної  категорії  під  час  отримання  або  обміну посвідчення  водія  та  проведення  державного  технічного  огляду транспортних  засобів; передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху,  на  розгляд інших державних органів.    

Відповідно п 7.7  Інструкції з питань  діяльності підрозділів дорожньо- патрульної служби  Державтоінспекції МВС  затвердженою наказом МВС України 27.03.2009 р. № 111, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 червня  2009 р. за № 576/16592 працівники ДПС мають право та обов’язані складати  протоколи про адміністративні правопорушення у сфері  безпеки  дорожнього  руху, здійснювати  в  установленому законодавством   порядку   особистий   огляд,   перевірку   речей, транспортного засобу і  вантажу,  вилучення  речей  і  документів, адміністративне затримання. Пунктом  12.5 даної Інструкції передбачено  , що працівники підрозділів ДПС , які  заступають у наряд ДПС повинні мати  крім іншого  бланки  протоколів про адміністративне правопорушення ,  при цьому    в даному переліку відомості про  отримання ними бланків   постанов  в справі про адміністративне правопорушення  відсутні.  

Розділом 16  даної Інструкції передбачено дії працівників  підрозділів ДПС при порушенні  учасником  дорожнього руху  вимог ПДР,  та  встановлено  , що при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник  підрозділу ДПС  складає протокол про адміністративне  правопорушення.  

П.16.6   встановлено , що за  всіма  виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні  правопорушення , які після  закінчення зміни  здаються командирові підрозділу  ДПС , чи особі, яка його замінює, або  працівникові ,  на якого  покладено ці обов”язки , для реєстрації та передачі до відділів (відділень)  Державтоінспекції МВС  з обслуговування адміністративних територій міст, районів , районів у містах протягом  однієї доби.   Якщо  передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день.  

До внесення змін в КУпАП 24 вересня 2008 р. діяла норма закону п. 2 ч. 2 ст. 222 КУпАП, де прямо перелічені особи, які мають право накладати адміністративні стягнення від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, мали право поруч з начальником або заступником начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо – патрульної служби.

Отже,  як вбачається з наведеного, працівники ДПС, не зважаючи на те, що мають спеціальне звання, позбавлені права притягати правопорушників до адміністративної відповідальності, а мають право тільки складати протоколи та передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху,  на  розгляд інших державних органів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

 Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

 Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

 Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як  встановлено судом ,  постанову  відповідачем було винесено  відразу після  складання протоколу .  А отже , відповідчем  було порушено вимоги ст.ст.256,  278-280 КпАП України, якими встановлено порядок   складення протоколу і проведення підготовки  та розгляду справи про  адміністративне правопорушення. А саме  встановлено , зокрема,  що   органом ( посадовою  особою)   має бути проведена  підготовка   справи до розгляду   ,  під час якої вирішуються  перелічені в статті  питання, в т.ч. і  вирішення  питання  про належність  до його компетенції  розгляду  даної справи та інш.  , а  під час  розгляду справи   вирішуються  питання, перелік яких також визначено  ст.ст.280 ,279 КпАП України,  зокрема-  встановлюється особа , роз”яснюються права,    з”ясовується  її майновий стан  та інш.  

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.Але як вбачається з матеріалів, складених відповідачем, ці обставини не враховувались. В матеріалах справи відсутні: характеристика правопорушника, довідка про доходи, про склад сім’ї та інші документи, які свідчать про особу.  

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України , суд може  вийти за межі  позовних вимог тільки у разі , якщо  це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін  чи третіх осіб, про  захист  яких вони  просять.  Зважаючи  на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі  позовних вимог  оскільки згідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) та в зв”язку з даними обставинами визнати  неправомірними    дії посадової особи, яким є відповідач  по справі ,    при винесенні ним  відносно позивача   постанови від 01 вересня  2010 року по справі про адміністративне правопорушення  -   незаконними,   оскільки  зазначені дії порушують права та інтереси позивача.  

В зв”язку  з цим суд не бере до уваги та не дає оцінку  доводам  позивача стосовно його дій , з приводу  яких  було   складено на нього відповідачем протокол    та винесено  постанову 01.09.2010 року.    

За таких обставинами суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, постанова підлягає скасуванню, а  справу  необхідно надіслати на новий розгляд, відповідно до   ч.2 ст.276  КпАП України  -  до  Сватівського ВДАІ.

   На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 6-14, 17-18,  69-86, 158-163 171-2 КАС України, ст. 33 КУпАП,  ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ, ст.ст.1, 4, 5, Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 341, з подальшими змінами,  до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженою наказом МВС України 27.03.2009 р. № 111, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 червня  2009 р. за № 576/16592, ст.ст. 7, 33, 280, 293 КУпАП

постановив :  

  Позовні вимоги  ОСОБА_1        задовольнити частково

Визнати дії посадової особи  інспектора ДПС  Сватівського взводу   Антюхіна Романа Сергійовича      по  складанню відносно ОСОБА_1        постанови ВВ  № 210914  від 01 вересня    2010 року -   незаконними.

Постанову ВВ  № 210914  від 01 вересня    2010 року по справі про адміністративне правопорушення від 01 вересня     2010 року  про накладення адміністративного стягнення  на  ОСОБА_1      у вигляді штрафу у розмірі  255 грн.-   відмінити.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1        від 01 вересня     2010 року    відповідно до ч.2 ст.276  КпАП України  - направити на новий розгляд до  ВДАІ м.Сватове .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1      відмовити.  

Постанова оскрженню не підлягає.  

  Суддя:                                                                         О.А. Гашинська