Справа № 33-396/2010 р. Головуючий у І інстанції – Малиш В.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 р. м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі: судді судової палати у кримінальних справах ОСОБА_1 , з участю скаржника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 грн. на користь держави.
Постанова суду мотивована тим, що ОСОБА_2, 2 серпня 2010 року, о 00 год. 20 хв., керував в с. Радянська Слобода, мопедом марки „Мустанг”, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, нестійка хода, почервоніння обличчя) та від проходження медичного огляду у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає, що пропустив з поважних на те причин та її скасувати, у зв’язку з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд прийняв рішення на основі неповного з’ясування обставин справи, посилаючись на те, що перебував у тверезому стані і йому не пропонувалось працівниками ДПС пройти у встановленому законом порядку медичного огляду. Також, зазначає, що судом було порушено його право на безпосередню участь в процесі, оскільки про день і час розгляду справи він не повідомлявся належним чином, судове засідання було проведено без його участі і, таким чином, останній не мав можливості дати пояснення суду по суті справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в ухиленні, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп’яніння за зазначених у постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності та взаємозв’язку, а його дії судом правильно кваліфіковані за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Правильність такого висновку підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 2 серпня 2010 року (а.с. 3).
Факти викладені в протоколі про адмінправопорушення підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїх поясненнях, із яких слідує, що на вимогу пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного спяніння ОСОБА_2 відмовився, зазначаючи при цьому, що вживав спиртне (а.с. 4,5).
Наведені обставини вказують на те, що ОСОБА_2 співробітниками ДПС було запропоновано пройти у встановленому порядку огляду лікарем закладу охорони здоров’я для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, однак він відмовився, а тому доводи в апеляційній скарзі з приводу того, що співробітниками міліції було грубо порушено порядок проведення медичного огляду, який передбачений ст. 266 КУпАП та Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 є безпідставними.
Стягнення ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. При визначенні виду та міри стягнення було враховано протиправний характер вчиненого правопорушення, його особа, ступінь вини та інші обставини.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі поставив питання про поновлення строку на апеляційну оскарження постанови суду, оскільки вважає, що пропустив його з поважних причин. Суд вважає такі доводи скаржника обґрунтованими.
Зокрема, в матеріалах справи міститься довідка про те, що 9 вересня 2010 року ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи, який відбудеться 21 вересня 2010, однак підпис останнього в цьому документі відсутній. Таким чином, дана довідка не може беззаперечно свідчити, що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином про слухання даної справи, а тому його відсутність в судовому засіданні та отримання ним копії судового рішення 2 жовтня 2010 року слід розцінювати як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду є законною, обґрунтованою та належно мотивованою, норми матеріального та процесуального права були правильно застосовані, а тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Поновити строк ОСОБА_2 на оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2010 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП – без змін.
Постанова є остаточна і подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області М.М. Оседач