У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року 17 червня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого – Безверхого О.М.
суддів – Матуса В.В., Пархоменко О.М.
з участю прокурора – Ворфоломєєвої Н.П.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 березня 2010 року, яким :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Суми, раніше судимий:
- 08 серпня 2006 року за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 12 жовтня 2006 року за ст. 309 ч.2, 71,72 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, 26 січня 2008 року умовно достроково звільнений з місць позбавлення волі на 11 місяців 17 днів,-
засуджений за ст. 164 ч.1 КК України до обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання у вигляді семи місяців позбавлення волі , призначеного за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 12 жовтня 2006 року та остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк на один рік один місяць.
ВСТАНОВИЛА:
Судом ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що в період з 20 листопада 1999 року по 11 жовтня 2006 року та з 3 лютого 2008 року по 12 листопада 2008 року злісно ухилявся від сплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_2, які встановлені згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 січня 1997 року, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян, внаслідок чого утворилася заборгованість по аліментах, яка станом на 12 листопада 2008 року склала 9376 грн. 39 коп.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду та призначити йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що в місцях позбавлення волі він не матиме можливості сплачувати аліменти на утримання дочки.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та прохав призначити йому покарання, яке не пов’язане з позбавленням волі, міркування прокурора про законність вироку і залишення його без зміни, а також перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованим і по суті не оспорюється.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України кваліфіковано вірно.
При обранні покарання ОСОБА_1, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом’якшують покарання, та обрав йому покарання з дотриманням вимог ст.65 КК України.
Оскільки у ОСОБА_1 також малась невідбута частина покарання у виді 11 місяців 17 днів позбавлення волі, то суд з додержанням положень ст.ст. 71, 72 КК України призначив йому остаточне покарання саме у виді позбавлення волі шляхом часткового приєднання вказаної невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Отже, остаточне покарання ОСОБА_1 могло призначатися тільки у виді позбавлення волі, а тому доводи його апеляції про призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, суперечать закону.
Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом’якшення йому покарання не вбачається.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 березня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.
СУДДІ:
Безверхий О.М. Матус В.В. Пархоменко О.М.